Ухвала суду № 72459059, 27.02.2018, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1449/17

Номер провадження 2/289/290/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невчасну виплату матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області перебуває вказана справа.

В підготовче засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

У зв'язку із неявкою в підготовче судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_3 по вказаній справі направлено скаргу до Вищої ради правосуддя відносно судді Сіренко Н.С. з приводу незаконної відмови у доступі до правосуддя (а.с.131).

Крім того, 10.11.2017 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивачем по справі ОСОБА_1 направлено інформацію до суддівського досьє судді Сіренко Н.С. щодо порушення останньою вимог процесуального законодавства та прав позивача під час розгляду зазначеної справи, в інформації ОСОБА_1 зазначає про «…низьку ефективність та систематичне недотримання суддею норм процесуального права, що в свою чергу підриває довіру громадян в чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду» (а.с.133).

Крім того, представником позивача ОСОБА_3 10.11.2017 року направлено до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформацію до суддівського досьє ОСОБА_4, в якій зазначає про порушення суддею норм процесуального права під час розгляду зазначеної справи, «…що свідчить про низьку ефективність та систематичне недотримання суддею норм процесуального права, що в свою чергу підриває довіру громадян в чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду» (а.с.134).

В обох зазначених текстах інформації до суддівського досьє судді Сіренко Н.С. позивачем та її представником зазначено, що під час розгляду вищевказаної справи суддя Сіренко Н.С. допустила дії, які викликали сумнів у професійній компетентності, об’єктивності та неупередженості судді.

За приписами ст. 6 Закону "Про судоустрій і статус суддів" встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду. З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та з якою метою чинилися, є неприпустимими і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання у подальшому сумнівів і безпідставних звинувачень у необ'єктивності та упередженості головуючого, суддя заявляє самовідвід по справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд –

У ХВ А Л И В :

Заяву про самовідвід головуючого судді Сіренко Н.С. - задовольнити.

Цивільну справу № 289/1449/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невчасну виплату матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді, у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя Н. С. Сіренко

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)