Постанова № 72453465, 23.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/430/18 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 33/780/210/18 Доповідач у 2 інстанції Слива Ю. М.Категорія 429 23.02.2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Рунова Т.В. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Івано-Франківської області, громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0565/12500/17 від 26.11.2017 року, валюту у розмірі 1 604 доларів США повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 26.11.2017 року о 17:00 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який прилетів до України з США м. Нью-Йорк, літаком авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», рейсом PS 232 та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано питання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має приблизно 7 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці для перерахунку готівкових коштів, де після неодноразових запитань про наявність готівки він відповів, що має 9 000 доларів США особистих і ще приблизно 2 000 доларів США, які його попросили передати та було видано для перерахунку готівку в розмірі 10 960 доларів США, що знаходились у трьох відкритих паперових конвертах, які лежали в різних відділеннях рюкзака пасажира (ручна поклажа): 347 доларів США, 50 канадських доларів, 20 фунтів стерлінгів, 20 швейцарських франків, 30 австралійських доларів та 30 євро, що лежали в гаманці, який знаходився в кишені брюк, одягнених на пасажирі. Під час огляду ручної поклажі пасажира було виявлено ще 2 000 доларів США, що знаходились у відкритому паперовому конверті, який лежав в одному з відділень сумки для комп'ютера. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира готівка у кількості 11 307 доларів США, 50 канадських доларів, 20 фунтів стерлінгів, 20 швейцарських франків, 30 австралійських доларів та 30 євро належать йому особисто, а 2 000 доларів США належить друзям, які попросили передати її родичам в Україні. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався. З виявленої суми пасажиру було пропущено 11 703 доларів США, 50 канадських доларів, 20 фунтів стерлінгів, 20 швейцарських франків, 30 австралійських доларів та 30 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1 604 доларів США.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Рунов Т.В. подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає її незаконною та винесеною без врахування норм чинного законодавства та обставин справи. Суд застосував тільки основне стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації - додаткового стягнення, пославшись на Європейську Конвенцію «З захисту прав і основоположних свобод людини» та на Конвенцію про захист заробітної плати №95, не перевіривши, при цьому, реальний майновий стан ОСОБА_2 та жодним чином не встановивши, що конфіскація вилученої валюти буде для нього «індивідуальним надмірним тягарем». Однак апелянт впевнений, що конфіскація товарів, обмежених до переміщення через митний кордон України за вчинення порушення митних правил встановлена законом, а отже, її застосування не буде свавільним посяганням на мирне володіння майном і держава не обмежена у праві вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти.

У судовому засіданні представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просив залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у нього готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта є заробітною платою ОСОБА_2, яку він офіційно отримував, працюючи за кордоном. Вказані кошти необхідні для забезпечення повсякденного проживання його та його сім'ї.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у ОСОБА_2 валюти в розмірі 1 604 доларів США, покладає на правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2018 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Рунова Т.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2018 року щодо ОСОБА_2, залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива