Вирок № 72457760, 26.02.2018, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 448/333/16-к 1-кп/441/19/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2018 р. Городоцький районний суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Яворської Н.І.,

при секретарі судового засідання - Цап І.М.,

за участю прокурора - Демчук Г.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1, його захисників Слотила Р.В. та Цимбрила Я.Я.,

потерпілої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12015140230000638 від 01.10.2015 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, має повну загальну середню освіту, не працюючого, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2015 року о 18 год.30 хв. ОСОБА_1 знаходячись на території господарства ОСОБА_4, що знаходиться в АДРЕСА_2 Мостиського району Львівської області, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив вчинити кримінальне правопорушення, направлене на незаконне викрадення чужого майна, а саме: декоративних дерев. Виконуючи задумане, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу таємно викрав із присадибної ділянки вказаного вище господарства п'ять декоративних дерев туї «Золота Смарагда» вартістю по 150 грн. за кожну, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 750 грн.

Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений не визнав себе винним у вчиненні зазначеного злочину та просив виправдати. Не заперечуючи факту самоуправного огляду території подвір'я господарства потерпілої та земельної ділянки з насадженими деревами туї з якої витягнув п'ять дерев, пояснив суду, що знаходячись на території господарства ОСОБА_4 побачив на присадибній земельній ділянці дерева - туї, зателефонував своїй дружині дізнатись в інтернет мережі вартість таких дерев, а після була телефонна розмова про туї його тестя ОСОБА_6 з чоловіком потерпілої в ході якої, як він зрозумів, що останній дозволив вибрати дерева за певну суму грошей. По поверненню чоловіка потерпілої - ОСОБА_5 з Польщі в той же день провів з ним розрахунок за 5 дерев туї 108 злотих.

Не зважаючи на викладену вище позицію обвинуваченого, суд вважає, що його вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої та свідків, а також письмовими матеріалами справи.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 13.09.2015 р. близько 15 години на телефонний дзвінок свого чоловіка з Польщі, за місцем свого проживання в с.Шегині відчинила ворота для автомобіля який заїхав у двір та в якому було двоє незнайомих їй чоловіків, останні чекали на товар, який мав їм перевезти через кордон її чоловік. ОСОБА_1 неділя, вийшовши до незнайомців пропонувала їм каву, однак вони відмовились.

Заливши чоловіків у дворі сама перебувала в будинку. Через тиждень після 13.09.2015 р. було виявлено крадіжку дерев породи туя «Золота Смарагда», які посадила за рік до того, їх розмір приблизно 35-40 см вартістю по 150 грн. одно дерево, саджанці купували у Польщі, їх всього було п'ять. Вважала, що крадіжка могла статися 14.09.2015 р. у її відсутності оскільки 13.09.2015 була вдома, тому не могла припустити що хтось в цей день повириває дерева. Підозрювала сусіда і відразу не зверталась до правоохоронних органів, згадавши про відеокамери вирішила переглянути записи. Про те, що саме факт крадіжки мав місце свідчать залишки коріння туї в місцях з яких було їх вирвано, з відеокамер спостереження, які є на її будинку було встановлено, що крадіжку вчинив 13.09.2015р. ОСОБА_1, посилання обвинуваченого на дозвіл її чоловіка та отримання останнім грошей за дерева є надуманими, оскільки вона перебувала вдома про що було відомо ОСОБА_1, при бажанні ним купити дерева не було необхідності телефонувати її чоловіку за кордон, а це питання міг вирішити з нею. Крім того, вважає, що, як би був дозвіл чоловіка та обвинувачений міг би в неї попросити лопату і не виривати дерева з пошкодженням коріння, а викопати їх. ОСОБА_6, який був з обвинуваченим також бачив, як ОСОБА_1 приніс з огороду дерева. Шкоду намагався відшкодувати ОСОБА_6, який приносив гроші після її дзвінка, що вона звернеться на телебачення, проте, вона відмовилася від грошей, оскільки жоден з них не попросили в неї вибачення.

Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що потерпіла є його дружиною,з його дозволу обвинувачений та ОСОБА_6 13.09.2015 р. перебували на подвір'ї території їх домоволодіння.

Заперечував той факт, що чи обвинувачений чи ОСОБА_6 з ним вели розмову про дерева, та що йому обвинувачений платив за них гроші, показав суду, що він в той день не знаючи їх навпаки допомагав ОСОБА_6 перевезти товар з Польщі, в той час поки він перетинав кордон, обвинувачений і ОСОБА_6 чекали на нього в дворі його домоволодіння. Не заперечив, що ОСОБА_6 телефонував йому за кордон, але цікавився часом приїзду, а не деревами. По приїзду товар перевантажили в автомобіль ОСОБА_6, попрощалися і вони покинули подвір'я, про дерева мови не було, крадіжку виявили приблизно через тиждень, вважали сусід повисмикував дерева, а з допомогою камер відео нагляду встановили, що ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений його зять, приблизно років 2-3 тому, повертаючись із-за кордону, в осінній період перевозив побутову електро - техніку, оскільки при перетині кордону має бути певна кількість товару на людину за рекомендацією поляка допомагав йому перевозити електротехніку ОСОБА_5 Ствердив, що до цього його ніколи не знав, за послуги останньому заплатив 100 злотих на території Польщі. Не заперечив того факту, що обвинувачений вирвав п'ять декоративних дерев туї на земельній ділянці ОСОБА_5, однак він особисто по телефону питав дозволу в ОСОБА_5, дзвонивши йому в Польщу, ОСОБА_5 погоджувався пояснюючи, що приїде та зможуть купити в нього дерева бо він їх продає. Чекали ОСОБА_5 більше двох годин, ОСОБА_1 чув розмову, проте самоправно вирішив піти на огород і до приїзду ОСОБА_5 вирвав п'ять дерев. ОСОБА_5 за ці дерева було сплачено гроші. Вважає, що останні їх оговорили, оскільки він пред'являв ОСОБА_5 претензії у зв'язку з пошкодженням ним при перевезенні телевізора та про компенсацію, однак ОСОБА_5 в свою чергу попередив, що влаштує їм неприємності, після чого був виклик до слідчих органів. Приносив особисто 2000 грн. потерпілій, проте, вона їх не взяла.

Показання потерпілої та свідків про обставини, час та місце вчинення крадіжки обвинуваченим узгоджуються між собою і підтверджуються іншими зібраними в порядку ст.ст. 84-86, 91-93 КПК України та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Про те, що саме ОСОБА_1 на території домоволодіння потерпілої заволодів п'яти деревами породи туї свідчить той факт, що він особисто обійшовши територію господарства ОСОБА_5 тримаючи в руках дерева приніс їх до автомобіля яким приїхав з ОСОБА_6 та який знаходився на подвір'ї господарства потерпілої, що підтверджується оглянутими та дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, на яких зафіксовано особу ОСОБА_1 (а.с.101)

Обвинувачений підтвердив свою ідентифікацію та те, що витягував дерева - туї і їх коріння були пошкоджені та залишились в землі.

Вина обвинуваченого також підтверджується такими об'єктивними доказами, як заявою потерпілої ОСОБА_4 до Мостиського РВ ГУМВС у Львівській області поданою 01.10.2015 р. з повідомленням того, що в період часу з 14.09.2015 р. по 01.10.2015 р. з території її господарства в АДРЕСА_3 Мостиського району Львівської області викрадено п'ять штук декоративних дерев туї «Золота Смарагда» (а.с.75)

При проведенні огляду місця події, за змістом протоколу від 01.10.2015 р. та фото таблиці до нього, учасниками слідчої дії встановлено, що місцем злочину є земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 Мостиського району Львівської області на території домоволодіння ОСОБА_4 з насадженими деревами туї різного виду та висоти, земельна ділянка зовні огороджена парканом, при огляді виявлено відсутність п'яти декоративних дерев, в землі залишені залишки коріння (а.с.78-82)

Клопотанням від 06.10.2015 р. потерпілої ОСОБА_4 про долучення до матеріалів кримінального провадження за фактом викрадення декоративних дерев з її господарства - записи з камер відеоспостереження (а.с.83)

Протоколом огляду записів із камер відеоспостереження та постановою про визнання речовим доказом записів із камер відео-спостереження та доручення їх до матеріалів кримінального провадження (а.с.84,85,101)

Довідками про вартість туї «Золота Смарагда» (а.с.91,115)

На підставі викладеного, оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність у ОСОБА_1 умислу на крадіжку дерев потерпілої та заволодіння такими виключно з дозволу чоловіка потерпілої, суд відкидає як безпідставні та при цьому виходить з наступного.

За нормативним визначенням, крадіжка (стаття 185 КК України) з об'єктивної сторони характеризується як таємне викрадення чужого майна, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим умислом), як вбачається із зібраних та досліджених доказів в судовому засіданні , обвинувачений ОСОБА_1 знаючи, що потерпіла перебуває в будинку не спитав у неї дозволу на предмет продажу йому декоративних дерев туї, поцікавився вартістю туї не в потерпілої, а просив свою дружину подивитись в інтернет мережі ціни на дерево туї, крім того, самовільно виривав дерева пошкоджуючи коріння, така поведінка обвинуваченого переконує суд в його умисних діях спрямованих на крадіжку декоративних дерев туї.

Сторона захисту просить виправдати обвинуваченого, посилаючись також на відсутність належного та допустимого доказу щодо вартості та назви дерев, тобто не доведення стороною обвинувачення розміру шкоди, однак суд критично відноситься до такого твердження захисту виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі /рухомі й нерухомі/, грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.

Пунктом 25 цієї ж постанови роз'яснено, що розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними /закупівельними/ цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.

Вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, є однією із обставин, котра підлягає доказуванню у кримінальному провадженні. А обов'язок її доказування, зокрема в межах судового розгляду, покладається на слідчого, прокурора, та в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого /ст. 92 КПК України/.

Вказані норми кореспондуються з іншою - передбаченою п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, котрою визначено обов'язок слідчого, або прокурора звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Проте, в конкретному випадку в даному кримінальному провадженні в судовому засіданні встановлено, що у потерпілої всього було п'ять дерев виду туї «Золота Смарагда» і в неї їх більше не залишилось, а як повідомив обвинувачений в нього дерева туї з господарства ОСОБА_4 не прийнялись і пропали з причин пошкодженого коріння, їх в нього не залишилось.

На запит прокурора щодо вартості дерева породи туї «смарагди золотистої» (а.с.116) ФОП ОСОБА_7 наданою довідкою підтверджено, що вартість одного декоративного дерева висотою 50-60 см на 28.10.2016 р., становила 200 (двісті грн.)

Отже, узагальнюючи в сукупності вищенаведене, при прийнятті рішення суд приймає до уваги покази потерпілої про відсутність дерев породи «Золота Смарагда», які могли бути надані на експертизу, та те, що на момент вчинення злочину їх вартість становила 150 грн. Недовіряти визначеній вартості дерев особі-підприємцю у суду немає підстав, оскільки про таку ціну зі слів обвинуваченого йому повідомляла і його дружина, яка на його ж прохання визначала таку через мережу інтернет.

Захисники посилаючись на те, що потерпіла ОСОБА_4 сама запропонувала слідчим відеозаписи з камер відеоспостереження зі свого будинку, просили визнати такий доказ неналежним та недопустимим.

Суд дослідивши норми права, передбачені КПК, на які посилаються захисники обвинуваченого, відповідними положеннями яких передбачено ст.22 КПК, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

В судовому засіданні було відтворено відеозапис з камери відеоспостереження наданих потерпілою ОСОБА_4 слідчим органам, потерпіла роз'яснила суду порядок передачі відеозапису, огляд слідчим в оригіналі та оформлення такого на диск в присутності понятих. Ретельно зіставивши наведене, суд вважає такий доказ належним та допустимим.

Щодо твердження обвинуваченого про проведення розрахунку з ОСОБА_4 саме за дерева туї суд не вважає доведеним, оскільки порядок оплати за товар та дерева не спростовано. Стосовно гаманця, який тримав обвинувачений також не надано доказу, що йому чи ОСОБА_6 належить такий, оскільки вони їхали в одному автомобілі.

Крім того, покази свідка ОСОБА_6, що на його переконання потерпіла умисно подала заяву до правоохоронних органів після його дзвінка про пошкоджений телевізор, не заслуговують на увагу, оскільки в суді достовірно встановлено, що ні потерпіла ні її чоловік взагалі не знали ОСОБА_1 і ОСОБА_6, що останні також підтвердили, крім того не знали хто кому ким доводиться, отже у ОСОБА_4 не було необхідності оговорювати ОСОБА_1.

Зауваження захисників про те, що потерпіла звернулася у відділ поліції не відразу, а після виниклого конфлікту між ОСОБА_6 та її чоловіком, спростовані в суді показами самої потерпілої, що відразу підозрювала у вчиненому сусіда, крім того обвинувачений не являвся на виклики поліції, з невідомих причин ОСОБА_6 приносив гроші потерпілій на відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд врахує наслідки від завданого правопорушення, яке відноситься до середньої тяжкості, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, стан здоров'я та матеріальний стан правопорушника, наявність утриманців, думку потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд вважає першу судимість, позитивну характеристику.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 міру покарання у виді штрафу мінімального розміру встановленому санкцією статті обвинувачення.

Потерпіла заявила цивільний позов про стягнення 750 грн. матеріальної та 3000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільно- процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Підстави, умови, обсяг і спосіб відшкодування шкоди визначається згідно з нормами цивільного законодавства, які регулюють відповідальність за заподіяну майнову шкоду.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Окрім того, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п.9 зазначеної вище Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи позов суд виходить з долучених до нього належних та допустимих доказів.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що викрадене майно оцінено в розмірі 750 грн, тому в частині матеріальної шкоди суд вважає позов підлягаючим задоволенню.

Щодо моральної шкоди, потерпілою на підтвердження до позовної заяви не долучено жодного доказу і в суді такого не добуто, у зв'язку з чим суд вважає в цій частині позову потерпілій слід відмовити.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.в рахунок держави.

Письмовий речовий доказ у кримінальному провадженні - (електромагнітний носій) диск з відеозаписами залишити при матеріалах кримінального провадження.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 Мостиського району Львівської області) 750 (сімсот п'ятдесят) грн. матеріальної шкоди, в частині моральної шкоди - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Городоцькому районному суді Львівської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Яворська Н.І.