Рішення № 72465873, 28.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/294/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючий суддя Коморний О.І,

секретар судового засідання Мергель І.Р.

з участю

представника позивача Сахацький Л.Я.

представника відповідача Марутяк О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївцемремонт» про скасування постанови Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення виконавчого збору.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївцемремонт» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 53573268 винесеної 28.12.2017 року Миколаївським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору, оскільки позивач не ухилявся від виконання рішення суду. Через скрутне становище позивач звертався до суду за розстроченням виконання рішення суду та частково сплатив борг в розмірі 1/10. Ухвалою суду виконання рішення розстрочене і позивачем рішення виконано повністю. Зазначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Вказує, що відповідачем не здійснювалися заходи примусового стягнення. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю. Пояснив, що до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області надійшов на виконання виконавчий лист виданий Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з ТзОВ «Миколаївцемремонт» на користь УПФУ у Миколаївському районі Львівської області заборгованості в сумі 365915,23 грн. Виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа відкрито 15.03.2017 року. До відкриття виконавчого провадження боржником сплачено борг в сумі 36591,53 грн., решта суми до відкриття виконавчого провадження боржником не сплачена. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року розстрочена сплата заборгованості, однак таке розстрочення відбулося після відкриття виконавчого провадження. Вказує, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена після закриття виконавчого провадження, як це передбачено законом, та з урахуванням того, що позивачем частину заборгованості сплачено до відкриття виконавчого провадження. Вважає винесення постанови про стягнення виконавчого збору відповідно до вимог закону, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно оцінив подані докази та

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду 813/181/17 від 14.02.2017 року стягнуто з ТзОВ «Миколаївцемремонт» на користь УПФУ у Миколаївському районі Львівської області заборгованість в сумі 365915,23 грн.

Платіжним дорученням від 13.03.2017 року позивачем сплачено частину заборгованості в сумі 36591,53 грн. згідно вищевказаної постанови.

Постановою державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області 15.03.2017 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа виданого 14.02.2017 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з ТзОВ «Миколаївцемремонт» на користь УПФУ у Миколаївському районі Львівської області заборгованості в сумі 365915,23 грн. та вирішено стягнути виконавчий збір в сумі 36591,52 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року у справі №813/181/17 задоволено клопотання ТзОВ «Миколаївцемремонт» та розстрочено виконання рішення суду на 9 місяців з оплатою заборгованості щомісячно в сумі 36591,53 грн.

УПФУ у Миколаївському районі Львівської області 27.12.2017 року надіслало повідомлення про сплату боргу №4 (а.с.13).

У зв'язку із сплатою боргу державним виконавцем 28.12.2017 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно п.2 якої постанову про стягнення з боржника виконавчого збору вирішено вивести в окреме провадження.

Водночас відповідачем 28.12.2017 року з урахування сплати заборгованості до відкриття виконавчого провадження в сумі 36591,53 грн. винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 32932,37 грн.(а.с.7) та постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.8).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець згідно зч.5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1-2 ст. 27. Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір згідно ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З системного аналізу вказаних норм Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що підставою для не стягнення виконавчого збору є закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження.

Посилання позивача на ту обставину, що внаслідок розстрочення виконання рішення суду платежі стали періодичними, а тому виконавчий збір не підлягає стягненню є помилковим, оскільки періодичними платежами є заробітна плата, пенсія, стипендія та інші, а не платежі по розстроченому виконанні рішення суду.

Судом з матеріалів справи встановлено, що до відкриття 15.03.2017 року виконавчого провадження позивачем сплачено 13.03.2017 року частину заборгованості в сумі 36591,53 грн. Розстрочення виконання рішення суду відбулося вже після відкриття виконавчого провадження згідно ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року. Виконавчий збір відповідачем визначено у розмірі 10 відсотків суми, яка залишалася несплачено до відкриття виконавчого провадження, як того вимагають норми Закону України «Про виконавче провадження».

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. N 2832/5 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за N 1302/29432) визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом."

Кожна сторона згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані повністю. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 139 КАС України позивачеві відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Коморний О.І.