Ухвала суду № 72454397, 26.02.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/209/18

Номер провадження 2-з/559/5/2018

У Х В А Л А

26 лютого 2018 року місто Дубно Рівненська область

Суддя Дубенського міськрайонного суду Ходак С.К., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Рівнегаззбут» Дубенський ВР Дубенського району, ТОВ «Рівнегаззбут» про захист порушених прав споживача, зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Дубенського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Рівнегаззбут» Дубенський ВР Дубенського району, ТОВ «Рівнегаззбут» про захист порушених прав споживача, зобов’язання вчинити певні дії.

23.02.2018 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівнегаззбут» та Дубенському відділу реалізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаззбут» Дубенського району заборонити вчиняти будь-які дії щодо відключення будинку ОСОБА_1 від газопостачання до вступу рішення в законну силу.

В обґрунтуванні своєї заяви, ОСОБА_1 зазначає, що відповідачі вчиняють несумлінні дії, спрямовані проти її прав як споживача, гарантованих законом. ОСОБА_1 стало відомо про те, що її прізвище внесено ТОВ «Рівнегаззбут» та Дубенським ВР Дубенського району до списку боржників на проведення негайного відключення газопостачання до будинку.

На думку ОСОБА_1 невжиття вибраного нею способу забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву, вивчивши письмові матеріали справи, прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи, що ч. 1 ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, в порушення зазначених норм позивач не обґрунтувала та жодним чином не зазначила, з яких підстав вона дійшов висновку про неможливість чи утруднення у майбутньому виконання рішення суду.

Позивач не довела існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. У заяві відсутнє обґрунтування застосування забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються лише на доводах позивача без надання жодних допустимих та належних доказів, зокрема: доказів про внесення ТОВ «Рівнегаззбут» та Дубенським ВР Дубенського району прізвища позивача до списку боржників на проведення негайного відключення газопостачання до будинку.

В прохальній частині заяви, позивач просить заборонити відключення її будинку від газопостачання, однак не зазначає, якого саме будинку(адреса), а до заяви не долучено документ, що підтверджує її право власності на будинок.

Згідно заяви ОСОБА_1 зазначає, що в силу свого скрутного майнового стану, оскільки, отримує лише пенсію у розмірі 1470 грн. та іншого прибутку не має, не має змоги надати зустрічне забезпечення. Стосовно даного доводу, суд рахує за доцільне роз’яснити ОСОБА_1, що в силу п. 2 ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Окрім того, суд звертає увагу, що на розгляді в Дубенському міськрайонного суді перебувала справа за позовом ОСОБА_1 з тих самих підстав до тих самих відповідачів про той самий предмет, в якій судом вживалися аналогічні заходи забезпечення позову, однак, справу було залишено без розгляду, у зв’язку із повторною неявкою без поважних причин позивача, яка була належним чином повідомлена.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які беруть участь у справі але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: