Ухвала суду № 72453251, 23.02.2018, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/106/18 Номер провадження 2/375/140/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2018 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання заповіту нікчемним, -

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду із зазначеним позовом, позивач посилається на те, що 02.04.2016 помер її батько ОСОБА_4, який за свого життя, а саме 04.06.2009 склав заповіт, за яким належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі ? її частини заповідав ОСОБА_5, а іншу ? частину ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

Разом з тим, при оформленні спадщини після смерті батька вона дізналася про існування іншого заповіту, який був посвідчений 11.01.2016 секретарем Насташівської сільської ради Рокитнянського району і який за своїм змістом суттєво відрізнявся від попереднього і спадкоємцями за яким вже значилися чужі люди – ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Оглядом заповіту нею було встановлено невідповідність форми останнього вимогам закону, а саме слова «заповіт прочитано мною вголос» знаходяться внизу заповіту, тобто під текстом, а не перед підписом та виконана власноручно заповідачем як це має бути. Окрім того, вона помітила, що вищевказана фраза написана каліграфічно, а підпис на заповіті викладений не чіткими процедури залучення двох свідків при складанні заповіту.

Просить за таких обставин та у відповідності до положень ст.ст. 215, 1257 ч.1 ЦК України визнати спірний заповіт нікчемним.

Під час підготовчого судового засідання представник позивача, посилаючись на вимоги ст.ст. 43, 105 ЦПК України подала заяву про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи на предмет зясування обставини вчинення у спірному заповіті напису «заповіт прочитано мною вголос» спадкодавцем.

При цьому представник суду показала, що на її думку зясування цієї обставини має значення для вирішення спору за названих у позові підстав.

Представники третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проти задоволення заяви заперечили, пославшись на те, що зясування зазначеної представником позивача обставини не має відношення до розгляду по суті заявленої вимоги з названих у позові підстав.

Дослідивши зміст письмового клопотання, з’ясувавши думку учасників судового провадження з цього питання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання з наступних підстав.

За вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 76 вказаного Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як на правову підставу заяви про призначення експертизи представник послалася на положення ст.ст. 43, 105 ЦПК Укрпаїни, з огляду на зміст яких вбачається що останні визначають права та обов’язків учасників справи та випадки обов’язкового призначення судом судової експертизи.

Якщо посилання сторони позивача на вимоги ст.43 ЦПК України є обґрунтованим, то посилання на вимоги статті 105 цього Кодексу жодним чином не є виправданим та обґрунтованим, оскільки за імперативними приписами цієї норми судова експертиза має бути призначена судом виключно з підстав заявлення клопотання обома сторонами, а також якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров’я , психічний стан особи чи її вік, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Як вбачається, позивач просить визнати спірний заповіт нікчемним з підстав невідповідністі форми останнього вимогам закону.

Відповідно до загальних вимог до форми заповіту, визначених ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення , має бути особисто підписаний заповідачем, посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

За викладеного, з огляду на суть позовної вимоги, зазначені позивачем підстави обгрунтування останньої та заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обставина, яку просить зясувати представник позивача, не має відношення до суті спору, тобто не може мати значення для вирішення спору, а відтак клопотання не можливо вважати обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Не вбачає суд за викладеного і підстав для обов’язкового призначення експертизи у відповідності до положень ст.105 ЦПК як про це просить представник позивача.

На підставі викладеного та керуючись положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних правах» № 8 від 30.05.1997 року, ст.ст. 103 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає і заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення у даній справі.

Суддя О.В.Литвин