Рішення № 72461014, 26.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 р. Справа№805/213/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3 166,80 гривень

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулося до суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3 166,80 гривень.

Ухвалою суду від 09 січня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24 січня 2018 року.

Ухвалою суду від 24 січня 2018 року підготовче провадження закрито та призначено до судового засідання для розгляду справи по суті на 26 лютого 2018 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач – ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Волноваській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, є платником єдиного податку. Станом на день подачі позову у відповідача існує податковий борг по сплаті єдиного податку у розмірі 3 166,80 гривень який виник у зв’язку с несплатою основних платежів за період з 20 грудня 2014 року по 20 грудня 2015 року. У зв’язку з несплатою суми податкової заборгованості була винесена податкова вимога № 2082-25 від 17 грудня 2015 року, проте прийняті заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача, не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми податкового боргу.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надав.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження та ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті надсилались відповідачеві за адресою вказаною в інформації з Єдиного державного реєстру: 85782, Донецька область, Волноваський район, село Знаменівка, вул. Чкалова, буд. 8 та повернуті на адресу суду у зв’язку «за місцем обслуговування», що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами з довідками.

Відповідно до ч. 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідач у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову до суду не подав.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову до суду.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа – підприємець 25 жовтня 2012 року, що підтверджується безкоштовним запитом відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с. 26-27), як платник податків перебуває на обліку в Волноваській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з 26 жовтня 2012 року.

Відповідач звернувся до Волноваської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2013 року (а.с. 17-18). Згідно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування обрана ставка єдиного податку складає 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та відповідач відноситься до 2 групи.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості сума заборгованості складає 3 166,80 гривень (а.с. 9).

Зазначена заборгованість підтверджується даними карти особового рахунку з єдиного податку (а.с. 10-16).

Заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем єдиного податку за період грудень 2014 року – грудень 2015 року.

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач – Головне управління ДФС у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені розділом XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України встановлено, що ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно з пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу обраний вид діяльності відповідача відноситься до другої групи платників єдиного податку із ставкою єдиного податку 20 % розміру мінімальної заробітної плати, що складає з 01 січня 2014 року – 243,60 гривень на місяць.

Згідно з абзацом 1 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Пунктом 294.2 статті 294 кодексу встановлено, що податковий період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.

Згідно зі статтею 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як підтверджується наданою карткою особового рахунку за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку (а.с. 10-16) за період грудень 2014 року – грудень 2015 року.

Станом на дату розгляду справи відповідачем зазначена сума боргу не погашена.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

17 грудня 2015 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 2082-25 (а.с. 19), яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, однак повернулась за зворотною адресою у зв’язку «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3 166,80 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Нормами ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 14, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3 166,80 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (85782, Донецька область, Волноваський район, село Знаменівка, вул. Чкалова, буд. 8, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3 166 (три тисячі сто шістдесят шість) гривень 80 копійок на р/р 31414699700198, МФО 834016, ЄДРПОУ 37980308.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.