Ухвала суду № 72462014, 21.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/28234/17

Провадження №1-кс/127/12173/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря Гнасько Н.О., скаржника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, слідчого Кулицького Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12017020010004233, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що згідно з постановою слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15 грудня 2017 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020010004233 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28 липня 2017 року. Скаржник вважає, що постанова винесена слідчим поспішно, без належного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди та наступивших наслідків для його здоров»я від данного ДТП, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.Так, дану постанову слідчий обгрунтовує висновком судово-медичної експертизи №1133/13601379 від 06 грудня 2017 року, згідно з якою ОСОБА_1 отримав травми у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забою м»яких тканин, садна лобної ділянки, закритої травми грудної клітки – забою грудної клітки праворуч, садна ділянки правого колінного суглобу. Вказані травми, за твердженням експерта, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. В даному висновку експерта також без будь-яких обгрунтувань стверджується, що тривале (понад 21 день) перебування ОСОБА_1 на стаціонарному і амбулаторному лікуванні не може бути прийняте до уваги при судово-медичній оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки тривале лікування не пов»язане з характером і клінічними проявами названих вище тілесних ушкоджень, а може бути пояснене лікарською тактикою, направленою на недопущення формування залишкових явищ струсу головного мозку та наявністю хронічних захворювань нетравматичного характеру. Разом з тим, з яких медичних документів до такого висновку прийшов експерт, слідчим не зазначено. В розпорядженні експерта були медичні документи, з яких чітко вбачалось, що, крім перерахованих у висновку експерта тілесних ушкоджень отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_1 отримав травму правого колінного суглобу, а не як зазначено у висновку експерта - садна правого колінного суглобу, яка 28 липня 2017 року була підтверджена проведеним рентгенологічним дослідженням і що в зв»язку із даною травмою, отриманою в результаті дорожньо-транспортної пригоди 28 липня 2017 року ОСОБА_1 знаходився спочатку на стаціонарному, а потім на амбулаторному лікуванні більше 3-х місяців. Крім того, у виписці з історії хвороби зазначено: після травматичний (28.07.2017) артроз правого колінного суглобу, реактивний гемосиновіт правого колінного суглобу, стан після сполучної травми тіла, ЗЧМТ, струс головного мозку, травми грудної клітки праворуч, дана травма підтверджена УЗД правого колінного суглобу 26.08.2017. Всупереч викладеному, експерт замість детального вивчення даних медичних документів щодо характеру отриманої травми правого колінного суглобу, відповідно до положень п. 4.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», вдався до нічим не підтверджених тверджень, що тривале лікування не пов»язане з характером і клінічними проявами названих вище тілесних ушкоджень, а може бути пояснене лікарською тактикою направленою на недопущення формування залишкових явищ струсу головного мозку та наявністю хронічних захворювань нетравматичного характеру. За таких обставин, висновок щодо ступені тяжкості тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 липня 2017 року, не можна вважати законним та обгрунтованим, оскільки описані у висновку тілесні ушкодження не відповідають медичним документам. Дані факти були підставами для призначення слідчим повторної судово-медичної експертизи з додатковими обстеженнями потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 Про дані обставини повідомлявся слідчий та ставилось питання про призначення повторної експертизи. Однак, провадження у справі було закрито, в результаті чого були порушені права ОСОБА_1 як потерпілого від дорожньо-транспортної пригоди, в зв»язку з чим останній звернувся з даною скаргою до суду. Просить суд скасувати постанову слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження, внесенного 04 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020010004233 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28 липня 2017 року, в результаті якого скаржник отримав тілесні ушкодження, та направити матеріали для продовження досудового розслідування прокурору. Зобов»язати слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 провести комісійну судово-медичну експертизу у даному кримінальному провадженню щодо визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 липня 2017 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 скаргу та доповнення до скарги, яке надійшло до суду 21 лютого 2018 року, підтримали з підстав, викладених в них, просили їх вимоги задоволити.

