
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2018 року м. Київ справа №810/4038/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (далі – позивач, ТОВ "Авіалінії Харкова") з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач-1, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі – відповідач-2), в якому просить стягнути пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 07.09.2016 по 20.11.2016 включно, у розмірі 385344,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2014 ТОВ "Авіалінії Харкова" була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 9779425,00 грн. За результатом проведеної перевірки ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві було підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 264734,00 грн. та, серед іншого, винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0007011502 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 9514691,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2378672,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 у справі №826/19959/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, проте не зважаючи на це контролюючим органом не було подано до територіального органу Державної казначейської служби України висновок щодо відшкодування позивачеві суми ПДВ на рахунок у банку, у зв'язку з чим на теперішній час сума ПДВ у розмірі 9514691,00 грн. залишається не відшкодованою.
На підставі цього, позивач, керуючись пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, просить стягнути з Державного бюджету України пеню у розмірі 385344,98 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 07.09.2016 по 20.11.2016 включно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач-1 позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що обов’язковою передумовою нарахування пені на суму невідшкодованого ПДВ є наявність факту погашення заборгованості з такого бюджетного відшкодування, оскільки день такого погашення має включатися у розрахунок. Однак, оскільки на теперішній час сума бюджетного відшкодування позивачеві не повернута, вимоги про стягнення пені контролюючий орган вважає передчасними.
Відповідач-2 позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві повинно подати відпорне подання (висновок) про повернення коштів, у разі наявності підстав для прийняття останнього. Натомість, до територіальних органів Державної казначейської служби України не надходив висновок податкового органу із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Протокольною ухвалою від 22.02.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство "Авіалінії Харкова", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код 25469838) зареєстроване в якості юридичної особи 29.04.1998 за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 8, корпус А, перебуває на обліку як платник податків з 21.07.1998, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2018 №1003588297 (том 1, а.с. 133-139).
Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 23.09.1998, про що свідчать витяги з Реєстру платників податку на додану вартість, №1420324500035, №1426514501108 та №1726514500122 (том 1, а.с. 129-131).
19 грудня 2014 року ТОВ "Авіалінії Харкова" було подано до Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій в рядку 23.1 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 9779425,00 грн. (том 1, а.с. 51-54).
Направлення позивачем податкової звітності та її отримання контролюючим органом підтверджується наявними у справі квитанціями №1 та №2 (том 1, а.с. 65-67).
До податкової декларації позивачем були додані, зокрема: довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3); заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) (том 1, а.с. 58-64).
У період з 09.02.2015 по 26.02.2015 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Авіалінії Харкова" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 05.03.2015 №1336/26-51-15-02-07/25469838 (далі – акт перевірки) (том 1, а.с. 68-84).
Згідно з висновками акта перевірки підтверджено задеклароване позивачем бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок у банку за листопад 2014 року в сумі 264734,00 грн. та констатовано порушення позивачем наступних вимог чинного податкового законодавства України:
- п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за липень 2013 року у розмірі 135,00 грн., за грудень 2013 року у розмірі 540,00 грн., за липень 2014 року у розмірі 327,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту відповідно за липень 2013 року у розмірі 135,00 грн., за грудень 2013 року у розмірі 540,00 грн., за липень 2014 року у розмірі 327,00 грн.;
- абз. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів: за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 365477,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269143,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн.;
- завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 року у розмірі 9514691,00 грн.;
- завищено значення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) податкових декларацій за відповідні податкові періоди: за липень 2013 року на суму 959046,00 грн., за серпень 2013 року на суму 953351,00 грн., за вересень 2013 року на суму 2250486,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3774692,00 грн., за листопад 2013 року на суму 4676022,00 грн., за грудень 2013 року на суму 5675974,00 грн., за січень 2014 року на суму 6080576,00 грн., за лютий 2014 року на суму 6720795,00 грн., за березень 2014 року на суму 7153537,00 грн., за квітень 2014 року на суму 7549201,00 грн., за травень 2014 року на суму 7875395,00 грн., за червень 2014 року на суму 8218736,00 грн., за липень 2014 року на суму 8632885,00 грн., за серпень 2014 року на суму 8994175,00 грн., за вересень 2014 року на суму 9372671,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 9514691,00 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 24.03.2015 №0007011502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за листопад 2014 року на суму 9514691,00 грн., та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2378672,00 грн. (том 1, а.с. 85);
- від 24.03.2015 №0007021502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9513689,00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 365477,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269143,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн. (том 1, а.с. 86);
- від 24.03.2015 №0007061502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за липень 2013 року на суму 959046,00 грн., за серпень 2013 року на суму 953351,00 грн., за вересень 2013 року на суму 2250486,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 3774692,00 грн., за листопад 2013 року на суму 4676022,00 грн., за грудень 2013 року на суму 5675974,00 грн., за січень 2014 року на суму 6080576,00 грн., за лютий 2014 року на суму 6720795,00 грн., за березень 2014 року на суму 7153537,00 грн., за квітень 2014 року на суму 7549201,00 грн., за травень 2014 року на суму 7875395,00 грн., за червень 2014 року на суму 8218736,00 грн., за липень 2014 року на суму 8632885,00 грн., за серпень 2014 року на суму 8994175,00 грн., за вересень 2014 року на суму 9372671,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 9514691,00 грн. (том 1, а.с.87).
За наслідками адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень, Головне управління ДФС у місті Києві рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29.05.2015 №8761/10/26-15-10-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0007011502, скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0007061502, а також збільшено на 866,00 грн. суму заниження бюджетного відшкодування з ПДВ, визначену в податковому повідомленні-рішенні від 24.03.2015 №0007021502 (том 1, а.с. 88-90).
На підставі акта перевірки та вказаного вище рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 29.05.2015 №8761/10/26-15-10-06 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 №0000121502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 9514555,00 грн., з яких за липень 2013 року на суму 878105,00 грн., за серпень 2013 року на суму 939511,00 грн., за вересень 2013 року на суму 427176,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1511080,00 грн., за листопад 2013 року на суму 773862,00 грн., за грудень 2013 року на суму 1113204,00 грн., за січень 2014 року на суму 366016,00 грн., за лютий 2014 року на суму 663783,00 грн. за березень 2014 року на суму 430895,00 грн., за квітень 2014 року на суму 344730,00 грн., за травень 2014 року на суму 383544,00 грн., за червень 2014 року на суму 343156,00 грн., за липень 2014 року на суму 432773,00 грн., за серпень 2014 року на суму 269470,00 грн., за вересень 2014 року на суму 356700,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 280550,00 грн. (том 1, а.с. 91).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 у справі №826/19959/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.03.2015 №0007011502 і №0007021502, від 15.06.2015 №0000121502 (том 1, а.с.12-17, 18-24).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2016 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі №826/19959/15 (том 1, а.с. 25-29).
Ухвалою Верховного Суду України від 05.04.2017 відмовлено у допуску до провадження Верховного Суду України справи №826/19959/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Авіалінії Харкова" до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.11.2016 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 66301090).
Суд встановив, що, не зважаючи на скасування у судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, а отже, узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку.
Як випливає зі змісту позовних вимог у даній справі, ТОВ "Авіалінії Харкова" просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню у розмірі 385344,98 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 07.09.2016 по 20.11.2016 включно.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі - ПК).
Пунктом 200.1 статті 200 ПК встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пунктів 200.2 та 200.3 статті 200 ПК, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК, передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктом 200.8 статті 200 ПК, до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК).
У силу положень пункту 200.12 статті 200 ПК, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У свою чергу орган Державного казначейства України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (пункт 200.13 статті 200 ПК).
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пункту 200.17 статті 200 ПК, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Поряд з цим нормою пункту 200.23 статті 200 ПК встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
На момент виникнення спірних правовідносин був чинний Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 (Порядок втратив чинність 01.04.2017 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26, далі - Порядок №68).
Відповідно до пункту 2 Порядку №68, встановлювалося, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.
Згідно з абзацом другим пункту 10 Порядку №68, інформація, що міститься у другій частині реєстрів, оновлюється ДФС щодня.
Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який діяв на час існування спірних правовідносин, передбачав його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення, а також суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 здійснювалося в порядку, передбаченому Порядком ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі №826/19959/15 набрала законної сили 04.07.2016, а тому цю дату слід вважати днем закінчення процедури судового оскарження.
Згідно з листом ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.09.2016 №11713/10/26-51-10 ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 у справі №826/19959/15 була отримана контролюючим органом 12.07.2016 (том 1, а.с. 30), а тому останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, припадає на 19.07.2016.
Однак, висновок контролюючим органом до територіального органу Державної казначейської служби України поданий не був.
На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 9514691,00 грн.
Разом з тим, неподання відповідачем-1 до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі К/9901/877/18 820/260/13-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п’ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки висновок контролюючого органу повинен був бути поданий до органу Казначейської служби вчасно, проте не поданий, у зв'язку із бездіяльністю Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, з огляду на викладене вище, позивач має право на стягнення пені у зв'язку з виникненням бюджетної заборгованості.
Суд зазначає, що оскільки останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як було вказано вище, припадає на 19.07.2016, п'ятиденний строк для видачі органом Державного казначейства України платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку закінчується 26.07.2016, у зв'язку з чим 27.07.2016 у платника податку виникло право на отримання пені на суму заборгованості.
У позовній заяві ТОВ "Авіалінії Харкова" зазначило, що стягнення пені за період з 27.07.2016 по 06.09.2016 включно є предметом розгляду іншої судової справи, у зв'язку з чим в рамках цієї справи позивач просить стягнути пеню за період з 07.09.2016 по 20.11.2016 включно (75 днів).
При визначенні суми пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення бюджетного відшкодування, суд звертає увагу на те, що з синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК вбачається, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.
Таким чином, у даному випадку при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка на рівні 16,5% річних, яка була введена Рішенням Правління Національного банку України від 23.06.2016 №88-рш.
Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування, складає 387104,55 грн. (9514691,00 грн. х 16,5% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 днів х 75 дня (кількість днів прострочення).
Натомість, звертаючись до суду, позивач просив стягнути на його користь суму пені у розмірі 385344,98 грн., тобто на 1759,57 грн. менше, ніж розмір пені, розрахований судом.
Суд звертає увагу на те, що заперечень щодо розрахунку пені з боку відповідачів не надходило.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 245 КАС, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому, з метою відновлення порушеного права позивача на стягнення пені за час затримки відшкодування ПДВ за листопад 2014 року у порядок та спосіб, передбачений законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" пені у сумі 387104,55 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у сумі 387104,55 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року відповідачі не надали.
Твердження Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про те, що обов’язковою передумовою для виникнення у платника податку права на отримання пені за п.200.23 ст.200 ПК України є наявність факту погашення заборгованості з бюджетного відшкодування, суд вважає хибними, заснованими на невірному тлумаченні зазначеної норми, та такими, що суперечать правовій позиції Верховного Суду в аналогічній справі.
Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пеню у розмірі 387104,55 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за період з 07.09.2016 по 20.11.2016 включно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, задовольняючи адміністративний позов суд враховує, що саме бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, розумних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні ПДВ, наслідком чого є нарахування пені.
Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.
Крім того, суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі прорахунків у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5780,17 грн., згідно платіжного доручення від 22.11.2017 №120 на суму 3473,81 грн. та платіжного доручення від 06.12.2017 №69 (том 1, а.с. 3, 40).
Ураховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, з вини якого виник спір у цій справі - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.
При цьому, враховуючи вихід суду за межі позовних вимог та стягнення на користь позивача пені на 1759,57 грн. більше, ніж було заявлено в позовній заяві, з позивача необхідно стягнути в дохід державного бюджету судовий збір в сумі 26,39 грн. (1,5% від суми додатково присудженої пені), який також має бути компенсований позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код: 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за листопад 2014 року за період з 07.09.2016 по 20.11.2016 включно у розмірі 387104 (триста вісімдесят сім тисяч сто чотири) грн. 55 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код: 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) на користь Державного бюджету України (рахунок № 31213206784001 в ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ, МФО 821018, отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код отримувача: 37955989, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 26 (двадцять шість) грн. 39 коп.
Стягнути судовий збір у розмірі 5780 (п’ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 17 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Харкова" (ідентифікаційний код: 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код: 39479227, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 3).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.
Судове рішення № 72465090, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/4038/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: