Рішення № 72465694, 27.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6798/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (Болградське шосе, 31/1, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, 68600) до Одеської митниці Державної Фіскальної Служби (вул. Гайдара, 21-а, м. Одеса) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000111/2 від 27.07.2017 р. та Картку відмову № UA500060/2017/00826 від 27.07.2017 р.,-

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом «Дунайська імпортна компанія» (Болградське шосе, 31/1, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, 68600) до Одеської митниці Державної Фіскальної Служби (вул. Гайдара, 21-а, м. Одеса), в якому позивач з урахуванням уточнення до позову просив:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000111/2 від 27.07.2017.

2.Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00826 від 27.07.2017 р.

02.02.2018 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №815/6798/17 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.07.2017 року між TOB "Дунайська імпортна компанія" (Покупець) та Фірмою "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 341/17, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язаний поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар, вказаний у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту в порядку та на умовах обумовлених в Контракті.

Відповідно до специфікації № 21 від 24.07.2017 року до контракту та інвойсу № 077 від 24.07.2017 року, Фірма "FRUTOPOLIS S.A." на умовах поставки FCA-Скідра поставила ТОВ "Дунайська імпортна компанія" відповідний товар (персики свіжі, класу А).

Позивач зазначає, що на підставі договору про надання послуг з ТОВ "Брокерська Експедиційна компанія "Атаман-Груп" декларантом ОСОБА_1, з метою здійснення митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості до митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС була подана електрона митна декларація № UA500060/2017/012420, в якій було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо-економічного контракту № 341/17 від 05.07.2017 року, на підтвердження чого позивачем були надані відповідні документи.

27.07.2017 р. митним органом ухвалено Рішення UA500060/2017/000111/2 про коригування митної вартості товарів, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган також видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00826 від 27.07.2017 р.

ТОВ «Дунайська імпортна компанія» була вимушена сплатити митні платежі, встановлені митницею з наданням гарантій для випуску товару у вільний обіг відповідно до ст.55 МКУ.

Позивач вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації.

На думку позивача прийняте рішення про коригування митної вартості товарів є не обґрунтованим. Відповідач не довів правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості, а зазначенні у рішенні причини не є належним доказом не правильного визначення митної вартості декларантом та усі вказані у рішенні порушення не впливають на ціноутворення та не спростовують реальну вартість товару, вказану у специфікації до контракту та інвойсу.

19.01.2018 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання в якому він просив розглядати справу та ухвалити рішення у відсутності позивача ТОВ «Дунайська імпортна компанія». Позовні вимоги підтримує та усі докази надані у повному обсязі (а.с.157).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про день час та місце розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

18.01.2018 року представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.99-115-116).

Представник відповідача в обгрунтування відзиву зазначив, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500060/2017/012420 від 27.07.2017 р. було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті за ці товари.

Також представник відповідача зазначив, що ТОВ «Дунайська імпортна компанія» надала до Одеської митниці ДФС документи, які вже надавалися митниці під час здійснення митного оформлення товарів за митною декларацією № UA500060/2017/012420 від 27.07.2017 р, тому вони не можуть розглядатися як додаткові документи у розумінні ч. 8 ст.55 МК України.

Отже додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ «Дунайська імпортна компанія» або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було.

Таким чином, на думку представника відповідача Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості UA500060/2017/000111/2 від 27.07.2017 р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00826 від 27.07.2017 р. діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «Дунайська імпортна компанія».

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2017 року TOB "Дунайська імпортна компанія" (Покупець за контрактом) уклала зовнішньо-економічний Контракт №341/17 з Фірмою "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) (Продавець за контрактом) (а.с.23-32).

Відповідно до умов контракту №341/17 п. 1.1. Продавець зобов'язаний поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту, в порядку та на умовах обумовлених в Контракті.

Суд встановив, що згідно з Специфікацією №21 від 24.07.2017 р. до контракту та інвойсу №077 від 24.07.2017 р. (а.с.33-34) фірма "FRUTOPOLIS S.A." поставила ТОВ "Дунайська імпортна компанія" наступний товар:

- персикм свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 1900 шт., на 26 дерев'яних піддонах, врожай 2017 р. країна виробництва - Греція, виробник FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 21 476 кг., вага «нетто» - 20 266 кг. на загальну суму: 6890,44 евро, де 0,34 евро за 1 кг без транспортних витрат.

01 березня 2016 року між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" та ТОВ "Брокерська Експедиційна компанія "Атаман-Груп" укладений договір про надання послуг по декларуванню товарів №211/16 (а.с.41-43).

На виконання умов зазначеного Договору декларантом ОСОБА_1, з метою митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості до митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС була подана електрона митна декларація № UA500060/2017/012420 (а.с.44-45), в якій було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо-економічного контракту № 341/17 від 05.07.2017 року.

Для підтвердження митної вартості товару позивач надав документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний контракт, специфікацію до контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП), обумовлені ч. 2 ст. 53 МК України та які підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

27.07.2017 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2017/000111/2 де зазначено, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що пі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом (а.с. 18-20).

Суд встановив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA 500060/2017/000111/2 зазначено наступне (а.с.20):

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або надежить сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті додається така складова митної вартості, як вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно з п.7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту від 05.07.2017 р. №341/17 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте у наданих до оформлення документах, відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність, визначення митної вартості самого товару;

2) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.07.2017 р. №17GREX410100047637 зазначені умови поставки - FCA, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; також не вказано таку характеристику товару як клас, яка зазначена в оформлюваній МД;

3) в наданій довідці про вартість перевезення не зазначено умов поставки.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів митний орган видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00826 від 27.07.2017 р. (а.с.21-22).

Позивач сплатив митні платежі, встановлеі митницею з наданням гарантій для випуску товару у вільний обіг відповідно до ст.55 МК України

Декларанту було запропоновано відповідно до ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також відповідно до ст.254 МК України запропоновано подати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову, а також додаткові документи.

27.07.2017 р. позивач надіслав відповідачу лист за №2707-1 в якому зазначив, що усі витребувані митним органом документи, що підтверджують ціну товару по контракту були надані своєчасно у встановленому Законом порядку (а.с.35).

04.10.2017 р. позивач подав скаргу до Одеської митниці ДФС в якій зазначив, що відмова в митному оформленні товару з основного методу і застосування резервного істотно збільшує митну вартість товару, що відповідно в свою чергу впливає на формування роздрібної ціни продажу кінцевому покупцеві в бік збільшення а тому позивач просить розглянуть подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару та повернути ТОВ «Дунайська імпортна компанія» сплачену фінансову гарантію в тому числі ПДВ та мито (а.с.76-77).

09.10.2017 р. відповідач надав інформацію позивачу викладену у листі про те, що після здійснення аналізу викладеної у скаргах інформації ТОВ «Дунайська імпортна компанія» не надала Одеській митниці ДФС витребувані документи: виписку з бухгалтерської документації, та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином митний орган не має підстав у визнанні заявленої митної вартості та скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.78-80)

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами МК України.

Відповідно до ст. 1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень МК України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до підтверджувальних документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт, (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до заявленого рахунка-фактури про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення на одиницю виміру (вагу) товару на 1 кілометр маршруту.

В пункті 21 розділу Рекомендації N 6 Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (друге видання) міститься «зміст переліку витрат залежить від застосованих умов поставки».

В пункті 22 зазначеної Рекомендації наведений порядок визначення умов поставки, так «в порядку можуть зазначатись суми по рахунку, додаткові витрати та відрахування. У скобах зазначаються проміжні суми, які можуть й не вимагатись. Сума(и) мінус знижка за кількість, якщо можливо застосувати (загальна сума), Упаковка, Фрахт, інші витрати, зазначити Страхування (Разом витрати), відрахування, проміжна сума рахунку, знижка, загальна сума рахунку або загальна сума до оплати».

З аналізу вказаних норм вбачається, що зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому числі і про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, повязаних з пакуванням) передбачено не тільки в зовнішньоекономічному договорі (контракті), але й в рахунках-фактурі (інвойсі), пакувальному листі, тощо, а тому відсутність у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, повязаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України.

Також відповідно п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товару є транспорті (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Частиною 10 статті 58 МК України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, до яких зокрема віднесено витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Так, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Виходячи з норм цивільного законодавства та законодавства, що регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, ціна зовнішньоекономічного договору є обов'язковою умовою договору, та за умови відсутності ціни товару в договорі, документ в якому вона зазначена фактично, в цьому випадку - інвойс є невід'ємною частиною договору.

Інвойс - це основний документ, згідно з яким оплачуються товари та послуги відповідно до вказаних у ньому умов. В комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Згідно з ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 року за № 984/21296) запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик виявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі Для відміток митного органу ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

Таким чином, керуючись ч. 3, ч. 5 ст. 53 МК України, з метою перевірки обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 2,3 частини 6 статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також згідно з ч.4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 598 у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів. По товару № 2 було обрано другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 ст. 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд встановив, що відповідач за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановив, що рівень митної вартості товарів (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу), митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, а саме: рівень митної вартості товару є більшим (МД від 25.07.2017 № UA500060/2017/012225 від 26.07.2017 р. № UA209180/2017/131430) та становить 0,65 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,5 дол. США за кг нетто.

Суд зазначає, що відповідно до п.3.1 зовнішньоекономічного контракту № 341/17 від 05.07.2017, оплата за товар здійснюється на умовах: протягом 14 днів після митної очистки Товару Покупцем; на умовах 100% передплати зі сторони покупця, інших умов сплати за товар у контракті не наведено. Проте згідно з наданим інвойсом № 077 від 24.07.2017 вартість товарів становить 6890,44 євро (а.с.34).