Слідчий Кулицький Д.С. суду пояснив, що при винесенні постанови про закриття кримінального провадження норми КПК України порушені не були.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, слідчого Кулицького Д.С., дослідивши матеріали даної справи та матеріали кримінального провадження №12017020010004233, вважаю, що дана скарга обгрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед даного переліку є рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

В статті 284 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження підлягає закриттю, серед яких - встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

В судовому засіданні встановлено, що 04 вересня 2017 року до Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшла заява ОСОБА_1 щодо отримання тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 липня 2017 року на об»їзній дорозі вулиці Львівське шосе в м. Вінниці. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 28 липня 2017 року, приблизно о 13.40 год. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Опель Кадет», д/н НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині об»їзної дороги вулиці Львівське шосе в м. Вінниці, в напрямку Київського шосе, на 381 км +800 м виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив первинне зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, причіп, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку. В подальшому водій автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_5, не дотримавшись безпечної дистанції, допустив вторинне зіткнення передньою частиною свого автомобіля в задню частину попутного автомобіля НОМЕР_2, причіп, номерний знак НОМЕР_5.

По вищезазначеному факту 04 вересня 2017 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020010004233 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно з постановою слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15 грудня 2017 року кримінальне провадження №12017020010004233 було закрито у зв»язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в діях водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки заподіяння в результаті порушення правил дорожнього руху легких тілесних ушкоджень виключає застосування ст. 286 КК України. Слідчий Кулицький Д.С. послався у своїй постанові на висновок судово-медичної експертизи №1133/13601379 від 06 грудня 2017 року, згідно з якимю ОСОБА_1 отримав травми у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забою м»яких тканин, садна лобної ділянки, закритої травми грудної клітки – забою грудної клітки праворуч, садна ділянки правого колінного суглобу. Вказані травми належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Тривале (понад 21 день) перебування ОСОБА_1 на стаціонарному і амбулаторному лікуванні не може бути прийняте до уваги при судово-медичній оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки спричинили тривале лікування не пов»язане з характером і клінічними проявами названих вище тілесних ушкоджень, а може бути пояснене лікарською тактикою, направленою на недопущення формування залишкових явищ струсу головного мозку та наявністю хронічних захворювань нетравматичного походження.

ОСОБА_1, не погоджуючись з даним рішенням слідчого, звернувся до суду із вказаною скаргою.

При вирішенні зазначеної скарги суд враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов»язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом»якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

З досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий не вжив всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, передчасно дійшов висновку про відсутність в діянні складу злочину, не провів необхідних слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі.

Так, в частині 10 статті 101 КПК України визначено, що висновок експерта не є обов»язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивованою у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Відповідно до п. 4.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» судово-медична експертиза, з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.

Як було встановлено в судовому засіданні, факт тривалого лікування ОСОБА_1 отриманих травм в результаті дорпожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 липня 2017 року, слідчим взагалі не досліджувався, слідчим була витребувана лише медична карта стаціонарного хворого на ім»я ОСОБА_1 за №7993/781. Однак, як було встановлено в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_1 був направлений на денний стаціонар ВОПНЛ ім. акад. Ющенка, де знаходився на лікуванні з 25 вересня 2017 року по 31 жовтня 2017 року. Однак, ні історія хвороби ОСОБА_1 під час лікування в ВОПНЛ ім. акад. Ющенка, ні карта амбулаторного хворого у сімейного лікаря слідчим не витребовувались і при визначені ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_1 в результаті ДТП, взагалі не досліджувались.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, під час досудового розслідування не були допитані учасники дорожньо-транспортної пригоди - водії ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Отже, враховуючи вищевикладене, вважаю, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15.12.2017 року про закриття кримінального провадження - скасуванню, оскільки досудове слідство проведено поверхово, неповно, без усебічного дослідження обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 306, 307 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 15.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12017020010004233.

Матеріали кримінального провадження №12017020010004233 направити в СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області для проведення додаткової перевірки.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: