Ухвала суду № 72460891, 09.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

09 лютого 2018 року справа № 804/203/72/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову представника Дніпропетровської митниці ДФС головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил ОСОБА_1 до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу, -

в с т а н о в и в:

09 січня 2018 року представник Дніпропетровської митниці ДФС головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати повідомлення Центрально-міського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документу від 30.11.2017 р.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2018 р. у справі № 203/72/18 адміністративний позов Дніпропетровської митниці ДФС до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

06 лютого 2018 року зазначений позов за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано до розгляду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорній В.В.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність зазначеним вимогам закону, судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Позовну заяву підписано головним державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил ОСОБА_1 від імені Дніпропетровської митниці ДФС.

Натомість, з наданої до позовної заяви копії довіреності від 03.01.2018 р., виданої заступником начальника Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1, не вбачається повноважень останнього на звернення до суду з адміністративним позовом від імені Дніпропетровської митниці ДФС. Також, до матеріалів позовної заяви не долучено документів на підтвердження повноважень особи, якою підписано вказану довіреність - заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_2 - на підписання довіреностей від імені Дніпропетровської митниці ДФС на представництво її інтересів в суді, в тому числі з правом підписання позовних заяв.

У зв'язку з чим, позивачу необхідно надати до суду документи на підтвердження повноважень головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил ОСОБА_1 на підписання позовної заяви від імені Дніпропетровської митниці ДФС, а також на підтвердження повноважень особи, якою підписано довіреність від імені Дніпропетровської митниці ДФС (у відповідності до посадових обов'язків заступника начальника).

Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р. (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р., який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» № 2246-VIII від 07.12.2017 р., прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить - 1 762 гривні.

Отже, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір в розмірі - 1 762 гривні.

В порушення зазначених вимог закону, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі, або не зазначено про підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону, з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов представника Дніпропетровської митниці ДФС головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі (надання до суду документів на підтвердження повноважень головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил ОСОБА_1 на підписання позовної заяви від імені Дніпропетровської митниці ДФС, а також на підтвердження повноважень особи, якою підписано довіреність від імені Дніпропетровської митниці ДФС (у відповідності до посадових обов'язків заступника начальника); надання документа про сплату судового збору у встановленому розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону), - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чорна