Крім того, положення вищезазначених міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому і про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням) не тільки в зовнішньоекономічному договорі (контракті), але в рахунку-фактурі (інвойсі) пакувальному листі, а тому відсутність у поданих до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, виключило можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 ст. 54 МК України

Згідно з п.4.2 контракту № 341/17 від 05.07.2017 на умовах Інкотермс: CIF (Одеса, Іллічівськ), - всі витрати та фрахт, необхідні для поставки товару покупцю (в тому числі й завантаження) несе постачальник та відшкодуванню з боку покупця вони не підлягають; CPT (Одеса, Іллічівськ), - перевезення забезпечується за рахунок постачальника, відповідальність за навантаження покладено на постачальника; FCA (склад постачальника - Греція), - перевезення здійснюється за рахунок покупця, відповідальність за навантаження покладено на постачальника; FOB (порт відвантаження - Греція), - витрати з доставки товару на судно та відповідальність за його навантаження покладено на постачальника. Покупець несе витрати за перевезення з моменту завантаження постачальником товару на судно.

Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобовязання щодо завантаження та розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Покупець зобовязаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Відповідно до правил заповнення графи 20 МД згідно глави 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у графі 20 «Умови поставки» у першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки, у другому підрозділі графи зазначається літерний код відповідно до класифікації країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пропуск назва цього географічного пункту.

Таким чином, у МД країни відправлення має бути наведена назва географічного пункту доставки товарів. Незазначення у вказаній МД географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, у той час як при застосуванні умов поставки FCA вибір місця поставки впливає на зобовязання щодо завантаження та розвантаження товару у такому місці, укладення договору перевезення товару від названого місця (тобто безпосередньо впливає на витрати, які є складовими митної вартості товарів), а зазначене виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України.

Згідно з стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата приєднання України від 05.03.2011 згідно Закону України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН. У разі застосування автоматизованого митного оформлення формат декларації на товари, яка подається електронним способом, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.

Згідно розділу V Додатку до рекомендації № 1 «Формуляр-зразок» Організації Обєднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування» (2001) для сектору офіційного контролю відносяться документи, що необхідні для контролю товарів у межах зовнішньоторгових операцій, який здійснюється різними офіційними та неофіційними органами в країнах експорту, імпорту, транзиту. Здійснення контролю є необхідним в цілях, які можуть бути згруповані таким чином, зокрема, стягнення мит та податків, забезпечення надходжень (експортна декларація товарів, єдині адміністративні документи, вантажна декларація та інші).

Враховуючи відсутність у копії митної декларації країни відправлення та доданих до неї документах назви географічного пункту доставки товарів, орган доходів і зборів не мав можливості перевірити числове значення заявленої митної вартості відповідно до умов ч.1 ст. 54 МК України.

Оскільки відомості, що містяться у копії митної декларації країни відправлення від єнеобхіднимидля перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів зазначених у митній декларації та доданих до неї документах, тому не визначення класу товару (А, В) у митній декларації країни відправлення виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1ст.54 МК України.

Крім того у довідці, яку позивач надав митному органу про транспортні витрати зазначений маршрут перевезення,однак в ній не визначені умови поставки (а.с.67).

Таким чином, відсутність в наданій довідці про вартість перевезення відомостей щодо умов поставки товарів зумовило неповноту відомостей про митну вартість товарів віключило можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до до умов ч.1 ст.54 МК України

Враховуючи вищевикладене, а також те, що митним органом виявлені розбіжності у поданих документах, судом встановлено, що у відповідача були передбачені ч. 6 статті 54 МК України підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що експортна митна декларації від 24.07.2017 № GRЕX410100047637 складена грецькою мовою та переклад на українську мову ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного органу та до суду не надала (а.с.39-40).

Таким чином, ненадання декларантом та уповноваженою ним особою до митного оформлення в повному обсязі документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, виключило можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 ст.54 МК України.

На підставі викладеного суд погоджується з висновками відповідача, що за наявними вищевикладеними розбіжностями у документах, які були виявлені посадовою особою митниці під час митного оформлення, у митного органу обґрунтовано виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Суд зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500060/2017/000111/2 від 27.07.2017 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій МД від 25.07.2017 № UA500060/2017/012225 від 26.07.2017 р. № UA209180/2017/131430.

Враховуючи вищевикладені причини та положення МК України Одеська митниця ДФС видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00826 від 27.07.2017 р. та роз'яснила вимоги виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар який надійшов на адресу позивача було випущено у вільний обіг за митною декларацією від 27.07.2017 р. № UA5000360/2017/012476 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до МК України.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю визначеною декларантом та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів при митному оформленні товарів за вказаною митною декларацією забезпечено фінансовою гарантією урозмірі 20 267,37 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Крім того суд встановив, що позивач надав до Одеської миниці ДФС документи, які вже надавалися митниці під час здійснення митного оформлення товарів за митною декларацією № UA500060/2017/012420 ВІД 27.07.2017 р, тому вони не можуть розглядатися як додаткові документи у розумінні ч.8 ст.55 МК України

Отже, позивач додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС не надав.

Таким чином суд робить висновок, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA500060/2017/000111/2 від 27.07.2017 р., картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00826 від 27.07.2017 р. діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, отже позовні вимоги ТОВ «Дунайська імпортна компанія» не належить до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

3. Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія», адреса: 68600, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, код ЄДРПОУ 40017905.

Відповідач - Одеська митниця ДФС адреса: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а код ЄДРПОУ 39441717.

Суддя О.Я. Бойко

.