Рішення № 72461064, 27.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 р. Справа№805/282/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП»

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області

про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт № від 28.11.2017 року № 002679

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» звернулося до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 28.11.2017 року № 002679.

Ухвалою суду від 10 січня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 січня 2018 року.

Ухвалою суду від 25 січня 2018 року відкладено розгляд справи на 27 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року підготовче провадження закрито та призначено до судового засідання для розгляду справи по суті.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області 20 жовтня 2017 року проведено рейдову перевірку транспортних засобів позивача на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним, про що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено відповідний акт № 091984 від 20 жовтня 2017 року, на підставі якого Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач вважає протиправним прийняття постанови про застосування штрафу за надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Наголошує, що для водія автобуса, що здійснює регулярні пасажирські перевезення є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квітково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду. У водія під час рейдової перевірки були в наявності зазначені документи, проте, відповідачем встановлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа, за яку передбачена відповідальність на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач наголошує, що згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія за встановленою формою.

Зазначає, що на момент здійснення перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області вимагався саме протокол перевірки та адаптації тахографа, який був відсутній. Питання щодо наявності іншого інструмента контролю робочого часу і часу відпочинку водія у вигляді індивідуальної контрольної книжки водія, не ставилося, а тому відповідна книжка водієм не була надана.

На момент здійснення розгляду справи позивач пред'явив відповідачу відповідну індивідуальну контрольну книжку водія та надав пояснення по суті зафіксованих в акті обставин, проте, вони залишилися поза увагою, про що свідчить факт прийняття оскаржуваної постанови № 002679 від 28.11.2017 року.

З зазначених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 28.11.2017 року.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заперечення на позов від 13.10.2017 року (а.с. 22-28). В обґрунтування незгоди з позивними вимогами зазначає, що Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.

Зазначає, що процедура здійснення державного контролю на автомобільному транспорті вимог законодавства регулюється Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року.

Відповідачем здійснено рейдову перевірку, згідно яких перевіряється наявність, визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів.

Рейдовою перевіркою встановлено відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Вважає, що законодавцем передбачено обов'язкову наявність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, яка повинна бути забезпечена саме перевізником.

Зазначає, що відповідачем було виконано всі вимоги діючого законодавства при проведенні рейдової перевірки. З зазначених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 33604228.

Позивач здійснює внутрішні пасажирські перевезення автобусами згідно ліцензії № 305 від 14 червня 2016 року (а.с.21).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є:

1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та річкового транспорту.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до статті 1 якого, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 20 жовтня 2017 року о 14 год. 30 хв. посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області у м. Бердянськ, зуп. А/С, перевірено автобус марки БАЗ, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 Зазначений транспортний засіб належить позивачу, що не є спірною обставиною у справі.

За результатами рейдової перевірки складено акт АР № 091984 від 20.10.2017 року, відповідно до якого встановлено: надання послуг з регулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (а.с. 29).

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 25-26 Порядку №1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення згідно із пунктом 27 зазначеного Порядку, розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Так, 28 листопада 2017 року начальником управління Укртрансбезпеки у Донецькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів № 002679, згідно якої за порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановлено стягнути з ТОВ «Добропільське АТП» адміністративно-господарський штраф в сумі 1 700,00 гривень (а.с. 31).

У відповідності до ст. 35 Закону № 2344, послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Автобусні маршрути за видами сполучень поділяються на: міські, приміські, міжміські, міжнародні.

Положеннями ст. 39 Закону №2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Для водія автобуса регулярних пасажирських перевезень це посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 року № 340 (далі - Положення), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до п. 6.1 Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (п. 6.2 Положення).

Пункт 6.3. Положення визначає, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Таким чином, для водія, який здійснює регулярні пасажирських перевезення на міжміському автобусному маршруті протяжністю понад 50 км, законодавством передбачена можливість вибору, або використовувати тахограф (за його наявності) або вести контрольну книжку водія.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, транспортний засіб позивача, що був об'єктом перевірки, не обладнаний тахографом, а тому у водія і не могло бути в наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа до такого транспортного засобу.

При цьому, позивачем було надано до суду встановленого зразка належно оформлену індивідуальну контрольну книжку водія ОСОБА_1 за жовтень 2017 року (а.с. 11).

Судом приймається це як належний доказ, оскільки наявність такої книжки у водія під час перевірки 20.10.2017 року відповідачем не спростована.

Крім того, в акті перевірки від 20.10.2017 року про її відсутність також нічого не зазначено. З акту вбачається запис про відсутність протоколу перевірки адаптації тахографа, проте не йдеться про наявність реєструючи приладів як таких.

При цьому, позивач в позовній заяві зазначив, що індивідуальну контрольну книжку водія ОСОБА_1 він надавав відповідачу під час розгляду справи в Управлінні Укртрансбезпеки у Донецькій області, проте вона не була врахована.

Отже, враховуючи наявність у позивача всіх необхідних документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення та відсутність в діях факту вчинення правопорушення під час здійснення регулярних пасажирських перевезень без протоколу перевірки та адаптації тахографа, відповідачем протиправно застосовано до позивача стягнення у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 28.11.2017 року № 002679.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 28 листопада 2017 року № 002679 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт № 002679 від 28 листопада 2017 року.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» (ЄДРПОУ 33604228) судові витрати з судового збору у розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.