Ухвала суду № 72452092, 26.02.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/357/18

Провадження № 1-кс/282/42/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 рокусмт.Любар

Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В.,

при секретарі судового засідання Демчук В.І.

за участю слідчого Миколайчук О.І.

прокурора Кухарчука С.П.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар, клопотання начальника СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_2, погоджене прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, останній раз 23.10.2012 року Полонським районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, 19.10.2015 року звільнений по відбуттю строку покарання, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1, в якому вказав, що він будучи засудженим за вчинення крадіжок, після відбуття покарання на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні корисливі злочини.

Так, 13.11.2017 року близько 22 год. ОСОБА_1, перебуваючи в с.Квітневому Любарського району, з метою таємного викрадення чужого майна зайшов на подвір’я домогосподарства ОСОБА_4, яке розташоване в по вул.Максимчука,20, де скориставшись тимчасовою відсутністю власника домогосподарства та інших осіб, реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до вхідних дверей приміщення гаража та побачивши, що вони закриті на навісний замок, за допомогою металевого припона зірвав запірний пристрій та проник до приміщення гаража, звідки таємно, повторно викрав ручного механічного велосипедного насоса та візка для перевезення товару, після чого із викраденим майном зник з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Даною крадіжкою потерпілій ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 277 грн. 50 коп.

Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

По даному факту було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12017060210000417 від 15.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Крім цього, 18.11.2017 року близько 22 год. ОСОБА_1, перебуваючи в с.Провалівка Любарського району, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов на подвір’я домогосподарства ОСОБА_5, яке розташоване по вул.Польовій,17, де скориставшись тимчасовою відсутністю власника домогосподарства та інших осіб, підійшов до житлового будинку, а саме: до вікна веранди, та за допомогою ножа демонтував віконну шибку і через віконний отвір проник в середину приміщення веранди будинку. Перебуваючи в приміщенні будинку ОСОБА_1 з корисливих мотивів, таємно, повторно викрав 1,5 кг. м’яса свинини, 1 кг. сала, 1 пляшку вина «Кагор», бувший у використанні мобільний телефон «Нокія» з сім картою «Київстар» та 75 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 627,5 грн.

В подальшому ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло.

По даному факту було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12017060210000429 від 19.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

23.02.2018 року прокурором Бердичівської місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_3 винесено постанову про об`єднання матеріалів кримінального провадження №12017060210000417 та №12017060210000429 в одне провадження та присвоєно загальний номер кримінальному провадженню №12017060210000417.

Цього ж дня ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України - перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки не має постійного місця проживання та веде бродячий спосіб життя, офіційно не працевлаштований, а тому не має постійного джерела доходів, може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Доповнив, що проживав в ІНФОРМАЦІЯ_5 без реєстрації зі своєю співмешканкою. Зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6. Власної сім’ї не має. Після скоєних крадіжок поїхав в Полонський район Хмельницької області до знайомих, де перебував певний період часу. Постійного заробітку не має.

Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання, матеріали клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п.3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4).

Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Органом досудового розслідування 23.02.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.«с» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини законним є арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Окрім цього, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86; 26 червня 1991).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Феррарі- Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37,15) зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, а саме, злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України відноситься до тяжких злочинів, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, факт того, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного місця проживання, буде мати можливість змінювати місце свого перебування, а також те, що вказані адреси місця реєстрації та фактичного проживання підозрюваного знаходяться на значній відстані від місця проведення слідчих дій, що може бути перешкодою для його явки за вимогою слідчого, прокурора та суду, а тому враховуючи, що існує реальний ризик можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, а також недостатністю застосування більш м’якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_1 підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_2, погоджене прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172, р/р 37317049000277, банк ДКС України, м. Київ, призначення платежу – кошти по заставі.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області.

Слідчий суддя ОСОБА_6