Ухвала суду № 72464667, 26.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

26 лютого 2018 року

Справа № 808/675/18

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом позову Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» (код ЄДРПОУ 00204777, 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 20) до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (код ЄДРПОУ 40517815, 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 120-А) про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018 Командитне товариство «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати розпорядження від 05.02.2018 № 1-В, в частині зобов'язання Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» зупинити виробництво лікарських засобів;

визнати протиправним та скасувати розпорядження № 1305-1.1/4.0/17-18 від 14.02.2018;

визнати протиправним та скасувати розпорядження № 1306-1.1/4.0/17-18 від 14.02.2018.

23.02.2018 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд:

зупинити дію розпорядження від 05.02.2018 № 1-В, в частині зобов'язання Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» зупинити виробництво лікарських засобів до набрання законної сили судовим рішенням по справі №808/675/18;

зупинити дію розпорядження № № 1305-1.1/4.0/17-18, 1306-1.1/4.0/17-18 від 14.02.2018 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №808/675/18;

зобов’язати внести зміни у реєстр діючих ліцензій з виробництва лікарських засобів на офіційному сайті www.diklz.gov.ua Держлікслужби України про поновлення дії ліцензії Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» до набрання законної сили судовим рішенням по справі №808/675/18.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що Командитне товариство «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» є єдиним виробником кисню медичного у Запорізькій області та є його постачальником у медичні установи м.Запоріжжя, Запорізької та Дніпропетровської області на підставі проведених публічних закупівель (копії таких договорів позивач надав до заяви). Зазначає, що існуюча заборона на виготовлення, реалізацію та застосування продукції позивача є критичною ситуацією з огляду на специфічні властивості продукції - медичного кисню. По укладеним договорам існує умова поставки в ургентному порядку, що свідчить про факт неможливості функціонування лікарень без медичного кисню. Запаси кисню у медичних установах закінчуються, а тому можливі негативні наслідки у вигляді летальних випадків.

З урахуванням зазначеного, позивач у заяві просить забезпечити позов у обраним ним спосіб.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У преамбулі Розпорядження від 05.02.2018 № 1-В, яким позивача зобов’язано зупинити виробництво лікарських засобів, зазначено, що таке розпорядження винесене відповідачем, зокрема іншого, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007.

Відповідно до частини 5 ст. 4 указаного Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Тобто, законодавством України чітко встановлено, що рішення про зупинення виробництво може винести виключно суд.

У матеріалах справи та заяви таке рішення суду відсутнє, також відсутні докази того, що чиняться будь-які дії щодо виконання Розпорядження від 05.02.2018 № 1-В, в частині зобов’язання зупинити виробництво лікарських засобів, а тому суд вважає, що підстави для задоволення заяви у частині зупинення дії цього розпорядження відсутні.

Також, суд не вбачає підстав для зобов’язання внести зміни у реєстр діючих ліцензій з виробництва лікарських засобів на офіційному сайті www.diklz.gov.ua Держлікслужби України про поновлення дії ліцензії Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» до набрання законної сили судовим рішенням по справі №808/675/18.

Так, до заяви наданий витяг з реєстру діючих ліцензій з виробництва лікарських засобів, зі змісту якого вбачається, що позивач має ліцензію №АВ698040 від 07.08.2012. Також у реєстрі зазначений стан діяльності – призупинено виробництво ЛЗ від 05.02.2018.

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII, не містить такого поняття зупинення та поновлення дії ліцензії. Відповідно до указаного закону (ст. 16) ліцензія може бути анульована.

Тобто, позивач не надав доказів зупинення дії ліцензії, а тому суд не може своєю ухвалою зобов’язати поновити дію такої ліцензії.

В той же час, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про зупинення дії розпоряджень № № 1305-1.1/4.0/17-18, 1306-1.1/4.0/17-18 від 14.02.2018.

Вказаними розпорядженнями відповідач заборонив керівникам суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією, зберіганням і застосуванням лікарських засобів та керівникам територіальних органів Держлікслужби реалізацію, зберігання та застосування всіх серій лікарського засобу кисню медичного газоподібного та кисню медичного рідкого виробництва Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія».

Зі змісту заяви та доданих до неї договорів вбачається, що позивач є постачальником кисню медичного наступним установам: Пологовий будинок №3, КЗ «Міська клінічна лікарня №3», КЗ «Запорізька центральна районна лікарня» ЗРР, КУ «Спеціалізоване територіальне медичне об’єднання «Дитинство» ЗОР, КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня №5».

Вказані договори підтверджують той факт, що медичні установи використовують продукцію позивача.

Крім того, про критичну ситуацію, яка складається внаслідок заборони використання кисню медичного свідчать листи Департаменту охорони здоров’я Запорізької міської ради від 19.02.2018 №01/03-18/114, відділу охорони здоров’я Мелітопольської міської ради від 23.02.2018 №01-15/24, КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня №9» від 16.02.2018 №01-8/124.

Зі змісту вказаних листів вбачається, що внаслідок заборони застосування кисню медичного виробництва Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» виникла загрозлива ситуація для життя пацієнтів медичних установ.

Суд не може нехтувати такою ситуацією та вважає, що у разі незадоволення заяви про забезпечення позову у цій частині можуть настати негативні наслідки, які за своєю суттю будуть гіршими ніж ті, що можуть настати у випадку задоволення заяви.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151,154 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію розпорядження № 1305-1.1/4.0/17-18 від 14.02.2018 та розпорядження №1306-1.1/4.0/17-18 від 14.02.2018.

У задоволенні заяви Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» про зупинення дії розпорядження від 05.02.2018 № 1-В, в частині зобов'язання Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» зупинити виробництво лікарських засобів та зобов’язання внести зміни у реєстр діючих ліцензій з виробництва лікарських засобів на офіційному сайті www.diklz.gov.ua Держлікслужби України про поновлення дії ліцензії Командитного товариства «ТОВ «Запорізький автогенний завод» і Компанія» до набрання законної сили судовим рішенням по справі №808/675/18 – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали направити позивачу та відповідачу.

Роз’яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 6 ст.157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник