Вирок № 72452425, 19.02.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/582/15-к

Провадження № 1-кп/288/6/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є.О.,

секретаря судового засідання - Кудрявцевої Т.В., Нечепоренко М.І., Мітніцької О.В.,

за участю:

прокурора - Давидюка Р.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Осадчого А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня кримінальне провадження № 288/582/15-к 1кп/288/6/18 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 працює в ТОВ «Сатурн - Дістріб'юшн» в м. Києві, українця, громадянина України, одруженого на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 27 липня 2013 року близько 22.00 години, в темну пору доби, ОСОБА_1 керував власним технічно справним автомобілем, марки «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 та рухався автодорогою Т-06 11 Ставище - Брусилів - Попільня - Вчорайше, між селами Турбівка, Попільнянського району та Соловіївка, Брусилівського району, де виконуючи обгін невстановленого транспортного засобу, порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та пункт 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, згідно якого перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та зміна напрямку руху буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення автомобіля, яким керував з мотоциклом МТ-11, державний номер НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3 з пасажиром ОСОБА_4 ОСОБА_5, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів обох кісток лівої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а ОСОБА_4 отримав закриту тупу травму лівої нижньої кінцівки у вигляді уламкового перелому середньої третини стегнової кістки та забійної рани колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Своїми умисними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 286 КК України не визнав та дав показання, що 27 липня 2013 року близько 22.00 годин він їхав на своєму автомобілі «Міцубісі Ланцер» в напрямку смт. Попільня зі сторони Брусилова з ввімкненим ближнім світлом фар і швидкістю близько 70 км/год. Проїжджаючи між селами Турбівка та Соловіївка попереду нього рухався автомобіль «Мерсидес - Віто» з меншою швидкістю, а тому він вирішив здійснити обгін.

Для цього він впевнившись, що попереду на зустрічній смузі руху будь - яких транспортних засобів не було, а тому він виїхав на зустрічну смугу руху та почав здійснювати обгін. Рухаючись по зустрічній смузі руху, наблизившись майже до попереду їдучого автомобіля «Мерседес Віто» він раптово побачив як за декілька метрів перед ним щось блиснуло тусклим світлом після чого відбулося зіткнення. При цьому він не встиг застосувати гальмування. Після зіткнення він зупинив автомобіль та разом із своїм пасажиром ОСОБА_6 підійшли до мотоцикла, який лежав поза

узбіччям на полі. Побачивши, що водій мотоцикла та його пасажир отримали тілесні ушкодження, вони викликали швидку допомогу.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_1 і розцінює їх як засіб уникнути кримінальної відповідальності та не приймає їх до уваги, оскільки вони суперечать показанням свідків, матеріалам справи та змісту обвинувачення.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні зазначив, що показання ОСОБА_1 повністю підтвердила його пасажир ОСОБА_6, яка також під час допиту вказала, що перед здійсненням обгону на зустрічній смузі руху транспортний засіб видно не було. Окрім цього, в частині того, що на мотоциклі під час руху не було ввімкнено світлові прилади також підтверджує і висновок експертизи технічного стану мотоцикла від 24 жовтня 2013 року № 3/665, згідно якого «На момент огляду зовнішні світлові прилади мотоцикла МТ-11 н. з. НОМЕР_5 знаходилися в технічно непрацездатному стані. Також під час попереднього розгляду справи був допитаний в залі судового засідання водій мотоцикла ОСОБА_3, який вказав, що система освітлення, а саме фара на мотоциклі вмикалася шляхом ручного скручування двох проводів, які «ізолентою» кріпилися до руля мотоцикла.

Крім того, допитаний 07 вересня 2016 року в залі судового засідання свідок ОСОБА_7 показав, що коли він їхав і на зустріч йому рухався мотоцикл під керуванням ОСОБА_3, то світло фари мотоцикла горіло тускло як «сівша» батарейка. Необхідність обов'язкового проведення відтворення обстановки та обставин пригоди з метою встановлення об'єктивної видимості перешкоди (мотоцикла) вказує і висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 25 листопада 2016 року №15643/15644/16-52 проведеної комісією експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, згідно до якого встановлення об'єктивної видимості мотоцикла як з ввімкненим так і вимкненим світлом фари є необхідним для оцінки дій водіїв в умовах даної ДТП, з технічної точки зору. Однак, слідчим під час досудового розслідування дана слідча дія не була проведена не дивлячись на клопотання про це сторони захисту, що є суттєвим недоліком. Окрім цього, згідно п. 12.2. правил дорожнього руху України в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. Водій автомобіля ОСОБА_1 рухався із швидкістю біля 70 км/год, що згідно висновку експертизи обставин та механізму ДТП така швидкість в наведених дорожніх умовах для нього була безпечною. Натомість водій мотоцикла ОСОБА_3 рухався із швидкістю біля 55- 60 км/год, однак згідно тієї ж експертизи в наведених дорожніх умовах для нього безпечна швидкість становила 35,8 км/год, тобто він порушив вимоги вищевказаного пункту правил дорожнього руху. Сторона захисту вважає, якби водій мотоцикла ОСОБА_3 рухався із меншою, безпечною для нього швидкістю, то можливо б ДТП не сталося, оскільки водій автомобіля ОСОБА_1 встиг би здійснити обгін після чого вже розминувся б з мотоциклом. Захисник зазначив, що його підзахисний є молодою людиною, недавно одружився, має постійне місце роботи та проживання за якими характеризується позитивно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Працює він водієм-експедитором, відповідно його робота пов'язана із водінням автомобілів в зв'язку з чим він має достатній досвід керування автомобілями. Перед вказаною дорожньо-транспортною пригодою він рухався з безпечною швидкістю на власному автомобілі, який перебував повністю в технічно справному стані. Натомість водій мотоцикла ОСОБА_3 взагалі не має посвідчення водія на право керування мотоциклом чи будь-яким іншим засобом, рухався на мотоциклі значно перевищуючи безпечну швидкість за умовами видимості дороги, при цьому система освітлення його мотоцикла була переобладнана «кустарним способом», що не гарантувало її належну роботу, а тому це і послужило причиною виникнення зазначеної дорожньо - транспортної пригоди.

Враховуючи вище викладені обставини сторона захисту вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1 відсутній склад вказаного кримінального правопорушення, а стороною обвинувачення його винуватість у цьому поза розумним сумнівом не доведена, просить суд визнати обвинуваченого ОСОБА_1 не винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 286 КК України та винести відносно нього виправдувальний вирок.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі та дії передбачені частиною першою статті 286 КК України кваліфіковані вірно. Просив призначити обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції частини першої статті 286 КК України у виді штрафу без призначення додаткового покарання, оскільки воно буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи всі обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, просив суд ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України та призначити йому покарання в межах санкції цієї статті у виді штрафу у розмірі 200 н. м. д. г., що становить 3400 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі статті 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений в судовому засіданні своєї винуватості у вчиненні злочину не визнав, проте його винуватість у вчиненому злочині доведена та підтверджується слідуючими доказами:

- Показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що в липні місяці 2013 року ввечері, точної дати не пам'ятає, він їхав в автомобілі "Жигулі" з с. Дивин в с. Великі Гуляки Фастівського району. За кермом був ОСОБА_7, а він сидів ззаду за шофером. Коли вони їхали то їм назустріч їхав мотоцикл з світлом. Коли поверталися назад, то побачили два автомобілі швидкої медичної допомоги, розбита ліва сторона у автомобіля "Міцубісі Ланцер", вищевказаний мотоцикл лежав у куветі.

- Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він їхав автомобілем "Жигулі" червоного кольору з с. Дивин в с. В.Гуляки, віз комбайнера додому, який йому молотив зерно. Комбайнер сидів на передньому пасажирському сидінні спав. Ззаду нього в автомобілі сидів ОСОБА_8 Коли вони їхали то зустрічалися з мотоциклом, який рухався їм назустріч. Мотоцикл їхав з світлом. Через час поверталися назад і побачили, що стоять два автомобілі швидкої медичної допомоги. В автомобіля ліва сторона розбита, а вищевказаний мотоцикл лежав в канаві.

- Показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_3 є її сином. В той день, як була аварія син заїжджав до неї додому з ОСОБА_4 і говорив, що відремонтував мотоцикл, світло горіло. До цього він не їздив мотоциклом, так як його ремонтував.

- Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної події від 27 липня 2013 року з схемою до нього, де під час огляду було оглянуто відрізок автодороги Ставище - Вчорайше і з правої сторони за межами узбіччя, в напрямку смт. Брусилів виявлено мотоцикл МТ-11 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 та на правій смузі руху в напрямку смт. Попільня автомобіль «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 із механічними пошкодженнями.

- Постановою про визнання речових доказів та передання їх на зберігання від 05 серпня 2013 року, а саме автомобіль «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 та мотоцикл МТ-11 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 визнано речовими доказами та передано на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспорту Попільнянського РВ УМВС України в Житомирській області.

- Актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги Ставище - Вчорайше 26км+780м від 27 липня 2013 року.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 08 вересня 2013 року з план-схемою до нього за участю свідка ОСОБА_3, згідно якого було відтворено обстановку ДТП, розташування автомобіля «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 та мотоцикл МТ-11 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 у момент зіткнення.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 08 вересня 2013 року з план-схемою до нього за участю свідка ОСОБА_1, згідно якого було відтворено обстановку ДТП, розташування автомобіля «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 та мотоцикл МТ-11 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 у момент зіткнення.

- Протоколом огляду речей і документів від 21 жовтня 2013 року, згідно якого проведено огляд автомобіля «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 та мотоцикл МТ-11 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 і при огляді знято лампочки передньої фари з даних транспортних засобів для проведення автотехнічної експертизи .

- Висновком експерта № 3/665 від 24 жовтня 2013 року з ілюстративною таблицею, згідно якого: на момент огляду робоча гальмова система мотоцикла МТ-11 н. з НОМЕР_5 знаходилася в технічно несправному та працездатному стані, несправність гальмової системи полягає у відсутності частини важеля приводу гальмового механізму переднього колеса та зношеності колодок останнього; на момент огляду та до ДТП рульове керування мотоцикла МТ-11 номерний знак НОМЕР_5 знаходилося в технічно працездатному стані; на момент огляду та до ДТП ходова частина мотоцикла МТ-11 номерний знак НОМЕР_5 знаходилася в технічно несправному та працездатному стані, несправність ходової частини полягає у приміщенні деталей інших марок і моделей мотоциклів. На момент проведення експертного дослідження вказати в категоричній формі чи знаходились виявлені технічні несправності гальмової системи в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП не представилося можливим, відповісти в категоричній формі на дане питання можливо після проведення експертизи обставин і механізму ДТП.

- Висновком експерта № 3/664 від 22 жовтня 2013 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого на момент огляду і до ДТП робоча гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 знаходилися в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 не встановлено будь-яких характерних ознак технічних несправностей деталей і систем, які б знаходилися в причинному зв'язку з виникненням ДТП. На момент огляду і до ДТП зовнішні світлові прилади автомобіля «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 знаходилися в технічно працездатному стані. В момент зіткнення автомобіля «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 з мотоциклом МТ-11, в даному автомобілі могло бути ввімкнене ближнє світло фар.

- Висновком експертів № 3/663 від 25 жовтня 2013 року з ілюстративною таблицею, згідно якого: на автомобілі НОМЕР_1 сліди і пошкодження ударно-динамічного характеру сконцентровані в його передній лівій частині кузова і виражені слідами вдавлювання, згину, тертя з відшаруванням власного ЛФП та нашаруванням речовини чорного кольору. При цьому загальний напрямок сліду утворюючої сили був спрямований спереду назад відносно подовжньої осі автомобіля. Вказані сліди мають єдиний механізм утворення і виходячи з фабули та обставин пригоди, могли утворитися в процесі зіткнення автомобіля НОМЕР_1 з мотоциклом МТ - 11, номерний знак НОМЕР_5.

- Висновком експерта № 3/666 від 28 жовтня 2013 року, згідно якого в наведених умовах дорожього руху, згідно вихідних даних, величина безпечної швидкості автомобіля «Міцубісі Ланцер», державний номер НОМЕР_1 за видимістю елементів проїзної частини, складає не більше 71.4…74.3км/год. Величина безпечної швидкості мотоцикла МТ-11 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 за видимостю елементів проїзної частини - не більше 35.8 км/год. Вирішення даного питання не має сенсу, так як згідно вихідних даних небезпека для руху виникає водію мотоцикла МТ - 11 номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_3; у даній дорожній обстановці, згідно вихідних даних, питання про наявність технічної можливості у водія мотоцикла МТ - 11 номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_3 запобігти зіткненню - не вирішується по причині вказаній в дослідницькій частині питання № 4; у даній дорожній обстановці водієві автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12.6 (г), 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, зміст яких наведений в дослідницькій частині; в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10,1, 14,2 (в) Правил дорожнього руху України; у даній дорожній обстановці водієві мотоцикла МТ - 11 номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_3 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, зміст яких наведений в дослідницькій частині. В діях водія мотоцикла МТ - 11 номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України. В наведених дорожніх умовах, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП знаходиться саме виїзд автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 на смугу зустрічного руху, коли водій мотоцикла МТ - 11 номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_3 своїми односторонніми діями не міг уникнути даної дорожньо - транспортної пригоди.

- Висновком експерта № 2752 від 30 вересня 2013 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлено закриту травму лівої нижньої кінцівки у вигляді уламкового перелому середньої третини стегнової кістки та забійної рани колінного суглобу, які утворилися від дії тупих твердих предметів, не виключено при дорожньо-транспортній події, в термін та за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи та відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

- Висновком експерта № 2751 від 30 вересня 2013 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 виявлено множинні забійні поверхневі рани на лівій кисті, лівому колінному суглобі, гомілці та стопі (без зазначення в медичних документах детальної локалізації, форми, розмірів, глибини ран, а також даних первинної хірургічної обробки), які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою та необмеженою контактуючими поверхнями, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; переломи обох кісток лівої гомілки, які утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли утворитися в термін та за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи. Поставлений клінічний діагноз: «відкритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням» у підсумках не вказується, оскільки в медичних документах не описана рана на лівій гомілці.

Дослідивши та проаналізувавши докази по даній справі, що надані на засадах змагальності та диспозитивності, і давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 порушив пункт 10.1 та пункт 14.2 (в) правил безпеки дорожнього руху при керуванні автомобілем НОМЕР_1, що спричинило потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто він вчинив кримінальне правопорушення і його дії суд кваліфікує за частиною першою статті 286 КК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 94 КПК України (оцінка доказів), суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч.2 ст.94 КПК України).

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який

визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 р.), при призначенні покарання за статтею 286 КК суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимог статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Суд враховує, що відповідно до статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Обставин згідно статті 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.

Обставин згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.

ОСОБА_1 за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду і міри покарання суд враховує відповідно до статті 65 КК України тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що згідно статті 12 КК України злочин, передбачений частиною першою статті 286 КК України є необережним злочином невеликої тяжкості, обстановку та обставини вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди, наслідки, що настали, особу винного, що він раніше не судимий, молодий вік, суд приходить до висновку, що необхідно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції частини першої статті 286 КК України у виді штрафу без призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки таке покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Разом з тим, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання за даним вироком на підставі частини п'ятої статті 74 та пункту 2 частини першої статті 49 КК України у зв'язку із закінченням на час ухвалення вироку строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 286 КК України.

Відповідно до частини п'ятої статті 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статті 49 цього Кодексу.

Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили

минули такі строки: пункт 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі. Кримінальне правопорушення фактично було вчинено 27 липня 2013 року, тобто на момент ухвалення вироку з дня вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення пройшло більш як трьох років, обвинувачений не ухилявся від слідства та суду, тобто перебіг давності не зупинявся та не вчинив нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

З аналізу проведеного Верховним Судом України аналізу судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв'язку із закінченням строків давності, у випадку заперечення обвинуваченого проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною, а вимагає закриття справи за відсутністю в діях особи складу злочину, або виправдання. Тоді суд, проводить судовий розгляд справи в повному обсязі, за наявності відповідних підстав, визнає обвинуваченого винним у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, постановляючи обвинувальний вирок, призначає винній особі покарання та, на підставі статті 49, частини п'ятої статті 74 КК України, звільняє її від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Пунктом 1 статті 129 КПК України визначено, що суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, яка її заподіяла.

Цивільні позови прокурора Попільнянського району в інтересах Житомирської обласної клінічної лікарні ім. Гербачевського О.Ф. на суму 5999 гривень 75 копійок та в інтересах Попільнянської центральної районної лікарні на суму 2281 гривня 42 копійки до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та доведеними.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого, залишити його власнику - ОСОБА_1, мотоцикл МТ -11, державний номерний знак НОМЕР_5, який знаходиться на зберіганні на штрафному майданчику Попільнянського ВП ГУНП в Житомирській області, підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3.

Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення: судової автотехнічної експертизи № 3/665 від 24 жовтня 2013 року на суму 391 гривня 20 копійок, експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/664 від 22 жовтня 2013 року на суму 391 гривня 20 копійок, експертизи обставин та механізму ДТП № 3/666 від 28 жовтня 2013 року на суму 391 гривня 20 копійок, судової транспортно-трасологічної експертизи № 3/663 від 25 жовтня 2013 року на суму 391 гривня 20 копійок, а всього на загальну суму 1564 гривні 80 копійок, відповідно до частини другої статті 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Арешт на майно не накладався.

Керуючись статтями 49, 74 КК України, статтями 368, 370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 286 КК України і призначити для нього покарання за частиною першою статті 286 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі частини п'ятої статті 74 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначених пунктом 2 частини першої статті 49 КК України.

Позов прокурора Попільнянського району в інтересах Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 5999 гривень 75 копійок задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, розрахунковий рахунок 31411544700001 в ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код 02313476 - 5999 гривень 75 копійок.

Позов прокурора Попільнянського району в інтересах Попільнянської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 2281 гривня 42 копійки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Попільнянської центральної районної

лікарні, розрахунковий рахунок 35428201040220 в УДКСУ у Попільнянському районі, МФО 811039 код 01991889 - 2281 гривню 42 копійки.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого, залишити його власнику - ОСОБА_1, мотоцикл МТ -11, д. н. з. НОМЕР_5, який знаходиться на зберіганні на штрафному майданчику Попільнянського ВП ГУНП в Житомирській області, повернути потерпілому ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №3/665 від 24 жовтня 2013 року в сумі 391 гривня 20 копійок, експертизи технічного стану транспортного засобу №3/664 від 22 жовтня 2013 року в сумі 391 гривня 20 копійок, експертизи обставин та механізму ДТП №3/666 від 28 жовтня 2013 року в сумі в сумі 391 гривня 20 копійок, судової транспортно - трасологічної експертизи №3/663 від 25 жовтня 2013 року в сумі в сумі 391 гривня 20 копійок, а всього на загальну суму 1564 гривні 80 копійок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О.Зайченко