Рішення № 72461040, 28.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р. Справа№805/4460/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької митниці державної фіскальної служби України про визнання незаконними дії, зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1І.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької митниці державної фіскальної служби України (далі відповідач, Донецька митниця ДФС), в якому просить:

- визнати незаконними дії у відмові видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в редакції, чинний на день призначення пенсії, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на якій працював позивач;

- зобов’язати Донецьку митницю Державної фіскальної служби України видати довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в редакції, чинній на день призначення пенсії з урахуванням постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації, та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на якій працював позивач.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в жовтні 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати, однак листом відповідача від 10 листопада 2017 року йому відмовлено у видачі довідки про заробітну плату та повідомлено, що з 01 грудня 2015 року підстави для проведення перерахунку пенсій та відповідно, видачі довідок про складові заробітної плати відсутні. Вважає наведені дії відповідача протиправними та такими, що грубо порушують його права. Також вказав, що він має право на отримання довідки про заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючому державному службовцю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірі заробітку для обчислення пенсії», оскільки вважає, що нова редакція постанови, яка змінена у зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», не виключає можливості отримання такої довідки. Отримання довідки про розмір заробітної плати позивачу необхідно для реалізації права на перерахунок пенсії в порядку статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в органах Пенсійного фонду України. Вважає, що порушено його право на належний та гарантований державою рівень пенсійного забезпечення, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

16 січня 2018 року відповідачем через відділ діловодства та архівної роботи надійшли заперечення (арк. справи 45-52), в яких відповідач заперечує проти позову у повному обсязі, зазначивши, що в зв'язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року скасовано, зокрема статтю 37-1 Закону.

Крім того, відповідач зазначає що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. Також відповідач зазначає, що на час звернення позивача, 17 жовтня 2017 року, норми, на які посилався позивач вже не діяли, і не був передбачений перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням окладів. На виконання приписів змін у діючому законодавстві, постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2 виключено форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію. Відповідач зазначає, що в зв’язку з тим, що на даний час не передбачена форма довідки для перерахунку пенсії непрацюючим пенсіонерам, таким чином, вважає, що підстави у видачі довідки відсутні, а тому просили у позові ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

У судове засідання позивач не з’явився, через відділ діловодства та архівної роботи суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був своєчасно повідомлений.

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 205 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вказано позивачем в адміністративному позові та підтверджено відповідачем у відзиві на адміністративний позов, ОСОБА_1 працював в Східній митниці (правонаступником якої на час розгляду справи є Донецька митниця ДФС) на посаді головного інспектора митного поста «Краматорськ» Східної митниці. Згідно наказу Східної митниці від 10 жовтня 2012 року №1042-к його з 11 жовтня 2012 року звільнено з посади відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України у зв’язку із набуттям другої групи інвалідності та виходом на пенсію по інвалідності.

ОСОБА_1 17 жовтня 2017 року звернувся до Донецької митниці Державної фіскальної служби України з заявою про отримання довідки, встановленої форми, про розмір заробітної плати виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії, відповідно до частини 2 статті 37-1 зі змінами внесеними Законом України № 432-VІ, виходячи із наказів № 256 –к від 22 червня 2016 року Донецької митниці ДФС «Про умови оплати праці працівників Донецької митниці ДФС» та № 130 від 24 лютого 2017 року «Про внесення змін до наказу ДФС від 25 січня 2017 року № 34» (арк. справи 8).

За результатами розгляду звернення позивача, Донецькою митницею Державної фіскальної служби України надана відповідь листом від 10 листопада 2017 року за № 7249/19/105-70-05, в якій ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки про заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям у зв’язку з тим, що з 01 грудня 2015 року підстави для проведення перерахунку пенсій, видачі довідок про складові заробітної плати та довідок про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, форми яких затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року за №15-1, відсутні. (арк. справи 9-10).

Не погодившись з відмовою у видачі довідки, викладеною в листі Донецькою митницею ДФС від 10 листопада 2017 року № 7249/19/105-70-05, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Тобто, спірною обставиною даної адміністративної справи є наявність чи відсутність правових підстав у відповідача для видачі позивачеві довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Законодавче регулювання правовідносин, пов’язаних із пенсійним забезпеченням державних службовців на момент виходу позивача на пенсію здійснювалось Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

У разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності виплата пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до цього Закону, здійснюється у порядку, визначеному статтею 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.

Згідно зі статтею 37-1 Закону № 3723-XII у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Кабінетом Міністрів України з метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії приймалась постанова від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії (далі Постанова КМУ № 865).

На час виходу позивача на пенсію був чинним пункт 4 Постанови № 865, згідно з яким у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно то рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-ІV Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається на підставі документів поданих підчас перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Крім того, був чинним пункт 5 Постанови № 865 відповідно до якого перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби”.

Таким чином, з аналізу вказаних вище норм Постанови № 865 вбачається, що на час виходу позивача на пенсію національне законодавство передбачало її право на перерахунок пенсії, який збільшує розмір її пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям на відповідній посаді, з якої позивачу призначена пенсія. Тобто позивач, мав право на збільшення розміру пенсії в залежності від збільшення розміру заробітної плати державним службовцям.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» керівним працівникам, спеціалістам і службовцям з 01 грудня 2015 року підвищені посадові оклади.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Кабінет Міністрів України постановою від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» вніс зміни до Постанови № 865, а саме: виключив пункт 4, який передбачав право на збільшення розміру пенсії у разі збільшення розміру заробітної плати державним службовцям.

Крім того, пункт 5 Постанови № 865 був викладений в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується Управлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Окрім того, відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України № 15-1 від 04 вересня 2013 року, були затверджені форми довідок про заробітну плату, в тому числі форма довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Даною формою встановлено складові заробітної плати, які зазначаються під час призначення (перерахунку) пенсії, і така довідка видається для перерахунку пенсії у разі підвищення посадових окладів працюючих державних службовців, як вбачається із назви самої довідки.

Відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Таким чином, з аналізу вказаних вище норм законодавства, можна зробити висновок, що на час виходу позивача на пенсію національне законодавство передбачало його право на перерахунок пенсії, який збільшує розмір його пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям на відповідній посаді, з якої позивачу призначена пенсія. Тобто позивач, мав право на збільшення розміру пенсії в залежності від збільшення розміру заробітної плати державним службовцям.

Разом із цим, зміни у законодавстві, згідно яких окремі положення втратили чинність, не позбавляють права позивача на отримання відповідної довідки про заробітну плату та не дають відповідачу законні підстави для відмови у видачі такої довідки. При цьому суд наголошує, що позивач звернувся до відповідача саме про видачу довідки про заробітну плату.

Таким чином, суд приходить до висновку про існування юридичного обов'язку у відповідача надати довідку позивачеві про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії.

Водночас, суд відмічає, що на теперішній час Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок видачі зазначених довідок, чим значно звужено конституційне право позивача на належне пенсійне забезпечення. Відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку видачі довідок, порушує гарантоване Конституцією та Законом право на її перерахунок. Подібна бездіяльність з боку Уряду України була предметом розгляду Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») і кваліфікована як порушення майнового інтересу заявника, передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (параграфи 51-56).

Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини викладено й у справі «Будченко проти України», в якій Суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Такими діями відповідач порушив один із основних критеріїв правомірності вчинення дій суб'єктами владних повноважень, який випливає із принципу законності, що закріплений у частині 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного кодексу України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів під час розгляду справи правомірності своїх дій щодо відмови у наданні довідки позивачу про заробітну плату.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач при пред’явленні позовної заяви не сплачував судовій збір, відповідно до пункту 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконними дії, зобов’язання вчинити певні дії, – задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Донецької митниці Державної фіскальної служби України у відмові видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 –ХІІ в редакції, чинній на день призначення пенсії, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно – правових актів», із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на якій працював ОСОБА_1.

Зобов’язати Донецьку митницю Державної фіскальної служби України видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 –ХІІ в редакції, чинній на день призначення пенсії, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно – правових актів», із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на якій працював ОСОБА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений 28 лютого 2018 року.

Суддя Зінченко О.В.