Рішення № 72464152, 19.02.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4932/17

Провадження № 2/161/861/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

третьої особи – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

представника відповідача – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_6 цивільну справу за позовом ОСОБА_6 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», ОСОБА_3, до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

Позов мотивує тим, що житлове приміщення №53 у гуртожитку, що по вул. Ніла Хасевича, 6 (колишня вулиця – ОСОБА_8, 46Б) у м. Луцьку є об’єктом державного житлового фонду і перебуває у власності територіальної громади міста ОСОБА_6, на даний час передане в управління органу самоорганізації населення – будинковому комітету «Явір», згодом – ОСББ «Явір 2011».

З 2009 року житлове приміщення №53 в гуртожитку було надане в користування ОСОБА_7 та ОСОБА_3, які згодом були зареєстровані за даною адресою. Покликається на те, що відповідач, яка зареєстрована у кімнаті № 53 гуртожитку, не проживає у ній з 2014 року. Факт не проживання відповідача за даною адресою підтверджується рішенням суду від 25.05.2016. Разом з тим, причини, через які ОСОБА_7 останніх 6 міс., перед зверненням до суду, не проживала в кімнаті, суд визнав поважними, оскільки у зв’язку з вагітністю ОСОБА_7 потребувала кращих умов для проживання, ніж ті, що були у гуртожитку.

Однак, після пологів відповідач в кімнаті не з’являлася. Покращення житлових умов та необхідний поточний ремонт в кімнаті проводиться лише за кошти ОСОБА_3

На даний час, мешканцям гуртожитку дозволено приватизувати займані ними приміщення. Однак, квартиронаймач ОСОБА_3 не має можливості реалізувати право на приватизацію, оскільки в квартирі зареєстроване місце проживання ОСОБА_7 яка фактично за даною адресою не проживає.

А тому, просить визнати ОСОБА_7 такою, що втратила право користування житловим приміщення № 53, що по вул. Ніла Хасевича, 6 у місті Луцьку та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримала з підстав викладених в ньому. Суду пояснила, що кімната в гуртожитку надавалася для спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Відповідач добровільно залишила кімнату і протягом тривалого часу там не проживає, інтересу до житла не виявляє.

Представник відповідача ОСОБА_7 – ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги позову не визнав. Суду пояснив, що його довірителька залишила житло з вимушених причин, оскільки була вагітна та потребувала кращих умов проживання. Однак інтересу до житла не втрачала, продовжує сплачувати комунальні платежі, оскільки з іншою мешканкою кімнати ОСОБА_3 мають окремі особові рахунки. Відповідач періодично з’являється в даному житлі, там зберігаються деякі її речі, має ключ від дверей. На момент складання представниками ОСББ акту про її відсутність її не було на місці. Але доказів, що вона взагалі не з'являється, немає. Відповідач є сиротою. В неї мала дитина. На даний час вагітна другою дитиною. Житло їй поки винаймає співмешканець, який працює далекобійником. Не відомо, як складуться їхні стосунки. Вона може залишитись без житла. Свого житла не має. Просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали заявлений позов, просили його задовольнити. ОСОБА_3 пояснила, що відповідачці не було де жити, вона її пошкодувала і дозволила пожити в кімнаті. Потім ОСОБА_7 зареєструвалася в даній кімнаті. Бажання спільно приватизувати кімнату остання не виявила, повідомила, що то не її кімната. Більше двох років не з'являється в кімнату. Відповідач сплачує комунальні послуги, бо від неї цього вимагає голова ОСББ.

Третя особа Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011» не забезпечили явку свого представника в судове засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи та її представника, представника відповідача, та пояснення свідків, дослідивши письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, згідно з рішенням ОСОБА_6 міської ради від 23.07.2008 № 29/28 будівлю гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Клима Савури, 46Б прийнято у міську комунальну власність (а.с. 6). В подальшому було змінено назву вулиці та нумерацію будинку з «ОСОБА_8, 46Б» на «ОСОБА_9, 6».

Квартиронаймачами кімнати № 53 гуртожитку, що розташований по вулиці Ніла Хасевича, 6 в місті Луцьку є громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_3 За відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Волинській області за даною адресою місце проживання відповідачки ОСОБА_7 зареєстроване з 17.12.2008 (а.с. 21).

А тому, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набули права користування вказаною кімнатою.

Стаття 71 Житлового Кодексу визначає випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору — судом.

Під терміном «збереження жилих приміщень» слід розуміти охорону законом права на жилу площу в жилих приміщеннях за тимчасово відсутніми особами. При цьому маються на увазі наймачі, члени їх сімей, навіть колишні, оскільки вони мають такі ж права і обов’язки, як і наймачі.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 107 Житлового Кодексу у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

В судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що відповідач змінила місце свого проживання з початку 2014 року. Однак, ніхто не заперечував, що це було пов’язано з її вагітністю та потребою в покращенні житлових умов на період вагітності та пологів.

З повідомлення Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 07.03.2017 (а.с. 9) вбачається, що в ході проведеної перевірки по заяві ОСОБА_3, після опитування сусідів встановлено, що ОСОБА_7 протягом останніх двох років не проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а лише там зареєстрована (а.с. 9).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (сусіди) вказували, що вони давно не бачили відповідача в квартирі. Стверджували, що в квартирі №53 проживає лише ОСОБА_3, яка сама несе усі витрати по утриманню житла та його поліпшенню, самостійно оплачує комунальні послуги.

Однак, такі показання свідків суд оцінює критично, оскільки свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 відповідача особисто не знають та ніколи її не бачили. А тому, підтвердити, що ОСОБА_7 не проживає в квартирі та не з’являється в ній, дані особи достеменно не можуть.

Інші свідки, які особисто знають відповідача, не проживають в кімнаті №53, відтак не можуть стверджувати, що відповідач там ніколи не буває.

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 міська рада уже звертався з аналогічним позовом до суду, і рішенням суду від 25.05.2016 в задоволенні позову було відмовлено.

В судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що відповідач добровільно знятись з реєстрації місця проживання в кімнаті № 53 по вулиці Ніла Хасевича, 6, в місті Луцьку не бажає.

З пояснень представника відповідача встановлено, що його довірителька змінила місце проживання виключно з метою покращення житлових умов у зв’язку з вагітністю. Зараз вона проживає на орендованій квартирі, яку оплачує її співмешканець – батько її дитини. На даний час ОСОБА_7 вагітна другою дитиною, що зумовлює потребу у відповідних житлових умовах. Проживання відповідача на орендованій квартирі залежить від фінансової спроможності її співмешканця оплачувати дане житло. А відтак, в ОСОБА_7 існують ризики залишитися без жодного житла. Наявність зареєстрованого місця проживання в кімнаті №53 по вул. Ніла Хасевича, 6, в разі змін в особистому житті, забезпечить відповідача можливістю повернутися з дітьми в гуртожиток. Іншого житла, де б відповідач могла зареєструвати своє місце проживання в неї немає. Через це, вона сплачує комунальні платежі за кімнату в гуртожитку, свої речі звідти не забирає. Окрім того, відсутність реєстрації місця проживання породжуватиме ряд проблем, позбавить можливості отримувати соціальні виплати.

Вказане свідчить, що відповідач залишила вказану кімнату вимушено, оскільки потребувала покращення житлових умов на період вагітності та пологів та на даний час продовжує їх потребувати у зв’язку із другою вагітністю.

Тобто, обставини, встановлені рішенням суду від 25.05.2016 на даний час не змінилися. При цьому, небажання відповідача в добровільному порядку знятись з реєстрації місця проживання в кімнаті № 53 по вулиці Ніла Хасевича, 6, в місті Луцьку свідчить про її намір в подальшому користуватись вказаною кімнатою.

Дане волевиявлення відповідача суд розцінює, як не втрату інтересу до даного житла та намір відповідача, за відсутності іншого житла, повернутися в кімнату в гуртожитку.

Також судом встановлено, що ОСОБА_7 проводить оплату комунальних послуг, які надаються за адресою: місто Луцьк, вулиці Ніла Хасевича, 6, кімната № 53. Таким чином, відповідач за своєї тимчасової відсутності за зареєстрованим місцем проживання належним чином виконує обов’язки з забезпечення належного утримання приміщення.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено відсутність відповідача в квартирі без поважних причин, втрату відповідачем інтересу до житла, в зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1, 6, 9, 61, 64, 71, 130 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_6 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», ОСОБА_3, до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27.02.2018.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій