Постанова № 72456446, 22.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи: 761/43244/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1895/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовомузасіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в м.Києві про повернення вилученого майна,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року,

встановив:

у листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати уповноважених осіб Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в м.Києві повернути належне йому майно, а саме грошові кошти в розмірі 1 867 дол. США, посилаючись на те, що вказані кошти були вилучені 25 жовтня 2011 року під час обшуку у його квартирі, однак повернуті після закриття кримінального провадження не були.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року у відкритті провадження було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Відповідно до п 8 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що 25 жовтня 2011 року в ході розслідування кримінального провадження у його помешканні було проведено обшук та вилучено належне йому майно, зокрема грошові кошти в розмірі 1 867 дол. США.04 серпня 2014 року кримінальне провадження було закрито, однак вилучене майно власнику повернуто не було. У зв'язку з цим позивач просив зобов'язати відповідача повернути належні йому грошові кошти.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року у відкритті провадження було відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В даному випадку, зі змісту позовної заяви вбачається оскарження позивачем дій відповідача щодо повернення йому грошових коштів, вилучених в ході розслідування кримінального провадження, що свідчить про те, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Посилання представника позивача на положення ч.12 ст. 100 КПК України, відповідно до яких спір про належність речей (речових доказів), що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства, не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивачем вимоги щодо визнання права власності на грошові кошти не заявлялись та докази, на підтвердження оспорювання або невизнання такого права відповідачем, не надавались.

Крім того, в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник відповідача визнала, що право власності ОСОБА_3 на грошові кошти відповідачем не оспорюється. Доказів про те, що позивач оскаржував дії або бездіяльність посадових осіб слідчого відділу або прокуратури в порядку кримінального чи адміністративного судочинства, але йому було відмовлено, позивачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції були зроблено вірний висновок про те, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2018 року.

Головуючий

Судді