Рішення № 72461080, 26.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/622/18

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання повернути кошти у розмірі 6169,28 грн.,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом №290/07-01 від 04.01.2018 року;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти у розмірі 6169, 28 грн., сплачені позивачем згідно платіжного доручення №20826 від 14 вересня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за договором купівлі - продажу від 14.09.2016р. позивачем було придбано квартиру. Позивач відмітив, що при нотаріальному оформленні вказаного договору ним було сплачено збір на державне обов'язкове пенсійне страхування в сумі 6169,28 грн. - 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу. В подальшому ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір у сумі 6169,28 грн., оскільки житло було придбано ним вперше. Однак, листом №290/07-01 від 04.01.2018 року відповідач відмовив у поверненні безпідставно отриманих коштів та повідомив позивача, що обставини первинного придбання житла може бути визнано в судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2018 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 26 лютого 2018 року о 11:00.

Позивач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 14.09.2016р. ОСОБА_2 придбав квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.11-12)

При купівлі об'єкту житлової нерухомості обов'язковою вимогою, необхідною для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, була сплата 1% збору на державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна.

На виконання даної вимоги позивачем сплачено 6169,28 грн. збору на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, що підтверджується копією платіжного доручення від 14.09.2016. (а.с.10)

Вважаючи, що зазначений збір сплачено ним помилково, позивач звернувся із заявою до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про повернення суми сплаченого збору в розмірі 6169,28 грн., з тих підстав, що житло ним придбано вперше.

Листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.01.2018 року № 290/07-01 ОСОБА_2 за результатами розгляду його звернення повідомлено, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюють органи Державної казначейської служби відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, на підставі подання, виданого органом, контролюючим справляння надходжень. Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного документа - які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Управління в змозі видати подання для повернення платнику помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування лише на підставі документів, які б підтверджували придбання нерухомого майна вперше. Проте, на даний час на території України не існує єдиної системи реєстрації прав власності на нерухоме майно, і відповідно не існує відповідного органу, компетентного видавати довідки про підтвердження обставин первинного придбання житла, особою, що придбаває житло вперше.

Вищезазначені обставини може бути визнано в судовому порядку, а, зокрема, рішенням суду про встановлення юридичного факту про те, що громадянин придбав житло вперше. Враховуючи вищезазначене, підстав видати ОСОБА_2 подання для повернення коштів в управлінні немає (а.с.16).

Вважаючи дану відмову неправомірною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 67 Конституції України встановлено, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п.9 ст.1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Зазначені положення узгоджуються зі змістом пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Таким чином, важливою обставиною для правильного вирішення питання про необхідність сплати фізичною особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, є встановлення факту придбання особою житла вперше.

Факт придбання позивачем зазначеної квартири вперше, відсутність у власності позивача інших об'єктів житлової нерухомості або вчинення правочинів щодо вчинення правочинів щодо набуття у власність такої нерухомості підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. (а.с.13-15)

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області суду доказів придбання позивачем житла не вперше не надало.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач дійсно 14.09.2016 вперше придбав нерухоме майно (квартиру) по вищевказаній адресі за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 6169,28 грн., який підлягає поверненню позивачу, оскільки відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" останній не є платником зазначеного збору.

Враховуючи наведене, суд вважає, неправомірною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у вчиненні дій щодо повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6169,28 грн., сплаченого при укладенні договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, а позовні вимоги ОСОБА_2 у цій частині обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти у розмірі 6169, 28 грн., сплачені позивачем згідно платіжного доручення №20826 від 14 вересня 2016 року, суд вважає за необхідне, з метою обрання ефективного способу відновлення порушеного права позивача, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача звернутися із поданням до Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області щодо повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого до бюджету збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6169, 28 грн., відповідно до наступного.

Згідно із ч.3 ст.3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно зі пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Враховуючи наведене, належним способом захисту позивача є зобов'язання органу Пенсійного фонду України звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013, до відповідного органу Державної казначейської служби України щодо повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири в сумі 6169, 28 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 194, 205, 229, 242-246, 250, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.к.НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання відмови неправомірною та зобов'язання повернути кошти у розмірі 6169,28 грн. задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 04.01.2018 № 290/07-01, щодо повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, при укладенні договору купівлі-продажу від 14.09.2016р.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернутися з поданням, передбаченим п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, до Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири від 14.09.2016р. в сумі 6169,28 грн.

Стягнути з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 704,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа