Рішення № 72459018, 23.02.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/179/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації, третя особа Олевська об’єднана територіальна громада про усунення перешкод в здійсненні права користування будинком шляхом виселення з жилої площі особи, яка безпідставно вселилася та проживає в ній без надання іншого житла, знесення об’єктів самочинного будівництва, усунення перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, третя особа Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації , третя особа Олевська об’єднана територіальна громада про усунення перешкод в здійсненні права користування будинком шляхом виселення з жилої площі особи, яка безпідставно вселилася та проживає в ній без надання іншого житла , знесення об’єктів самочинного будівництва, усунення перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою, а також стягнення з відповідача судових витрат. В обґрунтування позову, посилається на те, що вона є власником 3/4 житлового будинку № 59 по вул. Богдана Хмельницького в м. Олевську Житомирської області, в 1/4 якого без жодної правової підстави проживає відповідач разом з родиною . Позивачка вказує, що неодноразово усно вимагала звільнити приміщення , однак відповідач не бажає цього робити, договір найму з відповідачем не укладався та він на думку позивачки самоправно займає приміщення , перебуває в ньому без достатніх правових підстав, перешкоджає позивачці та її родині користуватися власністю, не бажає звільнити будинок на її вимогу. Позивачка зазначає, що під час незаконного користування відповідачем частиною її будинку ним було добудовано об’єкти самочинного будівництва, а саме житлова прибудова розмірами 8,0 х 3,76 м; веранда розмірами 3,20 х 4,0 м; кухня розмірами 4,67 х 2,86 м, які за результатами позапланових перевірок інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області від 12.04.21013 року та від 01.06.2013 року визнано самочинним будівництвом, винесено приписи, накладено адміністративні стягнення на відповідача, але відповідачем вимоги приписів не виконані та в судовому порядку не оскаржені. Також позивачка вказує, що 41-ю сесією 6-го скликання Олевської міської ради від 30.04.2014 року прийнято рішення № 505, яким надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу міста – землі житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку , на яку він, за твердженням позивачки, не має жодного права, господарських будівель і споруд, (присадибна ділянка) площею 0,0410 га. Позивачка вважає, що зазначене рішення є незаконним та вона має право на всі 0,24 га земельної ділянки.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з підстав у ньому зазначених, просить задоволити позовні вимоги повністю. Також позивачкою усно заявлено клопотання про проведення експертизи усіх наданих в судовому засіданні відповідачем документів та ухвалою суду в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Відповідач та представник третьої особиОлевської об’єднаної територіальної громади заперечують відносно задоволення позову, вважають позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею , незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом , якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети , або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянкиабо землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Правову вимогу про усунення перешкод у користуванні житловим будинком № 59 по вулиці Б.Хмельницького у місті Олевську позивачка обґрунтовує відсутністю у відповідача права користування цим житловим будинком. Відсутність такого права відповідач спростував наданими до суду наступними доказами. Рішенням виконавчого комітету Олевської селищної ради народних депутатів від 25.03.1986 року № 41 право власності на 1/4 будинку по вул. Б.Хмельницького, 59 у місті Олевську оформлено за ОСОБА_5. Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.05.1986 року ОСОБА_5, продав, а ОСОБА_3 купив 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель у місті Олевську по вул. Б.Хмельницького, 59 за 2250 крб. Відповідно до рішення Коростенського міського суду від 26.07.1990 року за ОСОБА_2, визнано право власності на 3/4 частини домоволодіння № 59 по вул. Б.Хмельницького у смт Олевську. Тому, оскільки, зазначена частина житлового будинку належить відповідачу ОСОБА_3, на праві власності, він є власником цієї частини будинку, а тому користується ним на законних підставах. Представник третьої особи ОСОБА_4, повідомив, що відповідач володів на праві власності частиною будинку № 59 по вул. Б.Хмельницького у місті Олевську у 1986 році ще до набуття права власності на 3/4 частини будинку позивачкою у 1990 році. Інших доказів перешкоджання позивачці у користуванні її частиною житлового будинку, окрім як проживання відповідачем у своїй частині цього будинку, позивачкою суду не надано. Тому суд відмовляє позивачці у задоволенні вимоги про усунення перешкод у користуванні житловим будинком № 59 по вулиці Б.Хмельницького у місті Олевську Житомирської області.

Правову вимогу про визнання незаконним самовільного будівництва та зобов’язання примусово знести таке будівництво позивачка обґрунтовує матеріалами перевірки контролюючих органів, де зазначено, що відповідач самочинно виконав будівельні роботи та притягненням його до адміністративної відповідальності. Зазначені вимоги позивачки частково були предметом розгляду Олевського районного суду Житомирської області по справі № 2-191/12. Рішенням Олевського районного суду від 11.12.2012 року у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном відмовлено. Позивачкою не надано суду доказів знаходження на земельній ділянці, належній на праві приватної власності ОСОБА_3, об’єктів самовільного будівництва, а саме житлової прибудови, веранди та кухні. Проте, відповідач підтвердив наявність таких об’єктів на належній йому на праві власності земельній ділянці. З наданої суду схеми нанесення меж земельної ділянки та пояснень відповідача вбачається, що ці об’єкти знаходяться на земельній ділянці належній ОСОБА_3 Крім того, суд не вбачає юридичної заінтересованості позивачки у заявлені вимоги про знесення будівель, які знаходяться на земельній ділянці належній на праві власності відповідачу. Позивачкою також не доведено, яким чином таке самовільне будівництво порушує саме її права. Тому суд відмовляє позивачці у задоволенні вимоги про визнання незаконним самовільного будівництва та зобов’язання його знести.

Правову вимогу про усунення перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою позивачка обґрунтовує тим, що станом на 02.05.2017 року вона фактично є власницею земельної ділянки. Будь-яких документів про належність їй на праві власності земельної ділянки суду не надала. Відповідач ОСОБА_3, натомість, надав суду витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ним на праві власності земельної ділянкою площею 0,041 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1. Оскільки позивачка не є власницею земельної ділянки, а позивач надав суду належні та допустимі докази того, що земельна ділянка на якій знаходиться його частина будинку належить йому на праві приватної власності, тому суд відмовляє позивачці у задоволенні вимоги про усунення перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог позивачки повністю, а тому у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 16, 316, 317, 376 ЦК України, ст. 152 ЗК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації, третя особа Олевська об’єднана територіальна громада про усунення перешкод в здійсненні права користування будинком шляхом виселення з жилої площі особи, яка безпідставно вселилася та проживає в ній без надання іншого житла, знесення об’єктів самочинного будівництва, усунення перешкод в здійсненні права користування земельною ділянкою – відмовити.

Повне судове рішення складено 27.02.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_6