Рішення № 72464774, 26.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2018 р. № 814/2973/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, вул.Фалеєвська,24-а(в.Г.Попеля,159-а,54051),Миколаїв,54017 доЦентрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області , пр-т Жовтневий, 55-е,Миколаїв,54018 провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вимогами до Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про: 1) визнання дії та рішення Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області №64/1 від 06.09.17 щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років незаконним та скасування вказаного рішення; 2) зобов’язання Центральне об’єднане управління пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області забезпечити гарантії незалежності прокурора щодо належного пенсійного забезпечення, передбачені п.5 ч.1 та ч.5 ст.16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.14 №1697-VII, та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за вислугу років згідно зі ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.14 №1697-VII з дня звернення, тобто з 23 вересня 2016 року.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що станом на 14.08.17 мав стаж роботи у органах прокуратури 23 роки 4 місяця та 29 днів, що підтверджується відповідною довідкою, наданою прокуратурою Миколаївської області. Відповідно до вимог абз.7 ч.1 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора на пенсію за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 01.10.16 по 30.09.17 – 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

14.08.17 ОСОБА_1 звернувся до відповідач з заявою про призначення пенсії за вислугу років, але відповідачем 06.09.17 було винесено Рішення про відмову в призначенні пенсії №64/1, яке позивач вважає протиправним.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідач виклав у відзиві, відповідно до якою згідно з п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII від 02.03.15 – у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». На дату звернення позивача із заявою 14.08.17 про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», вищевказана норма була чинною, а отже обов’язковою для врахування під час розгляду звернення позивача. За таких обставин оскаржуване рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» є законним та обґрунтованим.

Також відповідач додав, що ОСОБА_1 вже звертався раніше з цього приводу, йому відмовлялось у призначенні пенсії рішенням від 01.06.16 №38/3 та 22.07.16 №53/2 з тих самих підстав.

Дослідив матеріали справи, процесуальні заяви, подані сторонами, суд встановив наступне.

З 04.09.90 по 27.08.91 ОСОБА_1 працював на посадах трубопровідника, робітника ремонтно-будівельної бригади, сторожу на підприємствах м. Миколаєва, про що є відповідні записи у трудовій книжці.

В період з 01.09.91 по 29.06.96 ОСОБА_1 навчався на денному відділенні Національної юридичної академії України.

З 01.08.96 по теперішній час ОСОБА_1 працює в органах прокуратури Миколаївської області на різних слідчих та прокурорських посадах. Загальний стаж роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури позивача станом на 27.07.17 складає 20 років 11 місяців 27 днів.

14.08.17 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області із заявою про призначення йому пенсії.

06.09.17 Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївській області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії №64/1. Зазначене рішення мотивоване посиланням на п.5 розділу п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII від 02.03.15.

Відповідно до ч.1 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.14 прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Відповідно до ч.6 ст.86 Закону до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Відповідно до ч.8 ст.86 Закону право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури.

Разом з тим, необхідно врахувати, що ст.86 Закону України «Про прокуратуру» має певні особливості щодо перебігу часу своєї дії.

Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII було прийнято 14.04.14. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень цей закон набрав чинності з 15 липня 2015 року, крім окремих положень, які вступили в силу раніше або пізніше зазначеної дати.

Але, вже після цього, 02.03.15 було ухвалено ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII. Пункт 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213-VII, містить норму, відповідно до якої у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про прокуратуру» та інших спеціальних законів.

Таким чином, згідно із п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VII скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у тому числі і відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII.

На те, що п.5 Прикінцевих положень Закону №213-VII стосується не лише Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.91, а й Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.14, вказує та обставина, що зазначеним Законом вносяться зміни до обох цих Законів, так п.1 розділу І вносяться зміни до ст.50-1 Закону №1789-XII, а в п.15 розділу І вносяться зміни до ст.86 Закону №1697-VII.

За таких обставин, можливо зробити висновок, що у п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону, посилаючись на ОСОБА_2 України «Про прокуратуру» законодавець мав на увазі як ОСОБА_2 №1789-XII від 05.11.91 так і ОСОБА_2 №1697-VII від 14.10.14.

Вирішуючи питання щодо дії ст.86 Закону №1697-VII від 14.10.14 після 01.06.15, суд виходить з того, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України).

Головним критеріями у цьому випадку є дати прийняття зазначених Законів, а не дата набрання ними чинності. Законодавець має можливість та повноваження щодо зміни свої позиції та внесення змін або навіть скасування прийнятих ним законів, які ще навіть не набули чинності.

ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII від 02.03.15 було прийнято пізніше, ніж ОСОБА_2 України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.14, тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

За таких обставин, 15.07.15 ОСОБА_2 України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.14 набув чинності, за виключенням статті 86, оскільки щодо її дії було застереження у п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону №213-VII від 02.03.15.

Також, судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.02.18 по адміністративній справі №672/1231/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72364599), який зазначив, що оскільки ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то відповідно з вказаної дати призначення та виплата всіх пенсій (включаючи пенсію по інвалідності) на підставі Закону України «Про прокуратуру» припиняється.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Лише, 11.10.17 набув чинності ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.17, у п.8 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень якого зазначено, що встановлюється, що норми статті 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Тобто, з 11.10.17 законодавцем відновлено дію ст.86 Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення прокурорів.

За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України 14.08.17, після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VII від 02.03.15, але до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.17, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив йому у призначенні пенсії з посиланням на п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону, оскільки саме в цей період (01.06.15 – 11.10.17) ст.86 Закону України «Про прокуратуру» не була чинною.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судовій збір покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул.Фалеєвська,24-а(в.Г.Попеля,159-а,54051),Миколаїв,54017 НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр-т Жовтневий, 55-е,Миколаїв,54018 20876125) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко