Постанова № 72456452, 21.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 2-2205/11 Головуючий у І-й інстанції - Роман О.А.

апеляційне провадження № 22-ц/796/608/2018 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Ткаченко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Череди Тамари Миколаївни, діючої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення коштів по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів по кредитному договору.

В обґрунтування позову Товариство вказувало на те, що на підставі Договору №МL-006/1898/2008 від 06.02.2008 року, ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», надав ОСОБА_2кредит в сумі 125 000,00 доларів США з кінцевим строком повернення06.02.2028 року, зі щомісячною сплатою частини кредиту, процентів за користування коштами, а також передбачена пеня за неналежне виконання умов Договору.

Згідно з Договором куплі - продажу кредитного портфелю від 28.05.2010 року , Банк продав, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» купило право вимоги за вказаним Договором.

Посилаючись на неналежне виконання умов договору та з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача кошти в сумі 14 274 561,09 грн., з яких: 2 607 078,87 грн., що станом на 30.04.2015 року є еквівалентом 123 870,37 доларів США, - заборгованість по кредиту; 462 719,23 грн., що станом на 30.04.2015 року, є еквівалентом 21 985,22 доларів США, - проценти за користування кредитом в період з 06.02.2008 р. по 28.05.2010 р.; 11 204 762,99 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування коштами, в період з 30.04.2014 року по 30.04.2015 року.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ »ОТП Факторинг Україна» кошти в сумі 175 479 грн.38 коп., з яких: 173 659,38 грн. - проценти за користування коштами; 1 700,00 грн. - судовий збір за звернення до суду; 120,00 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні іншої частинипозову відмовлено.

В апеляційній скарзі Череда Т.М., діюча в інтересах ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій заяві просив розглянути справи справу у відсутність представника Товариства.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 06.02.2008року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №МL-006/1898/2008 від 06.02.2008 року, на підставі якого Банком було надано відповідачеві кредит в сумі 125 000,00 доларів США з кінцевим строком повернення 06.02.2028 року із щомісячною сплатою частини кредиту та сплатою фіксованого відсотку, який становить 4,99 відсотків річних та FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDRможе змінюватися Банком в порядку, передбаченому кредитним договором.

26 грудня 2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 був укладений додатковий договір №1 до вказаного кредитного договору, згідно з яким графік платежів сторонами викладено в новій редакції.

Відповідно до Договору купівлі - продажу кредитного портфелю від 28.05.2010 року, ПАТ «ОТП Банк»продало, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» купило право вимоги за вказаним кредитним договором (т.1 а.с.47-54).

На підставі п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов»язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 30.04.2015 р. складає 14 274 561,09 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ »ОТП Факторинг Україна» та стягуючи з ОСОБА_2 на користь Товариства кошти в сумі 175 479 грн.38 коп., з яких: 173 659,38 грн. - проценти за користування кредитом, 1 700,00 грн. - судовий збір за звернення до суду; 120,00 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчим написом уже визначено суму заборгованості по Договору та передбачено порядок її стягнення, а тому підстав для повторного стягнення з відповідача коштів суд не має.

Проте колегія судів не може погодитися з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 17 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

Здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін та не позбавляє кредитора права на судовий захист.

Як вбачається зі справи, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 25.11.2009 року вчинений виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, в рахунок стягнення з відповідача на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості по кредитному договору №МL - 006/1898/2008 від 06.02.2008 року в сумі: 123 870,37 доларів США - залишок заборгованості по кредиту; 13 733,80 доларів США - проценти за користування кредитом в період з 08.09.2009 року по 17.11.2009 року; 31 076,85 грн.- пеня за неналежне виконання умов Договору в період з 08.09.2009 року по 17.11.2009 року, 75 грн. штрафних санкційё а всього 137 604,17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.11.2009 р. становить 1 099 457,31 грн., та 31 151 грн.85 коп.(т.1 а.с.87).

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м.Києві було відкрите виконавче провадження ВП №18225520 (т.1 а.с.88), по якому ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 15.03.2011 року було замінено сторону виконавчого провадження ПАТ»ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (т.1 а.с.89).

На підставі постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м.Києві від 28.09.2011 р. за заявою стягувача було повернуто виконавчий напис стягувачеві без подальшого виконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено, що заборгованість за кредитним договором на даний час відповідачем не погашена, майно, на яке відповідно до виконавчого напису пропонується звернути стягнення в рахунок погашення за кредитним договором, не описане, й виконавчий напис не виконано, договірні відносини між сторонами не припинені.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача станом на 30.04.2015 р. становить 14 274 561,09 грн., з яких: 2 607 078,87 грн., що станом на 30.04.2015 року є еквівалентом 123 870,37 доларів США, - заборгованість по кредиту; 462 719,23 грн., що станом на 30.04.2015 року є еквівалентом 21 985,22 доларів США, - проценти за користування кредитом в період з 06.02.2008 р. по 28.05.2010 р.; та 11 204 762,99 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування коштами в період з 30.04.2014 року по 30.04.2015 року, що еквівалентно за курсом НБУ 532 372, 90 доларам США (т.2 а.с.127-130).

Даний розрахунок сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки підтверджується зібраними по справі доказами й ні відповідачем, ні його представником не спростований.

Докази, які свідчать про належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути на користь позивача з урахуванням збільшених позовних вимог заборгованість по кредиту в сумі 2 607 078,87 грн., що станом на 30.04.2015 року є еквівалентом 123 870,37 доларів США; проценти за користування кредитом в період з 06.02.2008 р. по 28.05.2010 р. в сумі 462 719,23 грн., що станом на 30.04.2015 року є еквівалентом 21 985,22 доларів США.

Висновки суду першої інстанції про те, що стягнення заборгованості за кредитом призведе до подвійного стягнення з відповідача коштів, є помилковим, оскільки вказаний виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом 25.11.2009 року, на даний час не виконаний, повернутий стягувачу, й строки для пред'явлення його до виконання сплинули, наявність невиконаного виконавчого напису не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, тому посилання представника відповідача на дані обставини не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею ст.257 ЦК України передбачено загальну позовну давність тривалістю у три року.

Згідно зі ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Як вбачається з поштового конверту, позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подано до суду 25.02.2011 року (т.1 а.с.63).

Згідно з п.1.9.1. частини №2 Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань. При цьому, зобов'язання Позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення Банком на адресу Позивальника відповідної вимоги (т.1 а.с.19).

Із досудової вимоги від 19.10.2009 року (т.1 а.с.35) та опису вкладення в цінний лист, який відправлено 26.10.2009 року (т.1 а.с.36), видно, що відповідачу запропоновано достроково сплатити Банку кошти у вигляді заборгованості по Договору.

Таким чином, строк пред'явлення вимоги розпочався з 26.10.2009 року, позовну заяву подано до суду 25.02.2011 року, тобто в межах позовної давності.

Окрім того, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки, що передбачено п.4.1.1. частини №2 кредитного договору.

В заяві про збільшення позовних вимог від 19.05.2015 р. (т.2 а.с.127-128) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з урахуванням зміни курсу долара США просило стягнути з ОСОБА_2 суму нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 30.04.2014 р. по 30.04.2015 р. в сумі 11 204 762 грн. 99 коп., що еквівалентно за курсом НБУ станом на 30.04.2015 р. 532 372, 90 доларам США.

Між тим, заявлена позивачем сума пені за прострочення виконання зобов'язання в еквіваленті 532 372, 90 доларів США значно перевищує загальну суму заборгованості за кредитом та відсотками, яка становить 145 855,60 доларів США (123 870,38+21 985,22=145 855,69) .

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В поданому суду першої інстанції клопотанні представник відповідача просив зменшити суму нарахованої пені за кредитним договором до 1000 грн. (а.с.43-45 т.2).

Із матеріалів справи видно, що на утриманні відповідача ОСОБА_2 знаходиться троє малолітніх дітей ( а.с.46-48 ч.2).

Враховуючи вказані обставини справи, та керуючись принципами добросовісності, справедливості та розумності, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до 2 104 683 грн.20 коп., що за курсом НБУ станом на 30.04.2015 р. еквівалентно 100 000 доларам США.

З огляду на викладене, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна», стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 5 174 48 грн. 30 коп., яка складається з : 2 607 078 грн. 87 коп. заборгованості за кредитом, 462 719 грн. 23 коп. заборгованості по відсоткам та 2 104 683 грн. 20 коп. пені за прострочення зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню позивачу понесені судові витрати: судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Череди Тамари Миколаївни, діючої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення коштів по кредитному договору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором №ML-006/1898/2008 від 06 лютого 2008 року в розмірі 5 174 48 грн. 30 коп., яка складається з : 2 607 078 грн. 87 коп. заборгованості за кредитом, 462 719 грн. 23 коп. заборгованість по відсоткам та 2 104 683 грн. 20 коп. пені за прострочення зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова виготовлена 27 лютого 2018 р.

Головуючий:

Судді: