Постанова № 72456463, 22.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи: 752/14138/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/420/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Шумко А.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - Пилипця АнтонаЮрійовича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року,

встановила:

у серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, враховуючи уточнення позовних вимог в заяві від 18.11.2016, страхове відшкодування (в сумі 99 039 грн. 43 коп.), що з урахуванням інфляційних втрат становить - 166 871 грн., пеню - 87 785 грн., 3% річних - 3 110 грн., моральну шкоду - 10 000 грн., витрати на проведення експертного дослідження - 1 200 грн., судовий збір - 2 757 грн. 68 коп.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 р. позов було задоволено частково - стягнуто страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції - 166 871 грн., 3% річних - 2 958 грн. 70 коп., пеня - 7 586 грн. 42 коп., витрати на проведення експертного дослідження - 1 200 грн., та судовий збір в сумі 1 786 грн. та у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та представника ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» - Пилипця А.Ю., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що він уклав з відповідачем 05.08.2013 Договір добровільного комплексного страхування на транспорт, забезпеченим засобом за яким був належний йому автомобіль марки«Jeep Compass» державний номер НОМЕР_1, 2011 р. випуску. 04.07.2014 сталась ДТП, в результаті якої було ушкоджено вказаний автомобіль. Він своєчасно повідомив страховика про страхову подію і страховиком на користь вигодонабувача, яким на той час був ПАТ «Комерційний банк «Даніель» було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 18 433 грн. 56 коп. Він вважав, що страхове відшкодування було виплачено не в повному обсязі, на даний час кредит в ПАТ «Комерційний банк «Даніель» повністю ним погашений, а тому він просив стягнути на його користь страхове відшкодування в сумі 99 039 грн. 43 коп., що з урахуванням інфляційних втрат становить 166 871 грн., пеню за час затримки виплати відшкодування - 87 785 грн., 3% річних - 3 110 грн., моральну шкоду - 10 000 грн., а також витрати на проведення експертного дослідження та сплачений судовий збір.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 р. позов було задоволено частково - стягнуто страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції - 166 871 грн., 3% річних - 2 958 грн. 70 коп., пеня - 7 586 грн. 42 коп., витрати на проведення експертного дослідження - 1 200 грн., та судовий збір в сумі 1 786 грн. та у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком страхове відшкодування було 14.10.2014 виплачено не в повній сумі без урахування положень п. 9.3 та 10.1.9 Договору страхування.

Такий висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , окрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як видно з матеріалів справи, між сторонами 05.08.2013 було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорт №030409/4055/0000092. При укладенні вказаного Договору сторони погодили дійсну вартість транспортного засобу в сумі 186 000 грн., що відповідає страховій сумі, та від якої позивачем було сплачено страховий платіж в розмірі 9 393 грн.

04.07.2014 з участю належного позивачу транспортного засобу сталась ДТП, яка була визнана страховиком страховою подією. 14.10.2014 страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 18 433 грн. 56 коп. При визначенні розміру страхового відшкодування страховик виходив з розміру вартості відновлювального ремонту в сумі 145 054 грн. 24 коп., визначеної на підставі Звіту №2809/2648 про визначення вартості відновлювального ремонту, складеного на замовлення страховика оцінювачем ОСОБА_6 (а/с 121-130 т. 1) та керувався положеннями Договору, згідно яких частковим пошкодження транспортного засобу визнається, якщо вартість відновлювального ремонту становить менше 75% дійсної вартості транспортного засобу (п. 10.1.9), а повним конструктивним або фізично зруйнованим транспортний засіб - в разі, якщо варітьсь відновлювального ремонту перевищує 75% дійсної вартості транспортного засобу та додаткового обладнання (п. 10.1.2.2.). При повному конструктивному або фізичному зруйнуванні страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи та зносу, який визначається відповідно до п. 10.1.2.2. цього Договору та вартості залишків транспортного засобу, майнові права на який залишаються у страхувальника (п. 10.1.8).

Заявляючи даний позов, позивач посилався на положення п. 9.3, відповідно до якого розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих транспортному засобу в результаті страхового випадку, та розрахованих відповідно до умов даного договору. При цьому позивач посилався на Висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, виконаного на замовлення позивача ФОП ОСОБА_7, який визначив вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля в сумі 117 472 грн. 99 коп.

Судом апеляційної інстанції за клопотанням представника ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» було призначено судову автотоварознавчу експертизу. Відповідно до Висновку судової автотоварознавчої експертизи №18808/17-54 від 20.11.2017 було визначено вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля в сумі 158 990 грн. 12 коп., а вартість автомобіля з урахуванням пошкоджень - в сумі 144 024 грн. 72 коп. Вказаний висновок відповідає вимогам, викладеним в ст. 102 ЦПК України та Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 №53/5 (з наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, розмір страхового відшкодування, яким повинен бути сплаченим страховиком на користь позивача мав становити з урахуванням проценту зносу та франшизи 25 158 грн. 84 коп. Враховуючи сплачену частину залишок страхової суми становить 6 725 грн. 28 коп. З урахуванням штрафних санкцій, передбачених п. 12. 3 Договору та ст. 625 ЦК України до сплати на користь позивача належить сума 11 960 грн. 80 коп.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції слід змінити та зменшити суму, що підлягає стягненню на користь позивача.

Також відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України слід змінити рішення суду в частині розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» з урахуванням суми, сплаченої відповідачем при подачі апеляційної скарги, що становить 1 801 грн. 32 коп.

Керуючись ст.367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановила:

апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» - Пилипця АнтонаЮрійовича задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 р. змінити та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_3 11 960 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» судовий збір в сумі 1 801 грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 27 лютого 2018 року.

Головуючий

Судді