Рішення № 72460614, 21.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Справа №804/8015/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю: представника позивача ОСОБА_3 представник відповідача не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпровського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення виплаченої суми допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Дніпровський міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Дніпровського міського центру зайнятості кошти незаконно виплаченої допомоги по безробіттю на загальну суму 37666грн.52коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач з 30.07.2015р., як безробітний перебував на обліку у Дніпровському міському центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю у період з 06.08.2015р. по 01.05.2016р. Проте, на момент реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_4 був зареєстрований як приватний підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру про включення відомостей щодо фізичної особи-підприємця. Отже, під час перебування на обліку у центрі ОСОБА_4 незаконно отримував допомогу по безробіттю у розмірі 37666грн.52коп. Незаконно отримані кошти добровільно відповідачем не повернуті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується телефонограмою, реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції №1419 за 06.12.2017р. та роздруківкою відстеження відправлень з сайту «Укрпошти» (а.с.31-35).

Враховуючи, що адреса відповідача, зазначена у позовній заяві, співпадає зі значеною особисто відповідачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12, 20-22), відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, відповідно до ст.35 КАС України (діяла на момент звернення з позовом до суду) та ст.126 КАС України (діє з 15.12.2017р.).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу Державної служби зайнятості №228 від 14.12.2016р. Дніпровський міський центр зайнятості є правонаступником прав та обов'язків Новокадацького (Ленінського) районного центру зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2015р. ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

У вказаній заяві зазначено про те, що заявник через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує, не є суб'єктом підприємницької діяльності, не отримує відповідно до законодавства: допомогу по догляду за дитиною та досягнення нею 3-річного (6-річного) віку; допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за: дитиною-інвалідом; інвалідом 1 групи; особою похилого віку, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом фермерського господарства, не навчається на денній (очній) формі навчання. Також, 30.07.2015р. ОСОБА_4 під підпис ознайомлено з правами та обов'язками.

На виконання вимог ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-3, «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітні», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, позивачем проведено розслідування страхового випадку, за результатами якого встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 з 26.11.2003р. зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до довідки (а.с.19) ОСОБА_4 у період з серпня 2015 року по травень 2016 року нараховано та виплачено кошти у розмірі 37666грн.52коп.

Позивачем вжито заходи по поверненню коштів шляхом надіслання ОСОБА_4 рекомендованого листа від 30.08.2017 року №3528 про відшкодування коштів з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20-21).

Проте, станом на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано кошти у розмірі 37666грн.52коп., виплачені як допомога по безробіттю.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі .

Згідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: досягнення особою встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги законодавства щодо отримання допомоги по безробіттю у період з 06.08.2015 року по 01.05.2016 року, приховано факт реєстрації як приватного підприємця, в результаті чого, покладено обов'язок по відшкодуванню виплачених коштів, отриманих відповідачем як допомога по безробіттю у сумі 37666грн.52коп.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми коштів у розмірі 37666грн.52коп. з відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

15.12.2017р. набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п.10 ч.1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (в редакції станом на 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дніпровського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення виплаченої суми допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1, 49008, АДРЕСА_1) на користь Дніпровського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 40991299, 49017, м.Дніпро, вул.Авіаційна, 41, р/р 37175000107113 в ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) кошти виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 37666грн.52коп. (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 52 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складено 02 січня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1