Рішення № 72453076, 06.02.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/136/18

Провадження № 2/376/166/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Клочка В.М.

при секретарі: Якштас А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Сквирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сквирської міської ради Київської області про визнання права власності на житло по набувальній давності, -,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з вищезазначеним позовом та просять визнати за ними право власності на нерухоме майно за набувальною давністю .

В обґрунтування своїх позовних вимог вказують, що 25.03.1988 року згідно рішення Сквирської міської ради ОСОБА_6 та членам його сімї ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 було видано ордер на квартиру АДРЕСА_1. Від того часу позивачі, а ОСОБА_4 з 25.12.1990 року, добросовісно, відкрито та безперервно володіють цим нерухомим майном та використовують його для власних потреб.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть. ОСОБА_8 в квартирі не зареєстрован, що стверджується рішенням суду від 05.12.2017 року.

Позивачі в судове засідання не зявився, надав до суду заяву якою просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Сквирської міської ради Київської області в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши заявлений позов, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 25.03.1988 року згідно рішення Сквирської міської ради ОСОБА_6 та членам його сімї ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 було видано ордер №132 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м. Від того часу позивачі, а ОСОБА_4 з 25.12.1990 року, добросовісно, відкрито та безперервно володіють цим нерухомим майном та використовують його для власних потреб, що підтверджується довідкою №21198, довідкою №5163 від 20.12.2017 року про склад сім'ї.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_6 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть. ОСОБА_8 в квартирі не зареєстрована, що стверджується рішенням суду від 05.12.2017 року.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивачі добросовісно заволоділи чужим майном і понад 10 років продовжують відкрито, безперервно володіти квартирою №7 будинку №6 по провулку Каштановий в м. Сквира Київської області загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м. суд вважає за можливе визнати право власності за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст.16, 15, 344, 335, України, ст.ст.10, 12, 77-81, 197-198, 200,206, 259,263-265, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5 року нородження, адреса: АДРЕСА_3), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) до Сквирської міської ради Київської області (адреса: вул. Богачевського,28, м. Сквира Київської області, код ЄДРПОУ: 04054961, КОАТУУ: НОМЕР_4) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною довністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 право власності на житлову квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м. за набувальною давністю в рівних частках кожному.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів.

Суддя: