Рішення № 72454197, 20.02.2018, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2492/17

Номер провадження 2/555/91/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Собчука А.Ю.,

при секретарі Кухарчук Л.В.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, -

В СТ А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, в обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача - ОСОБА_4 в м.Березне, Березнівського району, Рівненської області. На день смерті спадкодавець була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1. Крім померлої за вищевказаною адресою станом на ІНФОРМАЦІЯ_2. ніхто зареєстрований не був, але фактично без реєстрації проживала позивач, її внучка ОСОБА_2.

ОСОБА_2 з 1995 року до 15.09.2012р. проживала без реєстрації в АДРЕСА_1, а з 15.09.2012р. та по даний час зареєстрована та проживає за вказаною адресою.

Після смерті ОСОБА_4 за будівлею в АДРЕСА_1 здійснювала догляд та утримання житлового будинку, обробляла прилеглу земельну ділянку ОСОБА_2. Тому згідно записів погосподарської книги №11 за 2016-2017 роки по особовому рахунку НОМЕР_2 головою домогосподарства за вказаною адресою обліковується ОСОБА_2, проте безпосередньо житловий будинок записаний за померлою ОСОБА_4.

У травні 2017 року позивач з метою оформлення права власності на нерухоме майно, яким вона користується, звернулася до КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" із заявою, щодо проведення технічної інвентаризації садибного (індивідуального) житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 17 травня 2017 року та на її ім'я було виготовлено технічний паспорт.

У листопаді 2017 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Березнівського РНО Трембіцького В.Я., щодо можливості оформлення права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Однак, постановою даного нотаріуса від 07.11.2017р. № 424/02-31 відмовлено в такій можливості через те, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не входила до числа спадкоємців за законом.

Зазначає, що вона фактично із 1995 року добросовісно заволоділа чужим майном - житловим будинком з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, - і вона продовжує відкрито, безперервно володіти цим нерухомим майном протягом більше десяти років.

Просить суд визнати за нею ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) в порядку набувальної давності право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 28,3кв.м., залишковою інвентаризаційною вартістю 271621,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, рахує їх обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Моквинської сільської ради в судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, проти заяви не заперечують.

Розглянувши подані позивачем та представником позивача документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача - ОСОБА_4 в м.Березне, Рівненської області (свідоцтво про смерть, актовий запис №1 від 02 січня 1996 року, видане Моквинською сільською радою Березнівського району Рівненської області).

Згідно довідки Моквинської сільської ради від 28.04.2017р. №733 на день смерті спадкодавець була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1. Крім померлої за вищевказаною адресою станом на ІНФОРМАЦІЯ_2. ніхто зареєстрований не був, але фактично без реєстрації проживала внучка ОСОБА_2.(а.с. 21).

Згідно довідки Моквинської сільської ради №736 від 28.04.2017р. вказано, що ОСОБА_2 з 1995 року до 15.09.2012р. проживала без реєстрації в АДРЕСА_1, а з 15.09.2012р. по даний час зареєстрована та проживає за вказаною адресою (а.с.19).

Згідно записів погосподарської книги №11 за 2016-2017 рік, по особовому рахунку НОМЕР_2 головою домогосподарства в АДРЕСА_1,обліковується гр. ОСОБА_2 -1975р.н., а житловий будинок за вказаною адресою обліковується за ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.(а.с. 18).

З 01 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний Кодекс України. У відповідності до статті 5 цього Кодексу акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Отже, відносини спадкування в 1991 році регулювались у відповідності до діючого на той час Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. (далі - ЦК УРСР). Згідно ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснювалось за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 529, 530 згаданого кодексу при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої та другої черги визнавалась, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, брати і сестри померлого. Онуки і правнуки спадкодавця визнавались спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини не було в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковували порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. Позивач має родинні відносини із померлою ОСОБА_4 по лінії своєї матері ОСОБА_6.

Статтею 549 ЦК УРСР було передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном.

В 1991 році в Україні діяла Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, яка затверджена наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5. Пунктом 124 даної Інструкції було передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння майном могли бути, зокрема: довідка виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

Згідно довідки Моквинської сільської ради №734 від 28.04.2017р. ОСОБА_2, після смерті баби ОСОБА_4 вступила у фактичне володіння та управління спадковим майном, а саме : здійснювала догляд та утримання житлового будинку, обробляла прилеглу земельну ділянку (а.с. 20).

У травні 2017 року Позивач з метою оформлення права власності на нерухоме майно, яким вона користується, звернулася до КП "Березнівське районне бюро технічної інвентаризації" із заявою, щодо проведення технічної інвентаризації садибного (індивідуального) житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 17 травня 2017 року на її ім'я було виготовлено технічний паспорт.

У листопаді 2017 року, позивач через представника звернувся до приватного нотаріуса Березнівського РНО Трембіцького В.Я., щодо можливості оформлення права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Однак, постановою даного нотаріуса від 07.11.2017р. №424/02-31 відмовлено в такій можливості через те, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не входила до числа спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 344 Цивільного Кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває на підставі рішення суду право власності на це майно.

Цивільний кодекс України набрав чинності із 01 січня 2004 року. Відповідно до п.8 "Прикінцеві та перехідні положення " ЦК правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Тобто, питання про набуття права власності на нерухоме майно може вирішуватися судами із 01.01.2011р.

Згідно п.п.13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи 07.02.2014 № 5 зазначено, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Статтею 325 ЦК України передбачено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи; фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на загальних підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» №1952 -IV від 01.07.2004 року (із змінами та доповненнями) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.

У відповідності до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Із інформаційної довідки із спадкового реєстру, отриманого від приватного нотаріуса Березнівського РНО Трембіцького В.Я. вбачається, що ніхто інший спадщини після смерті ОСОБА_4 не приймав та не оформляв, спадкова справа не заводилася (а.с.34-36).

Із дослідженого в судовому засіданні інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відомості, щодо зареєстрованого права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розміщений в АДРЕСА_1 відсутні (а.с. 40).

Відповідно до положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан позивача, перебування на її утриманні шістьох неповнолітніх дітей, безробітна, отримує державну соціальну допомогу, вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору в сумі 1716,21 грн.

Дослідивши в повному обсязі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов до переконання, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 328, 344 ЦК України,ст.т.ст. 2, 7, 12,18, 23,133, 258, 259,263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_3 виданий Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області 14.05.2005р.) в порядку набувальної давності право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд.

Повний текст рішення виготовлений 27.02.2018р.

Суддя: А.Ю. Собчук