Рішення № 72452571, 12.02.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14736/17

2/357/552/18

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

12 лютого 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Ліщинська О. С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква, в залі суду № 5 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають двох дітей дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем і знаходяться на її утриманні. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 14.12.2005 року з відповідача були стягнуті аліменти на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн., щомісячно, починаючи з 23.11.2005 року і до повноліття дітей. Позивач зазначає, що на даний час, донька досягла повноліття, а визначений судом розмір аліментів є недостатнім для матеріального утримання неповнолітнього сина, відповідач ухиляється від будь-якої участі в житті дітей, позивач неодноразово ставила питання про надання додаткових витрат, але відповідач ігнорує всі звернення, а тому позивач уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на свою користь половину вартості додаткових витрат, які були понесені позивачем в зв’язку з особливими обставинами в житті сина ОСОБА_4 в сумі 10 177грн.37 коп.; стягнути фіксовані додаткові витрати, які фінансуються наперед в щомісячній твердій грошовій сумі в зв’язку з хронічним захворюванням та навчанням сина в коледжі з 01.09.2017 року по 31.06.2021 року; стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду відзив.

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечувала позивач.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Так, по справі встановлено, що сторони мають спільну дитину сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.12).

Встановлено, що неповнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та повнолітня дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають разом з матір’ю, позивачем у справі, в м.Біла Церква вул.АДРЕСА_1. Дане підтверджено довідкою наданою Управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради №7097 від 19.09.2017р.(а.с.18).

За рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2005 року з відповідача на користь позивача, на утримання дочки ОСОБА_7, 18.06.1997р.н. та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 були стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн., щомісячно, починаючи з 23.11.2005 року і до повноліття дітей, в зв’язку з чим був виданий виконавчий лист по справі №2-9948/2005 р., який перебуває на виконанні.

Позивач суду пояснила, що їх неповнолітній син ОСОБА_4 талановита дитина, навчається в коледжі, захоплюється фізикою та інформатикою, займається в футбольному клубі «Рось», відвідує школу мистецтв, існує потреба для розвитку його таланту, в зв’язку з чим позивач понесла додаткові витрати на сина, викликані особливими обставинами, а саме: позивач оплатила курси в БЦ ТЕКБНАУ у розмірі 800 грн. + 5,00 грн. комісія банка, оплатила курси за навчання сина в ККТНАУ у розмірі 1000 грн. + 10,00 грн. комісія банка, що підтверджується чеками, крім того придбала музичний інструмент (гітару), комбіпідсилювача, шнура, на що витратила 5283,00 грн., придбала ремень та каподастр для гітари за 300,00 грн. Крім того, придбала для сина ноутбук, бувший у вжитку за 6890,00 грн., який є вкрай необхідним для навчання, та сумку для нього за 449,90 грн., мобільний телефон з можливістю використання інтернету і додатків, що теж необхідно для навчання, у розмірі 6890,00+ 449,90+ 3297,00 грн = 10636,00 грн.,що підтверджується чеками. Позивач зазначила, що на ремонт кімнати в гуртожитку позивач витратила 965,00 грн. та оплатила 965,74 грн. на ліки згідно виписаних рецептів. Понесені витрати складають 20 354 грн.74 коп., які позивач просить розділити порівну між нею та відповідачем по 10 177,37 грн. з кожного. Також в зв’язку з особливими обставинами, з хронічним захворюванням та навчанням сина в коледжі, з»явилася потреба в прогнозованих додаткових витратах, які позивач оцінює в 28 189,22 грн. по 14 094,61 грн. з кожного по 1234,55 грн.

