Постанова № 72448839, 21.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/13098/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Козак О.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

21 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом прокурора м. Хмельницького в інтересах ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі №686/13098/15-а за адміністративним позовом прокурора м.Хмельницького в інтересах ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення дій.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області заяву ОСОБА_2 задоволено. Замінено стягувача ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на її спадкоємця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №686/13098/15-а, виданого 23.03.2016 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області по справі №686/13098/15-а за адміністративним позовом прокурора м.Хмельницького в інтересах ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про зобов'язання виплатити кошти.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити заявнику в задоволені вимог.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду - скасувати, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.11.2015 по справі №686/13098/15-а позов заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про стягнення коштів задоволено частково, зобов'язано УПФ України у м.Хмельницькому виплатити ОСОБА_4 нараховану їй на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 03.12.2010 в справі №2а-7629/10 суму пенсії 37042,19 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили 22.02.2016.

23.03.2016 на виконання вказаного рішення суду Хмельницьким міськрайонним судом було видано виконавчий лист №686/13098/15-а.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області від 10.06.2016 відкрито виконавче провадження №51398480 по виконанню виконавчого листа №686/13098/15-а, виданого 23.03.2016 Хмельницьким міськрайонним судом.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області від 02.11.2016 року вказане виконавче провадження №51398480 було закінчено в зв'язку зі смертю ОСОБА_4, що підтверджується копією матеріалів виконавчого провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1.

Спадкоємицею майна ОСОБА_4 є ОСОБА_2, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шульгою Тетяною Анатолієвною №108/02-14 від 30.09.2016 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.09.2016.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ч.1 ст.264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п.5 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Також, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника, на це положення й посилається державний виконавець в постанові про закінчення виконавчого провадження від 02.11.2016.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Також, слід зазначити, що на момент винесення оскаржуваної ухвали діяли норми ч.1 ст.264 КАС України (в редакції від 03.08.2017), які передбачали, що суд має право замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником виключно за умови, коли такій заміні передував факт відкриття виконавчого провадження та особа (боржник чи стягувач) набули відповідного статусу сторони виконавчого провадження.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлено обставини справи та було допущено порушення норм процесуального права, які діяли на момент розгляду заяви.

Однак, пунктом 10 Розділу VII Перехідних положень передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п.1 та п.4 ст.379 КАС України - у разі вибуття однієї сторони виконавчого провадження за подання державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Крім того, виконання судових рішень - це завершальна стадія судового процесу, а саме: завершальний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.

Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Питання виконання судових рішень неодноразово було предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» зазначений Суд наголосив: «... пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст.6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст.6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

А отже, у силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити частково.

Замінити стягувача ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на її спадкоємця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у виконавчому листі №686/13098/15-а, виданого 23.03.2016 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області по справі №686/13098/15-а за адміністративним позовом прокурора м.Хмельницького в інтересах ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про зобов'язання виплатити кошти.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 лютого 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.