Рішення № 72460871, 19.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 р. Справа№805/122/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 24451 грн. З яких 10000 грн. – адміністративні штрафи та інші санкції зарахувати на реквізити: Банк ГУДКСУ у Донеуькій області, ОКПО 37691885, МФО 834016, Отримувач: Нікольське УК/Нікольський р-н/21081103, код платежу: 21081103, р/р 31115106700214, Призначення платежу:*;140; НОМЕР_1; 21081103; Адміністративні штрафи та інші санкції; 14451 грн. – штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зарахувати на реквізити: Банк ГУДКСУ у Донецькій області ОКПО 37691885 МФО 834016, Отримувач: Нікольське УК/Нікольський р-н/21080900 Код платежу: 21080900 р/с 31115106700214, Призначення платежу:*;140;2238703321;21080900;Штрафні санкції за порушення законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку з питань додержання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 41/05/99/14/05/НОМЕР_1 від 19.05.2016. На підставі зазначеного акту винесені податкові повідомлення-рішення від 09.06.2016 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 на загальну суму 24451 грн. У зв’язку з несплатою платником податків ФОП ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов’язань, податковим органом сформовано податкову вимогу № 638-17 від 21.07.2016, яку було надіслано на адресу відповідача. Сума податкового боргу відповідачем самостійно не сплачена, у зв’язку з чим у позивача виникла підстава для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач та його представник у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, письмових заперечень проти позовної заяви не надали.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 06.02.2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.02.2018.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Головне управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач – Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1В.), зареєстрована за номером РНОКПП НОМЕР_1, за юридичною адресою: 87000 Донецька область, Нікольський район, смт. Нікольське, вул.. Йосипа Гладкого, б.40, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В00, № 139880.

Контролюючим органом проведено фактичну перевірку з питань додержання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 41/05/99/14/05/НОМЕР_1 від 19.05.2016 (а.с. 13-15)

Під час перевірки були виявлені наступні порушення:

- п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не проведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи РРО та не видачі розрахункового документу встановленого зразку;

- п. 12 ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних записів за місцем їх реалізації на загальну суму 7225,50 грн.;

- постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 « Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних;

- ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання дозвільних та реєстраційних документів до перевірки на вимогу перевіряючи.

З урахуванням висновків акту перевірки, 09.06.2016 прийнято наступні податкові повідомлення – рішення:

- № НОМЕР_2 яким за порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 14451 грн.; (а.с. 16)

- № НОМЕР_3 яким порушено п. 2 постанови КМУ від 30.10.2008 року № 957 « Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 10000 грн.(а.с. 17)

Загальна сума заборгованості відповідача становить 24451 грн.

У зв’язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов’язань, податковим органом сформована податкова вимога № 638-17 від 21.07.2016, яку було надіслано на адресу відповідача та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана 30.07.2016 відповідачем особисто. (а.с. 7)

Так, за ФОП ОСОБА_1 рахується сума податкового боргу який виник з причини несплати грошового зобов’язання у розмірі 24451 грн., що підтверджене зворотнім боком картки облікового рахунку платника податків. (а.с. 8-11)

Також судом встановлено, що податкові повідомлення – рішення від 09.06.2016 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржені відповідачем в судовому порядку. За результатами оскарження Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі № 805/1861/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2016, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2016 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ДФС у Донецькій області № 169 від 16.05.2016 про проведення перевірки – відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2017 у справі № К/800/1876/17 в задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішення у справі 805/1861/16-а за касаційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу форми “Ф” № 638-17 від 21.07.2016 на загальну суму 24451 грн.

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Пунктом 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Постановою Кабінету міністрів України від 02.06.2003 року № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 790).

Так, згідно п. 5.цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду (п. 10 Порядку № 790).

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Суд зазначає, що правомірність застосування до відповідача штрафних санкцій доведена в Постанові Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/1861/16-а від 27.09.2016, яка набрала законної сили.

На час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу суду не надано.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, – задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень на реквізити: Банк ГУДКСУ у Донеуькій області, ОКП 37691885, МФО 834016, Отримувач: Нікольське УК/Нікольський р-н/21081103, код платежу: 21081103, р/с 31115106700214, Призначення платежу:*;140; НОМЕР_1; 21081103; Адміністративні штрафи.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 14451 (чотирнадцять тисяч чотириста п’ятдесят одну) гривня на реквізити: Банк ГУДКСУ у Донецькій області ОКПО 37691885 МФО 834016, Отримувач: Нікольське УК/Нікольський р-н/21080900 Код платежу: 21080900 р/с 31115106700214, Призначення платежу:*;140;2238703321;21080900; Штрафні санкції за порушення законодавства.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голошивець І.О.