Рішення № 72465667, 26.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Одеса Справа № 815/5434/17

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі справу за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно облікових карток, що ведуться ГУ ДФС в Одеській області, за Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами податкової служби України, затвердженого Наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276, податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом складає у загальному розмірі 25000 грн.. В зв'язку з несплатою заборгованості підприємством ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкову вимогу форми «Ф» №137-17 від 10.02.2017 року на суму 25000 грн., яка була направлена на адресу відповідача, однак заборгованість відповідачем у повному обсязі на теперішній час не сплачена.

Ухвалою суду від 28.12.2017 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 263 суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Згідно ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач повідомлявся належним чином про відкриття провадження по справі про що свідчить поштовий конверт з відміткою пошти «не обслуговується», відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведенні позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність відзиву з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного судового рішення в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа ОСОБА_1 знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Згідно відомостей про платників транспортного податку ОСОБА_1 володіє транспортним засобом марки LEXUS LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску, об'ємом двигуна 5663 куб. см..

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно облікових карток, що ведуться ГУ ДФС в Одеській області, відповідач має заборгованість перед бюджетом по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Положення пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення у відповідача заборгованості) визначали, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно пп. 267.6.2 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно до п.267.7.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Згідно з пп.267.8.1 п. 267.8 ст.267 Податкового кодексу України, транспортний податок сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

22.07.2016 року ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №38261-13, яким ОСОБА_1 нараховано грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25000 грн..

Зазначене податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу 07.09.2016 року за місцем реєстрації, однак поштове відправлення повернуто до контролюючого органу з відміткою про невручення кореспонденції «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до змісту п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, суд вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) відповідачу належним чином.

Таким чином, загальна сума узгодженого зобовязання відповідача по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік склала 25000 грн.

Згідно п.п. 14.1.175, п. 14.1, ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

ГУ ДФС в Одеській області на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми «Ф» від 10.02.2017 року №137-17 на суму 25000 грн., проте не сплачена, зокрема доказів зворотного суду не надано.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, , що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст.. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) суму податкової заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн. на рахунок №31419715700005, отримувач УК м. Одесі/Київський район/18011000, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Е.А.Іванов

.