Рішення № 72466166, 27.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа №816/445/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі також позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві) про стягнення податкового боргу у розмірі 257005,30 грн, посилаючись на несплату відповідачем пені у строки, визначені Податковим кодексом України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надав, про розгляд справи повідомлений у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

А відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось з огляду на приписи частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець /а.с. 9-10/.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував, що за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати пені у загальному розмірі 257005,30 грн, що виник за таких обставин.

ДПІ у м. Полтаві 14.02.2012 сформовано податкове повідомлення-рішення №0000121703 про збільшення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 52496,47 грн /а.с. 20/.

Крім того, 14.02.2012 відповідачем до податкової інспекції подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року, у якій самостійно розраховано суму податку до сплати у розмірі 25597,00 грн /а.с. 23-24/.

Податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2012 №0000111706 до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 170,00 грн /а.с. 22/.

14.02.2013 ДПІ у м. Полтаві сформовано податкове повідомлення-рішення №0000131703 про збільшення відповідачу суми грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 303860,40 грн /а.с. 20/.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, на їх суму нарахована пеня у загальному розмірі 257005,30 грн, з них: 48751,98 грн - з податку на додану вартість та 208253,32 грн - податку на доходи фізичних осіб /а.с. 11/.

Посилаючись на несплату відповідачем пені у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та 06.03.2012 надіслано на адресу реєстрації (податкову адресу) відповідача податкову вимогу від 09.02.2012 №237 про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 332,63 грн /а.с. 12/. Поштове відправлення повернуто до контролюючого органу із зазначенням причини невручення від 07.04.2012 "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 12/.

За приписами абзацу третього пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням наведеного, податкова вимога від 09.02.2012 №237 вважається врученою відповідачу 07.04.2012 /а.с. 12/. Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Залученими до матеріалів справи витягами з інтегрованої картки платника податків підтверджено, що з моменту формування податкової вимоги від 09.02.2012 №237 за відповідачем постійно обліковувався податковий борг, а відтак, дана податкова вимога вважається чинною /а.с. 25-49/.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, залученими до матеріалів справи витягами підтверджено, що на дату розгляду справи судом за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати пені: по податку на додану вартість - 48751,98 грн /а.с. 50/, по податку на доходи фізичних осіб - 206239,38 грн /а.с. 30/.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Полтавській області частково.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) податковий борг зі сплати пені:

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 206239,38 грн (двісті шість тисяч двісті тридцять дев'ять гривень тридцять вісім копійок) на розрахунковий рахунок 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

з податку на додану вартість у розмірі 48751,98 грн (сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня дев'яносто вісім копійок) на розрахунковий рахунок 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Кукоба