Рішення № 72460942, 14.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 р. Справа№805/4240/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Гуменному М.А.,

за участю

представників позивача - Денисової М.П., Сарбаш І.О., Лапицького В.І. (за довіреністю),

представника відповідача - Шульковської І.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2017 № 0007454711 і № 0007464711.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2017 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 26 січня 2018 року провадження у справі зупинено у зв'язку з наданням учасникам справи часу для примирення до 08.02.2018. Учасники справи примирення не досягли.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі акту перевірки від 30.10.2017 № 99/28-10-47-11/01125755 про результати позапланової документальної виїзної перевірки Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Аграрій» за період жовтень-листопад 2014 року, вересень 2015 року, ТОВ «Техальянс» за період жовтень-листопад 2014 року, січень, травень, липень, грудень 2015 року, листопад-грудень 2016 року та ТОВ «Денмар» за період червень 2017 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0007454711, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 764 752,00 грн. та від 20.11.2017 №0007464711, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 049 181,25 грн., з яких за основним платежем - 2 439 345,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 609 836,25 грн.

Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнятті відповідачем не у відповідності до норм законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин. Твердження в акті перевірки про завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість є необгрунтованим та безпідставним. Посилання відповідача про відсутність фактичного здійснення та нікчемність господарських операцій з контрагентами ТОВ «Аграрій», ТОВ «НВФ «Техальянс» та ТОВ «Денмар» не відповідають дійсності та спростовуються наданими до перевірки первинними документами, а також фактичною наявністю матеріальних та фінансових результатів цих операцій.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просять скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0007454711 і № 0007464711.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України у зв'язку з порушенням позивачем законодавства під час здійснення господарських операцій, а тому вони є правомірними. У зв'язку з викладеним просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій звертав увагу суду на проведення відповідачем перевірки в порушення приписів п. 78.2. ст. 78 ПК України, а також щодо порушення строку прийняття спірного рішення від 20.11.2017 № 0007464711 в частині нарахування суми грошового зобов'язання та штрафної санкції за жовтень 2014 року у розмірі 481300,00 грн. (в подальшому в судовому засіданні відмовився від цієї підстави). Наголошує на реальності здійснених господарських операцій з контрагентами і хибністю висновків відповідача щодо обривів ланцюгів постачання і дефектності первинних документів. Зазначає, що вибір контрагентів при укладенні правочинів ним був здійснений з дотриманням принципу належної податкової обачності і Закону України «Про здійснення державних закупівель». Посилаючись на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зазначає, що товаро-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких зазначив про дотримання відповідачем строку прийняття спірних рішень, оскільки позивачем 23.11.2014 була подана уточнююча декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» є юридичною особою, зареєстроване 27.11.1991 Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, як платник податків з 15.09.2016 знаходиться на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС та є платником податку на додану вартість.

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пп.75.1.2. п. 75.1. ст. 75, пп.78.1.1. та 78.1.4. п.78.1. ст.78, п.82.2. ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 13.09.2017р. № 1989 відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Аграрій» за період жовтень-листопад 2014 року, вересень 2015 року, ТОВ «Техальянс» за період жовтень-листопад 2014 року, січень, травень, липень, грудень 2015 року, листопад-грудень 2016 року та ТОВ «Денмар» за період червень 2017 року, за результатами якої складено відповідний акт №99/28-10-47-11/01125755 від 30.10.2017.

Перевіркою встановлені порушення п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. ст.198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2015 року у розмірі 764 752, 00 грн. та заниження суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України у розмірі 2 439 345, 00 грн., в т.ч.: за жовтень 2014 року у розмірі 481300 грн., за листопад 2014 року у розмірі 123374 грн., за травень 2015 року у розмірі 52813 грн., за липень 2015 року у розмірі 86912 грн., за вересень 2015 року у розмірі 242250 грн., за листопад 2016 року у розмірі 465548 грн. і за грудень 2016 року у розмірі 828833 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що при проведенні перевірки не доведена реальність здійснення операцій позивача з ТОВ «Аграрій», ТОВ «НВФ «Техальянс» і ТОВ «Денмар», оскільки ним створено схему штучного руху товару, спрямовану на створення формального документообігу, про що свідчить те, що постачальники не мають матеріальної бази, об'єктивно необхідної для виконання поставок, були учасниками проведення транзитних фінансових потоків у правовідносинах з іншими суб'єктами господарювання, а також відсутність у позивача документів, складенням яких опосередковується постачання продукції. Надані до перевірки договори, видаткові та податкові накладні не є достатніми доказами фактичного виконання поставок, господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими схемами штучного руху товарів постачальниками свідчить про безтоварність операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

За результатами вказаної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0007454711, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 764 752,00 грн. та від 20.11.2017 №0007464711, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 049 181,25 грн., з яких за основним платежем - 2 439 345,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 609 836,25 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення є предметом спору в даній справі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставина реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Аграрій», ТОВ «НВФ «Техальянс» і ТОВ «Денмар», правильність відображення їх в податковому обліку та правильність формування податкового кредиту.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до розділу V Податкового кодексу України, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

З аналізу положень розділу V (податок на додану вартість) Податкового кодексу України, якими визначені правила формування податкового кредиту у спірний період часу, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Судом встановлено, що 16.02.2017 між позивачем (покупець) та ТОВ «Денмар» (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/17/45 на суму 2604000,00 грн. Згідно з пп. 1.1 та 5.1. договору поставки № 27-7/17/45, постачальник зобов'язується протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки покупця поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, за цінами та в кількості, які вказані в Додатках № 1 (Специфікація №1) та №2 (Технічна специфікація) до даного договору, що є невід'ємними частинами даного договору. Найменування товару - частини двигунів (334 для суден флоту портового). Кількість товару - 936 шт. Поставка товару здійснюється партіями, транспортом постачальника та за його рахунок. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору в червні 2017 року складені заявка № 20/9-1237 від 13.06.2017 на постачання відповідного товару; приймальні акти № 181 від 19.06.2017 (у кількості чотирьох); видаткова накладна № 6 від 19.06.2017; податкова накладна № 6 від 19.06.2017; рахунок на оплату № 7 від 19.06.2017; товарно-транспортна накладна № 6 від 19.06.2017; матеріальна перепустка на ввезення/внесення ТМЦ № 36638 від 19.06.2017.

В червні 2017 року ТОВ «Денмар» поставлено товару на загальну суму 949 888,80 грн., в т.ч. ПДВ 158 314,80 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1 договору постачальником надано сертифікат Регістру судноплавства України на зазначений товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Денмар» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується випискою банку від 26.07.2017р. та не є спірним між сторонами.

Крім того, у жовтні-листопаді 2014р., вересні 2015р. між позивачем та ТОВ «Аграрій» вчинялись господарські операції за договорами поставки № 27-7/14/186 від 18.04.2014р. на суму 2307921,00 грн., № 27-7/14/473 від 15.10.2014р. на суму 203961,00 грн., № 27-7/14/237 від 29.05.2014р. на суму 900000,00 грн., № 27-7/14/414 від 08.09.2014р. на суму 649024,56 грн., №27-7/14/65 від 17.02.2014р. на суму 1083776,40 грн., № 27-7/14/236 від 29.05.2014р. на суму 138228,00 грн., № 27-7/14/56 від 06.02.2014р., № 27-7/15/354 від 26.08.2015р. на суму 3478192,20 грн., № 27-7/15/353 від 26.08.2015р. на суму 1268262,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що за договором № 27-7/14/56 від 06.02.2014, який є ідентичним перерахованим, відповідачем в ході проведення перевірки порушень не встановлено.

Так, 26.08.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аграрій» (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/15/354 на суму 3478192,20 грн., згідно з пп. 1.1. та 5.1 якого постачальник зобов'язується протягом 14-ти робочих днів з дати надання письмової заявки покупцем поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, за цінами та в кількості, які вказані в додатках № 1 (специфікація) та № 2 (технічні характеристики) до даного Договору, що є невід'ємними його частинами. Найменування товару у відповідності до п. 1.2 договору - прокат плоский зі сталі, без подальшого обробляння, крім гарячого прокатування (листовий металопрокат). Поставка товару на склад покупця здійснюється партіями в залежності від потреби покупця впродовж дії договору згідно письмових заявок покупця, транспортом постачальника та за його рахунок (п. 1.4. договору). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору у вересні 2015 р. складені заявка № 20/9-2313 від 01.09.2015 на постачання відповідної продукції; видаткові накладні № РН-0000047 від 09.09.2015, № РН-0000051 від 14.09.2015; податкові накладні № 9 від 09.09.2015 та № 12 від 14.09.2015; матеріальна перепустка № 10982 від 15.09.2015, приймальні акти № 52 від 10.09.2015, № 58 від 15.09.2015; рахунки-фактури № СФ-0000044 від 09.09.2015 та № СФ-0000048 від 14.09.2015.

ТОВ «Аграрій» поставлено товар на загальну суму 1296240,24 грн., в т.ч. ПДВ 216040,04 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1. договору при поставці товару постачальником надано сертифікати якості на відповідний товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Аграрій» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується платіжними дорученнями від 19.10.2015 та від 06.10.2015 р. № 6115 та не є спірним між сторонами.

18.04.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аграрій» (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/14/186 на суму 2307921,00 грн, згідно з пп. 1.1. та 5.1 якого постачальник зобов'язується протягом 7-ми календарних днів з дати надання письмової заявки покупцем поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, за цінами та в кількості, які вказані в додатках № 1 (специфікація) та № 2 (технічна специфікація) до даного договору, що є невід'ємними його частинами. Найменування товару, у відповідності до п. 1.2. договору, - бруски та прутки гарячого оброблення, із сталі (сортовий металопрокат). Поставка товару на склад покупця здійснюється партіями в залежності від потреби покупця впродовж дії договору транспортом постачальника та за його рахунок (п. 1.4. договору). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку неправильного складання податкової накладної, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору у жовтні-листопаді 2014 року складені заявки б/н та № 20/9-2276 від 11.11.2014 на постачання відповідної продукції; видаткові накладні № РН-0000053 від 28.10.2014, № РН-0000054 від 28.10.2014, № РН-0000055 від 29.10.2014 р., № РН-0000060 від 29.10.2014 р., № РН-0000066 від 13.11.2014 р. з відбитками штампів про надання перепустки; приймальні акти № 45 від 28.10.2014 р., № 46 від 28.10.2014 р., № 49 від 29.10.2014 р., № 55 від 29.10.2014 р., № 52 від 13.11.2014 р., податкові накладні № 5 від 28.10.2014, № 6 від 28.10.2014, № 7 від 29.10.2014, № 9 від 29.10.2014, № 3 від 13.11.2014; рахунки-фактури № СФ-0000055 від 28.10.2014, № СФ-0000056 від 28.10.2014, № СФ-0000057 від 29.10.2014, № СФ-0000059 від 29.10.2014, № СФ-0000066 від 13.11.2014; товарно-транспортні накладні № 40 від 27.10.2014, № 43 від 29.10.2014.

ТОВ «Аграрій» за вказаний період за зазначеним договором поставлено товар на загальну суму 1265583 грн., в т.ч. ПДВ 210930,50 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1. договору при поставці товару постачальником надано сертифікати якості на відповідний товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Аграрій» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується виписками банку від 11.11.2014, від 02.12.2014, платіжним дорученням № 7042 від 06.11.2014 та не є спірним між сторонами.

08.09.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аграрій» (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/14/414 на суму 649024,56 грн, згідно з п.1.1. якого постачальник зобов'язується протягом 14-ти календарних днів з моменту надання письмової заявки покупцем поставити на його склад, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, в кількості та за цінами, які вказані в додатках № 1 (специфікація) та № 2 (технічна специфікація) до даного договору, що є невід'ємними його частинами. Найменування товару, у відповідності до п. 1.2. договору, - акумулятори електричні та частини до них (акумулятори) у кількості 11 найменувань. Поставка товару на склад покупця здійснюється згідно його письмових заявок, транспортом постачальника та за його рахунок (п. 1.4. договору). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку неправильного складання податкової накладної, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору за жовтні-листопаді 2014 року складено заявки №20/9-2161 від 23.10.2014, № 20/9-2357 від 24.11.2014 на постачання відповідної продукції; видаткові накладні № РН-0000050 від 27.10.2014 та № РН-0000073 від 25.11.2014; податкові накладні № 2 від 27.10.2014 та № 10 від 25.11.2014; приймальні акти № 52 від 27.102014 та №54 від 25.11.2014; рахунки-фактури № СФ-0000051 від 27.10.2014 та № СФ-0000072 від 25.11.2014.

ТОВ «Аграрій» за вказаний період за зазначеним договором поставлено 146 одиниць товару на загальну суму 521202 грн., в т.ч. ПДВ 86 867 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1. договору при поставці товару постачальником надано сертифікати якості на відповідний товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Аграрій» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується платіжним дорученням № 7061 від 06.11.2014 р., випискою банку від 04.12.2014 р. та не є спірним між сторонами.

26.08.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аграрій» (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/15/353 на суму 1268262,00 грн, згідно з пп. 1.1. та 5.1 якого постачальник зобов'язується протягом 14-ти робочих днів з дати надання письмової заявки покупцем поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, за цінами та в кількості, які вказані в додатках № 1 (специфікація) та № 2 (технічні характеристики) до даного договору, що є невід'ємними його частинами. Найменування товару, у відповідності до п. 1.2. договору, - профілі незамкнуті, шпунтові палі та конструктивні елементи залізничних і трамвайних колій, зі сталі, гарячого обробляння (профілі незамкнуті зі сталі). Поставка товару на склад покупця здійснюється партіями в залежності від потреби покупця впродовж дії договору згідно його письмових заявок, транспортом постачальника та за його рахунок (п.1.4. договору). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору у вересні 2015 року складені заявка № 20/9-2341 від 02.09.2015 на постачання відповідної продукції; видаткова накладна № РН-0000048 від 09.09.2015, матеріальна перепустка № 10841 від 10.09.2015; приймальний акт № 53 від 10.09.2015; товарно-транспортна накладна № 16 від 09.09.2015; рахунок-фактура №СФ-0000045 від 09.09.2015; податкова накладна № 10 від 09.09.2015.

ТОВ «Аграрій» за зазначеним договором поставлено товар на загальну суму 157259,70 грн., в т.ч. ПДВ 26209,95 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1. договору при поставці товару постачальником надано сертифікати якості на відповідний товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Аграрій» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується платіжним дорученням від 06.10.2015 р. № 6107 та не є спірним між сторонами.

15.10.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аграрій» (постачальник) було укладено договір поставки № 27-7/14/473 на суму 203961,00 грн, згідно з пп. 1.1. та 5.1 якого постачальник зобов'язується протягом 14-ти робочих днів з дати надання покупцем письмового замовлення поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, за цінами та в кількості, які вказані в додаткух № 1 (специфікація) до даного договору, що є невід'ємною його частиною. Найменування товару, у відповідності до п. 1.2. договору, - труби та трубки зовнішнього діаметра не більше ніж 406,4 мм, зі сталі, інші (труби сталеві водогазопровідні). Поставка товару на склад Покупця здійснюється партіями впродовж дії договору транспортом постачальника та за його рахунок (п.1.4. договору). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку неправильного складання податкової накладної, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору у жовтні-листопаді 2014 року складені заявка № 20/9-2195 від 30.10.2014 на постачання відповідної продукції; видаткові накладні № РН-0000063 від 29.10.2014 та № РН-0000067 від 13.11.2014 з відбитками штампів про надання перепустки; приймальні акти № 57 від 29.10.2014, № 50 від 13.11.2014; рахунки-фактури № СФ-0000062 від 29.10.2014, № СФ-0000067 від 13.11.2014; податкові накладні № 12 від 29.10.2014 та № 4 від 13.11.2014.

ТОВ «Аграрій» за вказаний період за зазначеним договором поставлено товар на загальну суму 202629,96 грн., в т.ч. ПДВ 33771,66 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1. договору при поставці товару постачальником надано сертифікати якості на відповідний товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Аграрій» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується випискою банку від 02.12.2014 р. та не є спірним між сторонами.

17.02.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аграрій» (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/14/65 на суму 1083776,40 грн., згідно з пп. 1.1. та 5.1 якого постачальник зобов'язується протягом 14-ти робочих днів з дати надання письмової заявки покупцем поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, за цінами та в кількості, які вказані в додатках № 1 (специфікація) та № 2 (технічні характеристики) до даного договору, що є невід'ємними його частинами. Найменування товару, у відповідності до п. 1.2. договору, - дріт холодноволочний (дріт сталевий). Поставка товару на склад покупця здійснюється партіями в залежності від його потреби впродовж дії договору згідно письмових заявок покупця, транспортом постачальника та за його рахунок (п. 1.4. договору). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку неправильного складання податкової накладної, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору у жовтні 2014 року складені заявка № 20/9-2164 від 23.10.2014 на постачання відповідної продукції; видаткові накладні № РН-0000051 від 28.10.2014 та № РН-0000052 від 28.10.2014 з відбитком штампу про надання перепустки; приймальні акти № 47 від 28.10.2014 та № 48 від 28.10.2014; рахунки-фактури № СФ-0000053 від 28.10.2014 та № СФ-0000054 від 28.10.2014; податкові накладні № 3 і № 4 від 28.10.2014.

ТОВ «Аграрій» за вказаний період за зазначеним договором поставлено товару на загальну суму 453220,75 грн., в т.ч. ПДВ 75536,79 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1. договору при поставці товару постачальником надано сертифікати якості на відповідний товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Аграрій» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується випискою банку від 10.11.2014 р. та не є спірним між сторонами.

29.05.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аграрій» (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/14/237 на суму 900000,00 грн., згідно з пп. 1.1. та 5.1 якого постачальник зобов'язується протягом 7-ми календарних днів з дати надання письмової заявки покупцем поставити на його склад, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, за цінами та в кількості, які вказані в додатках № 1 (специфікація) та № 2 (технічна специфікація) до даного договору, що є його невід'ємними частинами. Найменування товару, у відповідності до п. 1.2. договору, - прокат плаский зі сталі, без подальшого обробляння, крім гарячого прокатування (листовий металопрокат). Поставка товару на склад покупця здійснюється партіями в залежності від потреби покупця впродовж дії договору згідно його письмових заявок, транспортом постачальника та за його рахунок (п. 1.4. договору). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку неправильного складання податкової накладної, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору у жовтні-листопаді 2014 року складені заявки №20/9-2188 від 29.10.2014, №20/9-2275 від 11.11.2014 на постачання відповідної продукції; видаткові накладні № РН-0000061 від 29.10.2014 та № РН-0000068 від 13.11.2014 з відбитками штампу про надання перепустки; приймальні акти № 56 від 29.10.2014 та № 51 від 13.11.2014; рахунки-фактури № СФ-0000060 від 29.10.2014 та № СФ-0000068 від 13.11.2014; податкові накладні №10 від 29.10.2014 та № 5 від 13.11.2014.

ТОВ «Аграрій» за вказаний період за зазначеним договором поставлено 2 одиниці товару на загальну суму 216146,04 грн., в т.ч. ПДВ 36024,34 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1. договору при поставці товару постачальником надано сертифікати якості на відповідний товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Аграрій» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується випискою банку від 02.12.2014 та не є спірним між сторонами.

29.05.2014 між позивачем (покупець) та ТОВ «Аграрій» (постачальник) укладено договір поставки № 27-7/14/236 на суму 138228,00 грн., згідно з пп. 1.1. та 5.1 якого постачальник зобов'язується протягом 7-ми календарних днів з дати надання письмової заявки покупцем поставити на його склад, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію, далі іменовану - товар, за цінами та в кількості, які вказані в додатках № 1 (специфікація) та № 2 (технічна специфікація) до даного договору, що є його невід'ємними частинами. Найменування товару, у відповідності до п. 1.2. договору, - профілі незамкнуті, шпунитові палі та конструктивні елементи залізничних і трамвайних колій, з сталі, гарячого обробляння (профілі незамкнуті). Поставка товару на склад покупця здійснюється партіями в залежності від його потреби впродовж дії договору згідно його письмових заявок, транспортом постачальника та за його рахунок (п. 1.4. договору). Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку та податкової накладної, оформленої відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (п. 4.1. договору). У випадку неправильного складання податкової накладної, оплата покупцем не здійснюється до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства (п.4.2. договору).

На виконання умов цього договору у жовтні-листопаді 2014 року складені заявки №20/9-2293 від 12.11.2014, №20/9-2189 від 29.10.2014 на постачання відповідної продукції; видаткові накладні № РН-0000069 від 13.11.2014 та № РН-0000062 від 29.10.2014; приймальні акти № 53 від 13.11.2014 та № 54 від 29.10.2014; рахунки-фактури № СФ-0000069 від 13.11.2014 та № СФ-0000061 від 29.10.2014; податкові накладні № 6 від 13.11.2014 та № 11 від 29.10.2014.

ТОВ «Аграрій» за вказаний період за зазначеним договором поставлено 3 одиниці товару на загальну суму 41292 грн., в т.ч. ПДВ 6882 грн. Зазначена продукція отримана позивачем, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних.

На виконання п. 2.1. договору при поставці товару постачальником надано сертифікати якості на відповідний товар. Отримані товари були відображені у картках складського обліку матеріалів.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Аграрій» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується виписками банків від 03.12.2014 та від 11.11.2014 та не є спірним між сторонами.

Також у спірний період у позивача виникали правовідносини з ТОВ «НВФ «Техальянс» з договорів від 29.10.2014 р. № 27-7/14/500, від 20.02.2014 р., № 27-7/14/71 на суму 1600000,00 грн., від 01.10.2014 р., № 27-7/14/459 на суму 612915,45, від 15.06.2015 р. № 27-7/15/205 на суму 3810012,16 грн., від 22.09.2015 р. № 27-7/15/411 на суму 2640000,00 грн., від 22.09.2015 р. №27-7/15/412 на суму 2340000,00 грн., від 27.11.2015 р. № 27-7/15/557 на суму 1264997,60 грн., від 04.12.2015 р. № 27-7/15/569 на суму 1157175,68 грн., від 12.07.2016 р. № 27-7/16/239 на суму 7715639,74 грн., листа від 17.07.2015 р. № 6-2/306.

При цьому, суд зазначає, що за договором від 29.10.2014 р. № 27-7/14/500, який є ідентичним перерахованим, відповідачем в ході проведення перевірки порушень не встановлено.

Так, 22.09.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/15/411, згідно з пп. 1.1. якого виконавець зобов'язався в строк не більше 30 календарних днів з моменту передачі в ремонт по кожному електромагніту виконати роботи з капітального ремонту вантажопідіймальних електромагнітів іноземного виробництва, а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов цього договору у грудні 2015 року, листопаді-грудні 2016 року складено акти приймання-передачі робіт № 4-11 від 24.11.2016, № 2-12 від 23.12.2016 та № 4-12 від 25.12.2015, які підписано та затверджено уповноваженими особами з розрахунками вартості виконаних робіт, трудових витрат, переліком витратних матеріалів; матеріальні перепустки №30141 від 23.12.2016, №15011 від 25.12.2015, №28284 від 24.11.2016; податкові накладні № 4 від 25.12.2015, № 4 від 24.11.2016 та № 2 від 23.12.2016; рахунки № 38 від 25.12.2015, № 49 від 25.12.2016, №47 від 24.11.2016. Загальна вартість робіт склала 406967,31 грн., в т.ч. ПДВ 67827,89 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується виписками банку за 28.12.2016, 12.12.2016, платіжним дорученням № 151 від 12.01.2016 та не є спірним між сторонами.

10.06.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/15/198 на суму 1509785,64 грн., згідно з пп. 1.1. виконавець зобов'язався в строк не більше 12 календарних днів по кожному крану від дня передачі крана для виконання робіт виконати роботи з дообладнання портальних кранів типу «Сокол» стаціонарними зважувальними пристроями, відповідно до Проекту з дообладнання по кожному крану окремо, а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов зазначеного договору у липні 2015 року складені акт № 1-07 приймання-передачі робіт від 20.07.2015 з розрахунком вартості робіт, переліком встановленого обладнання, використаних витратних матеріалів; матеріальні перепустки №9170 від09.07.2015, №9718 від 27.07.2015, №9719 від 27.07.2015, №9696 від 24.07.2015, №9607 від 22.07.2015, №9374 від 16.07.2015, №9209 від 10.07.2015; рахунок № 17 від 20.07.2015; податкову накладну № 2 від 20.07.2015. Загальна вартість робіт склала 501302,71 грн., в т.ч. ПДВ 83550,45 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується випискою банку за 04.08.2015 та не є спірним між сторонами.

22.09.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/15/412, згідно з пп. 1.1. якого виконавець зобов'язався в строк не більше ніж 30 календарних днів з моменту передачі в ремонт по кожному електромагніту виконати роботи з капітального ремонту вантажопідіймальних електромагнітів вітчизняного виробництва, а Замовник прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов зазначеного договору у листопаді 2016 року складено акти приймання-передачі робіт № 2-11 від 17.11.2016, № 3-11 від 23.12.2016, які підписано та затверджено уповноваженими особами, розрахунками вартості виконаних робіт, трудових витрат, переліком витратних матеріалів; матеріальні перепустки №27877 від 17.11.2016, №28205 від 23.11.2016; рахунки № 46 від 23.11.2016 та № 45 від 17.11.2016; податкові накладні № 2 від 17.11.2016 та № 3 від 23.11.2016. Загальна вартість робіт склала 222614,18 грн., в т.ч. ПДВ 37102,36 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується виписками банку за 12.12.2016 і 29.11.2016 та не є спірним між сторонами.

20.02.2014 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/14/71, згідно з пп. 1.1. якого виконавець зобов'язався протягом 12 місяців з дати укладання договору та на підставі письмових заявок замовника виконати роботи з капітального ремонту вантажопідйомних електромагнітів вітчизняного виробництва, а останній прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов цього договору у жовтні-листопаді 2014 року та травні 2015 року складені акти приймання виконаних будівельних робіт № 1/10-14 за жовтень 2014 року, № 2/11-14 за листопад 2014 року, № 1/11-14 за листопад 2014 року, № 3/05-15, №2/05-15, №1/05-15 за травень 2015 року, які підписано уповноваженими та відповідальними особами; з відомістю матеріалів підрядника та розрахунком загальновиробничих витрат; матеріальні перепустки №7884, № 7883, №7885 від 19.05.2015, №5728 від 19.01.2015, №2980 від 02.10.2014, №4118 від 12.11.2014; рахунки № 28 від 02.10.2014, № 30 від 12.11.2014, № 13 від 20.05.2015, № 12 від 19.05.2015, № 11 від 19.05.2015, №32 від 26.11.2014; податкові накладні № 1 від 02.10.2014, № 3 від 26.11.2014, № 1 від 12.11.2014, № 5 від 20.05.2015, № 4 від 19.05.2015, № 3 від 19.05.2015. Загальна вартість робіт склала 633755,76 грн., в т.ч. ПДВ 105625,95 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується виписками банку за 15.10.2014, за 01.12.2014, платіжними дорученнями № 2947 від 28.05.2015, № 2940 від 28.05.2015 і № 2946 від 28.05.2015 та не є спірним між сторонами.

12.07.2016 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/16/239, згідно з пп. 1.1. виконавець зобов'язався виконати роботи з модернізації магнітних режимів та органів керування з заміною кабін керування на портальних, кранах типу «Кондор», а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов зазначеного договору у листопаді-грудні 2016 року складені акти приймання-передачі робіт № 1-11 від 11.11.2016, № 1-12 від 05.12.2016 та № 3-12 від 26.12.2016, які підписано та затверджено уповноваженими особами, з розрахунком вартості виконаних робіт, технічним актом виконаних робіт, найменуванням обладнання та комплектуючих, переліком витратних матеріалів та актом виконаних робіт; матеріальні перепустки №29308 від 13.12.2016, №30053 від 22.12.2016, №29638 від 16.12.2016, № 29479 від 14.12.2016, №29441 від 14.12.2016, №29439 від 14.12.2016, №29307 від 13.12.2016, №28722 від 01.12.2016, №27917 від 18.11.2016, №28100 від 22.11.2016, №28092 від 22.11.2016, №28091 від 22.11.2016, №28089 від 22.11.2016, №28065 від 22.11.2016, №28093 від 22.11.2016, №28317 від 25.11.2016, №28573 від 29.11.2016; рахунки № 44 від 11.10.2016, № 48 від 05.12.2016, № 50 від 26.12.2016; податкові накладні № 1 від 11.11.2016, № 1 від 05.12.2016 та від 26.12.2016. Загальна вартість робіт склала 7280473,16 грн., в т.ч. ПДВ 1213412,2 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується виписками банку за 30.11.2016, 20.12.2016 та 29.12.2016 та не є спірним між сторонами.

27.11.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/15/557, згідно з пп. 1.1. виконавець зобов'язався в строк не більше 19 календарних днів з дати передачі крана для проведення робіт з модернізації на підставі письмової заявки замовника віиконати проведення модернізації магнітного режиму портального крану «КОНДОР» № 3, а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов цього договору у грудні 2015 року складені акт приймання-передачі робіт № 5-12 від 25.12.2015, який підписано та затверджено уповноваженими особами, з технічним актом виконаних робіт та переліком витратних матеріалів; матеріальні перепустки №14629 від 18.12.2015, №14813 і № 14803 від 22.12.2016, №14725 від 21.12.2016; рахунок № 39 від 25.12.2015 та податкова накладна № 5 від 25.12.2015. Загальна вартість робіт склала 1245691,52 грн., в т.ч. ПДВ 207615,25 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується випискою банку за 01.03.2016 та не є спірним між сторонами.

04.12.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/15/569, згідно з пп. 1.1. виконавець зобов'язався в строк не більше 60 календарних днів від дня підписання акту передачі в ремонт виконати роботи з капітального ремонту електрообладнання портального крану «Кондор № 10», відповідно до Ремонтної відомості (додаток № 3), а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов зазначеного договору у грудні 2015 року складені акт приймання-передачі робіт № 3-12 від 24.12.2015, який підписано та затверджено уповноваженими особами, з технічним актом виконаних робіт; матеріальні перепустки №14253 від 11.12.2015, №14928 від 23.12.2015, №14720 від 21.12.2015, №14810 від 22.12.2015; рахунок № 37 від 24.12.2015; податкова накладна № 3 від 24.12.2015. Загальна вартість робіт склала 671550,70 грн., в т.ч. ПДВ 111925,12 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується платіжним дорученням № 152 від 12.01.2016 та не є спірним між сторонами.

01.10.2014 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/14/459, згідно з пп. 1.1. виконавець зобов'язався в строк не більше 90 календарних днів від дня передачі крана для виконання ремонту виконати роботи з капітального ремонту електрообладнання портального крану «Сокол № З», відповідно до Ремонтної відомості (додаток № 2), а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов цього договору у жовтні-листопаді 2014 року складені акти приймання-передачі робіт № 1-10 від 27.10.2014 та № 1-11 від 20.11.2014, які підписано та затверджено уповноваженими особами, з технічними актами виконаних робіт; матеріальні перепустки №4117 від 12.11.2014, №3191 від 10.10.2014, №3452 і №3445 від 20.10.2014; рахунки № 29 від 27.10.2014, № 31 від 20.11.2014; податкові накладні № 2 від 20.10.2014 та від 20.11.2014. Загальна вартість робіт склала 611093,31 грн., в т.ч. ПДВ 101848,89 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується виписками банку за 12.11.2014 та 11.12.2014 та не є спірним між сторонами.

15.06.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ «НВФ «Техальянс» (виконавець) укладено договір підряду № 27-7/15/205, згідно з пп. 1.1. якого виконавець зобов'язався в строк не більше 30 календарних днів по кожному крану від дня передачі крана для проведення модернізації виконати роботи з модернізації органів керування з заміною кабін керування на портальних кранах «Альбатрос №10», «Альбатрос № 13», «Сокол № 11», а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов цього договору у грудні 2015 року складені акти приймання-передачі робіт № 1-12 від 17.12.2015, № 2-12 від 23.12.2015, які підписано та затверджено уповноваженими особами, з відомістю матеріалів, обладнання та комплектуючих підрядника і відповідними розрахунками; матеріальні перепустки №13727 і №13722 від 02.12.2015, №14531 від 17.12.2015; рахунок № 35 від 17.12.2015; податкові накладні № 1 від 17.12.2015, № 2 від 23.12.2015. Загальна вартість робіт склала 2527503,91 грн., в т.ч. ПДВ 421250,65.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується виписками банку за 25.12.2015 р. та не є спірним між сторонами.

17.07.2015 листом № 6-2/306 позивач звернувся до ТОВ «НВФ «Техальянс» з метою виконання капітального ремонту тензометричних датчиків типу ГСП ДСТБ-С-016 плавкрану «Нептун-4». Фактичне виконання замовлених у липні 2015 р. робіт підтверджується актом № 2-07 приймання-передачі робіт від 24.07.2015 р., який підписано та затверджено уповноваженими особами, з додатками; рахунком № 18 від 24.07.2015, податковою накладною № 3 від 24.07.2015. Загальна вартість робіт склала 20166,72 грн., в т.ч. ПДВ 3361,12 грн.

Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ Техальянс» договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Факт оплати вказаних товарів в безготівковій формі підтверджується випискою банку від 06.08.2015 та не є спірним між сторонами.

Згідно підпункту 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3), в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).

Виходячи із положень вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість і тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними платник податку може бути притягнутий до відповідальності.

Згідно п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п.198.6. ст. 198, п. 200.1. ст.200, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 3 204 097 грн., які зазначені в податкових накладних, якими оформлено операції з придбання продукції у ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій» та придбання послуг ТОВ «НВФ «Техальянс»», у зв'язку з тим, що дані операції є нікчемними.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо нікчемності укладених позивачем з ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій» і ТОВ «НВФ «Техальянс» правочинів, які не були направлені на досягнення господарської мети позивача, відповідач зазначає, що такого висновку дійшов у зв'язку з тим, що товари, реалізовані в ході виконання договорів постачання, мають невідоме джерело походження, встановлено «обриви» ланцюгів постачання, які підтверджені дефектністю первинних документів, відсутністю сертифікатів походження товару, товарно-транспортних накладних, а також матеріалами податкових інформацій.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, висновки відповідача, що зазначені вище господарські операції є нікчемними і здійснювались позивачем з метою мінімізації податкових зобов'язань, є лише припущеннями, на яких вони не можуть ґрунтуватись. Здійснення даного виду господарської діяльності відповідає меті та предмету діяльності позивача як юридичної особи.

Всі товари і послуги, отримані позивачем від зазначених вище контрагентів у спірний період часу по вказаним вище договорам були використані позивачем в ході здійснення господарської діяльності. Всі витрати понесені ним підтверджено первинними документами (рахунками фактурами, актами приймання-передачі виконаних робіт, видатковими і податковими накладними, договорами тощо), які були предметом дослідження відповідачем в ході проведення перевірки, про що зазначено в Акті перевірки. Відповідачем не заперечується обставина фактичного здійснення позивачем даних господарських операцій, проведення оплати за договорами, відображення правочину у відповідних документах бухгалтерського обліку і податкової звітності.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача і вбачається з матеріалів справи, висновки, що товари, реалізовані в ході виконання договорів постачання, мають невідоме джерело походження, зроблені відповідачем на підставі податкової інформації.

Однак, суд зазначає, що вказана податкова інформація містить лише дані про результати господарської діяльності кожного контрагента позивача окремо за період, в якому виникли спірні правовідносини. Контролюючим органом не перевірялась і не оцінювалась діяльність ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій» та ТОВ «НВФ «Техальянс» в періоди, які передували укладенню спірних правочинів, у зв'язку з чим суд вважає, що висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів з вищезазначеними контрагентами, щодо яких виник спір, є безпідставними і зроблені в результаті припущень, що жодним чином виключає можливість покладення їх в основу спірного рішення.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість та відповідність даних, що містяться в наданій податковій звітності, даним первинного бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладених позивачем договорах, та підтверджують обґрунтованість формування податкового кредиту за досліджуваними господарськими операціями.

Крім того, реальність господарських операцій, визначених у наведених вище договорах, підтверджується подальшим використанням придбаних товарів та послуг на основі даних бухгалтерського обліку та відповідними картками складського обліку матеріальних цінностей на підприємстві позивача.

Судом встановлено, що контрагенти позивача - ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій», ТОВ «НВФ «Техальянс» на момент вчинення спірних фінансово-господарських операцій були юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, знаходились на податковому обліку в органах фіскальної служби та були платниками податку на додану вартість.

Отже, при здійсненні господарських операцій із зазначеними контрагентами та подальшому їх використанні у своїй господарській діяльності в діях позивача була наявна господарська мета, відтак, суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав вважати вищезазначені правочини нікчемними і такими, що не спрямовані на досягнення господарської мети.

Відповідно до пункту 201.8. статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Таким чином, контрагенти позивача ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій» та ТОВ «НВФ «Техальянс» на час здійснення господарських операцій мали статус юридичної особи, та як наслідок мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів та були наділени правами видачі податкових накладних, що обумовлює їх спеціальну податкову правосуб'єктність.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту перевірки ДП «Маріупольський морський торговельний порт», висновок щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій» і ТОВ «НВФ «Техальянс» відповідачем зроблений у зв'язку із наявністю відкритих кримінальних проваджень щодо посадових осіб постачальників, задіяних в ланцюгу постачання між позивачем та його контрагентами. При цьому матеріали перевірки не містять посилання на конкретну податкову інформацію, отриману у відповідності до приписів Податкового кодексу України. Крім того, відповідачем до матеріалів справи не надано жодного належного, достатнього і допустимого доказу зазначеної обставини.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до приписів ст. 83 ПКУ, яка визначає матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, для посадових осіб органів державної фіскальної служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Суд звертає увагу відповідача, що оскільки факти та обставини, встановлені в ході досудового слідства по кримінальній справі, згідно приписів кримінально-процесуального законодавства, не можуть вважатись встановленими і підтверджувати вину особи у вчинені злочину до набрання чинності обвинувальним вироком у кримінальній справі, у контролюючого органу відсутні підстави для врахування такої інформації при прийнятті висновків під час проведення перевірки платника податків (позивача).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність посилань відповідача в акті №99/28-10-47-11/01125755 від 30.10.2017р. про результати позапланової документальної виїзної перевірки ДП «Маріупольський морський торговельний порт» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Аграрій» за період жовтень-листопад 2014 року, вересень 2015 року, ТОВ «Техальянс» за період жовтень-листопад 2014 року, січень, травень, липень, грудень 2015 року, листопад-грудень 2016 року та ТОВ «Денмар» за період червень 2017 року.

В свою чергу, обставина реального здійснення господарських операцій та правильність їх відображення в податковому обліку доведена в цій адміністративній справі на підставі досліджених доказів.

Стосовно доводів відповідача, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій» і ТОВ «НВФ «Техальянс» є нікчемними, суд зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент вчинення спірних правочинів, передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що умовою для кваліфікації правочину як нікчемного через те, що він порушує публічний порядок, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, визначальне значення має встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник.

Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару/послуг вимагає від контрагентів позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Суд не бере до уваги розбіжності, виявлені у даних інших контрагентів позивача при їх співставленні, оскільки в даному випадку будь-яке порушення спричиняє відповідальність та негативні наслідки лише для особи - порушника. Підприємство не може відповідати за будь-які неправомірні дії своїх контрагентів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.

Водночас позивачем з посиланням на належні докази, що долучені до матеріалів справи, доведено обставину реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми, суд вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Таким чином, надання контролюючому органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій», ТОВ «НВФ «Техальянс» за перевіряємий період сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а саме, позивачем в підтвердження позовних вимог надана вся первинна документація, в тому числі податкові та видаткові накладні, копії яких досліджені в судовому засіданні, а також документи, які підтверджують факт оплати за здійснені господарські операції.

Підставою для висновків відповідача про нікчемність правочинів з ТОВ «Денмар» та ТОВ «Аграрій» стало ненадання позивачем документів, які підтверджують постачання товарів, а саме сертифікатів якості та товарно-транспортних накладних.

Суд, з урахуванням приписів Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, не приймає посилання відповідача на відсутність у позивача товаро-транспортних накладних в підтвердження факту поставки товару від контрагентів ТОВ «Денмар» і ТОВ «Аграрій, оскільки позивач отримував товар за договором поставки.

Також, на підтвердження факту постачання товарів позивач надав до суду копії сертифікатів якості на придбані товари.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій», ТОВ «НВФ «Техальянс» і, відповідно, правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат на підставі первинних бухгалтерських документів.

Суд приходить до висновку, що первинні документи, які наявні в матеріалах справи, є належними доказами в розумінні частини 2 ст. 74 КАС України при підтвердженні обставини реальності правочинів, укладених з ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій», ТОВ «НВФ «Техальянс», та правильності їх відображення в податковому обліку позивача.

З огляду на викладене, судом встановлено, що правочини з ТОВ «Денмар», ТОВ «Аграрій», ТОВ «НВФ «Техальянс» спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства і не були спрямовані на досягнення господарської мети.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 139, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99; ЄДРПОУ 01125755) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г; ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2017 року №0007454711, винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, яким Державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 764 752,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2017 року №0007464711, винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, яким Державному підприємству «Маріупольський морський торговельний порт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 049 181,25 грн., з яких за основним платежем - 2 439 345,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 609 836,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 57 209,00 грн. (п'ятдесят сім тисяч двісті дев'ять гривень 00 копійок).

Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ушенко С.В.