Ухвала суду № 72458304, 26.02.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13497/17

Провадження № 11-кп/779/81/2018

Категорія ч.2 ст. 186 КК України

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Шкрібляк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :

головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Кукурудза Б.І., Повзла В.В.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

з участю прокурора Шутки І.І.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляційною скаргою (далі АС) захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_2, на вирок Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2017 року по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі КК),-

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації та мешканець м. Івано-Франківська, вул. Короля Данила, 16/34, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимий, останній раз 14.08.2014 року Івано-Франківським міським судом за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186, ст. 70 КК до 4 років позбавлення волі, громадянин України,-

визнаний винуватим та засуджений :

- за ч.2 ст.185 КК, на 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК, на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів – 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 обраний – тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з дня затримання, тобто з 31 серпня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз в сумі 692,09 грн. та 494,35 грн.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до положень ст.100 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

За вироком суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, за попередньої змовою групою осіб, а також відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Злочин вчинено за наступних обставин.

12 серпня 2017 року близько 16 год., ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 знаходилися неподалік стоматології «Авіцена», що по вул. Шевченка. 64 в м.Івано-Франківську, де побачили велосипед марки «КТМ», сіро-білого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_5 та який останній залишив без нагляду, попередньо пристебнувши паркувальним тросом до металевих перил. В цей час у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна. Після чого, ОСОБА_3 вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 та розподілили ролі, згідно яких ОСОБА_3 мав перекусити за допомогою металевих кусачок паркувальний трос, відволікти працівників стоматології, в той час як ОСОБА_4 таємно викраде велосипед.

Так, ОСОБА_3, реалізовуючи спільний неправомірний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, виконуючи відведену йому роль, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, користуючись тим, що поруч нікого не було та за його діями ніхто не спостерігав, перекусив паркувальний трос, чим створив передумови для таємного викрадення велосипеда марки «КТМ», зайшов до приміщення стоматології «Авіцена» та відволік увагу бухгалтера ОСОБА_6, яка знаходилась в приміщенні установи. Після чого, ОСОБА_3, спільно із ОСОБА_4, із викраденим велосипедом місце вчинення злочину покинули, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд шляхом продажу ОСОБА_7 та ОСОБА_8, чим спричинили потерпілому майнову шкоду, згідно висновку експерта № 4.3-251/17 від 09.11.2017 року, на загальну суму 4938 гри.

Крім того, 30.08.2017року, близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_3, прийшов до приміщення перукарні «Вікторія», що по вулиці Довженка, 15, у м. Івано-Франківську. Перебуваючи всередині вказаного приміщення, на дивані ОСОБА_3 побачив жіночу сумочку, і в цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, переслідуючи особисті корисливі мотиви на безпідставне збагачення, схопив з дивану жіночу сумку, вартістю 900 грн., в якій знаходився жіночий гаманець, вартістю 455 грн., із грошовими коштами в сумі 200 грн., мобільний телефон марки «Iphone 6 plus», вартістю 9433 грн., мобільний телефон марки «Huawei», вартістю 2867 грн., відкрито заволодівши таким чином особистим майном потерпілої ОСОБА_9, чим заподіяв їй матеріальну шкоду на загальну суму 13855 грн.

В АС захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_2 вказує, що призначене її підзахисному покарання за своєю суворістю є таким, що не відповідає принципам призначення покарання для виправлення винного, а тому в цій частині вирок на її думку підлягає зміні. Зазначає також, що судом першої інстанції не враховані обставини, які пом’якшують її підзахисному покарання, а саме визнання ним своєї вини, щире каяття, повне відшкодування завданої шкоди потерпілим, його молодий вік, а також незадовільний стан його здоров’я. Просить змінити вирок щодо ОСОБА_3 та пом’якшити йому покарання.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення захисника – адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали подану АС, просять вирок суду змінити та призначити обвинуваченому більш м’яке покарання; пояснення прокурора Шутки І.І, який заперечив доводи АС захисника, вирок суду вважає законним і обґрунтованим, і просить залишити його без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до положень ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Таких вимог закону суд першої інстанції при призначенні покарання в повній мірі дотримався.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним зазначених у вироку кримінальних правопорушень (злочинів) та кваліфікація його неправомірних дій за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК, відповідають встановленим судом фактичним обставинам, і це в АС не оспорюється.

Як вбачається із вироку Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2017 року, ОСОБА_3, в порядку ч.3 ст.349 КПК, правильно зрозумів зміст обставин справи, і у зв’язку із повним визнанням вини, вважав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, зібраних на досудовому слідстві, і що в подальшому він не матиме права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Інші учасники судового розгляду проти цього не заперечили. Колегія суддів не вбачає порушень проведення судом судового розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК, а тому фактичні обставини справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, апеляційним судом не перевірялися.

У відповідності до положень ст.65 КК, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Покликання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_10 у своїй АС на суворість покарання, є необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК, правильно врахував тяжкість інкримінованих йому злочинів, які у відповідності до положень ст.12 цього ж Кодексу, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання та дані про його особу.

Суд першої інстанції вірно встановив дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, зокрема, те, що він раніше судимий, на шлях виправлення не став, і знову вчинив нові злочини, незадовільний стан здоров’я, відсутність претензій з боку потерпілих які просять суворо не карати та призначив мінімальний термін позбавлення волі, яке є єдиним видом за вчинення інкримінованих злочинів.

Обставини, що пом’якшують покарання обвинуваченого, є визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд правильно вказав вчинення злочину в стані наркотичного сп'яніння та рецидив злочинів.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням вищенаведених обставин, а також даних про особу ОСОБА_3, що в сукупності, знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд першої інстанції призначив йому майже мінімальний строк покарання, які встановлені санкціями ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК, і таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.

Тому, підстав для застосування до ОСОБА_3, ще більш м’якого покарання, апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, покликання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_10 в АС на суворість призначеного її підзахисному покарання, є безпідставними.

Вирок щодо ОСОБА_3 колегія суддів визнає законним і обґрунтованим. Підстав для його зміни шляхом призначення більш м’якого покарання, про що просить апелянт у своїй АС, відсутні.

За таких обставин, АС захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу проголошення, а обвинуваченим – у цей же строк з часу отримання копії ухвали.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді Б.І. Кукурудз

ОСОБА_11