Відповідач заперечуючи позов, у письмово викладеному відзиві вказав, що позовні вимоги про стягнення додаткових витрат наперед, включаючи час навчання повнолітньої дитини, суперечать нормам матеріального права, у позовній заяві позивач просить суд стягнути додаткові витрати на на¬вчання сина в коледжі, як прогнозовані витрати на 4 роки в сумі 1234,55 грн., тобто за період з 01.09.2017 року до 31.06.2021 року. 27.03.2020 року сину ОСОБА_4 виповниться 18 років та він стане повнолітнім. Тому стягнення витрат на навчання, проживання в гуртожитку, «планове стаціонарне лікування», канцтовари, проїзд до місця навчання, поповнення мобільного телефону, оплата ксерокса, обід та ін. на повнолітнього є безпідставним. Відсутні особливі обставини, які є підставою для стягнення понесених додаткових витрат на дитину. Відповідач просить суд враховувати обставин, які ма¬ють істотне значення, при визначенні розміру участі одного з батьків у додат¬кових витратах на дитину. Вказані позивачем обставини не є особливими обставини, що пов’язані з розвитком зді¬бностей дитини, в розумінні вимог закону. Крім того, позивачем не подано дока¬зів, що придбання електрогітари та її складових вартістю 5 283 грн. обумовлено не¬обхідністю навчання дитини у музичній школі. Відповідач вважає, що такі значні витрати на придбання електрогітари, на фоні загальної економіч¬ної кризи в державі, позивач мала б погодити з відповідачем. Також, відповідач просив суд врахувати, що на його утриманні знаходиться неповноліт¬ня дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5,що підтверджується копією свідоцтва про народження. Відповідач зазначив, що перебуває в скрутному матеріальному становищі, фактично, не працює і дана обставина підтверджується листом ПП «Завод Слане» від 11.01.2018 року №1. Також, відповідач просив врахувати суд ту обставину, що по¬зивач ОСОБА_9 подала до суду іншу позовну заяву про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 із 350 грн. до 1000 гривень. Та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2017 року по справі №357/10647/17 із відповідача вже стягнуто аліменти в сумі 900 грн. на користь позивача на утримання повнолітньої доч¬ки ОСОБА_7, на період її навчання у навчальному закладі до досягнення 23 років.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору (ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16.12.2009 року № 6-20478св09).

Вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і при стягненні аліментів відповідно до ст.ст. 181, 182 СК України. Батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою, сторона, що звертається з вимогою про відшкодування вже зроблених додаткових витрат, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадках стягнення додаткових витрат мова йде про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами. І матеріали даної справи містять ряд письмових доказів, що підтверджують, як потребу дитини у придбаних позивачем речах так і підтверджують вартість придбаного майна, що в цілому становить 20354,74 грн. також, підтверджено належними доказами вартість лікування дитини в сумі 2863,42грн. (а.с.45-48).

Встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4 та ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2018 року було відкрито провадження у цивільній справі №357/14928/17 та зазначена обставина, як вказує відповідач є підставою для відмови ОСОБА_1І в даному позові про стягнення додаткових витрат на дитину. Однак, відповідач безпідставно ототожнює щомісячні платежі в рахунок аліментів на утримання дитини із здійсненими вже витратами на дитину, які були обумовлені особливими обставинами.

Суд вважає, що позовна вимога про стягнення додаткових витрат на дитину є обґрунтованою.

Так, позивачем надано суду в підтвердження особливих обставин ряд доказів того, що син сторін приймав активну участь в житті школи, є переможцем різних шкільних конкурсів, має здібності до комп’ютерних технологій (вів сайт школи, займався комп’ютерною графікою), на даний час займається спортом, музикою (а.с.7-24). Розмір аліментів /350 грн./, які наразі стягуються з відповідача на утримання сина, ніяким чином не можуть забезпечити достатній рівень життя дитини та забезпечити всі необхідні витрати для дитини. Враховуючи реалії сьогодення, дитина не може в повній мірі навчатися, розвиватися, спілкуватися без комп’ютера, а також, важко навчатися грі на музичному інструменті без музичного інструмента. При цьому, позивач надала докази, що придбані дитині речі не мають вищої ціни за звичайні ціни на такі речі. Однак, суд вважає, що не підлягають до задоволення вимога позивача щодо прогнозованих витрат на дитину в подальшому, оскільки неможливо визначити вартість лікування дитини і потребу в лікуванні наперед, чи вартість навчання дитини на майбутнє, проживання в гуртожитку, та окрім того, потребу в таких витратах позивач може обґрунтувати в своєму позові до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, що перебуває на судовому розгляді. Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення та підлягає стягненню з відповідача половина вартості додаткових витрат, які були понесені ОСОБА_1 на дитину в зв’язку з особливими обставинами в житті сина сторін. Загальний розмір таких витрат становить: кошти за придбані для дитини речі 20354,74 грн. + здійснені витрати на лікування дитини 2863,42 грн. = 23218,16 грн. : 2 = 11609,08 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.180,181, 182,184, 185, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 158, 141, 258- 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 половину вартості додаткових витрат, понесених в зв’язку з особливими обставинами в житі дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 11 609 грн. 08 коп. (одинадцять тисяч шістсот дев’ять гривень вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 20.02.2018 року.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

Суддя ОСОБА_10