Ухвала суду № 72459067, 27.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1920/18

1кп/755/656/18

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

27 лютого 2018 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Юдицькому К.О.,

за участю прокурора Фещенка О.С.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника Коломійця С.В.,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040000357 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040000357 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, до розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, зазначив про необхідність виклику в судове засідання до суду свідків, які вказані у супровідному листі.

Представник потерпілого ОСОБА_1 підтримав думку прокурора про призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник Коломієць С.В. та обвинувачена ОСОБА_3 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Зокрема, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про те, що до ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вона не працює, не має постійного джерела прибутку, може переховуватися від суду, оскільки відносно неї скеровано декілька обвинувальних актів за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень в інших районах м. Києва та на даний час відносно неї не прийнято кінцевих рішень у справах, що свідчить про її наміри переховуватись від суду, може вчиняти інші правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, обвинувачується у вчиненні умисного злочину при вчиненні якого, керувалася корисними мотивами, спрямованими на незаконне протиправне збагачення, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Представник потерпілого ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_3 можливо звільнити з-під варти.

Захисник у судовому засіданні зазначив, що, на його думку, клопотання є необґрунтованим, прокурор не надав доказів на рахунок того, що на даний час існують ризики, тому можна обрати відносно його підзахисної інший запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою - домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника та просила обрати їй менш суворий вид запобіжного заходу, оскільки має дитину, неофіційно працювала та буде з'являтися до суду.

Заслухавши думки учасників процесу, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників провадження на рахунок наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винною у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, її особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень, оскільки в підготовчому засіданні зазначила, що відносно неї в Дарницькому районному суді м. Києва перебувають на розгляді обвинувальні акти. Зокрема, прокурор в судовому засіданні також зазначив, що на даний час відносно ОСОБА_3 у Дарницькому районному суді м. Києва знаходяться на розгляді чотири обвинувальні акти відносно останньої за корисливі злочини, що говорить про її схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень та небажання виправлятися.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040000357 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду на 07 березня 2018 року на 14 годину 00 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Судове засідання проводити за участю прокурора, захисника, обвинуваченої ОСОБА_3, представника потерпілого, а також свідків, забезпечення явки яких до судового засідання, у порядку ч. 3 ст. 23 КПК України, покласти на сторону обвинувачення.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Вінниця, українці, громадянці України, офіційно не працюючій, заміжній, маючій на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимій:22.12.2015 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 квітня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 35 240 грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз'яснити обвинуваченій, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 та суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачена зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинуваченою ОСОБА_3, вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_3, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя