Постанова № 72448684, 22.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

Суддя-доповідач: Мінаєва О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3984/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Любчич Л.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017, суддя Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 23.10.17 по справі № 820/3984/17

за позовом ОСОБА_2

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.05.2016 року № 0002261304.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.05.2016 року № 0002261304.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 (61058, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1672,75 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 75 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Науки,9, код ЄДРПОУ 39859805).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 щодо достовірності, повноти, нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2014. по 31.12.2014 р.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №110/20-30-13-04/27761/14531 від 04.04.2016 р. (а.с.8-13).

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_2 пп.164.2.17 "д" п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 184996,12 грн., щодо отриманого доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49, п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 року № 0002261304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 231245,15 грн, у тому числі за основним платежем - 184996,12 грн, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46249,03 грн.

Судом також встановлено, що підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про порушення податкового законодавства, зроблений на підставі відомостей, отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ГУ Міндоходів України про суми виплачених доходів що позивач у 1 кварталі 2014 року отримав дохід (додаткове благо) у вигляді суми боргу платника податків, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Не погодившись з правомірністю податкового повідомлення-рішення від 24.05.2016 року № 0002261304, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності фактичного отримання доходу платника податків, зокрема, у вигляді додаткового блага, що виключає обов'язок позивача декларувати анульовану (прощену) кредитором суму боргу, а також сплачувати податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Спірні відносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в 1 кварталі 2014 року громадянином ОСОБА_2, було отримано додаткове благо, яке виникло в результаті анулювання кредитором боргу за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства в розмірі 1089645,41 (один мільйон вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 41 коп. за кредитним договором від 25.04.2008 р. №079Ф-ІК4, укладеним між ПАТ "ВТБ БАНК" та ОСОБА_2

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ГУ Міндоходів України сума прощеного (анульованого) кредиту в розмірі 1089645,41 грн. була включена банком до податкового розрахунку за формою 1-ДФ за 1 квартал 2014 року, про що ПАТ "ВТБ БАНК" зазначено у листі від 28.05.2015 року №4597/1-2К на адресу контролюючого органу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом від 31.03.2014р. за №1242/400-2 ОСОБА_2 було повідомлено під підпис про анулювання кредитором боргу в розмірі 1089645,41 грн. та зазначено про необхідність виконання позивачем умов абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України щодо декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого банком боргу за кредитним договором (а.с. 16).

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За правилами п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час прощення боргу) - до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Колегія суддів зазначає, що нормами п.164.2 ст.164 розділу IV Податкового кодексу України передбачено види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Зокрема, згідно абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності відносяться до доходу, отриманого платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Таким чином, згідно приписів податкового законодавства на час існування спірних відносин, випадком, прямо передбаченим нормами розділу IV цього Податкового кодексу України, який призводить до оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є, серед іншого, випадок отримання платником податків додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

При цьому, відповідно до абзацу «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, якщо кредитор повідомляє платникові податку - боржнику про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, то боржник самостійно сплачує податок з таких доходів на підставі поданої річної податкової декларації.

Отже, матеріалів справи підтверджується, що банком було виконано функції податкового агента відповідно до вимог чинного податкового законодавства (включено суму анульованого боргу до звіту 1-ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг анульовано, та повідомлено боржника про те, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо).

Таким чином, платник податку зобов'язаний був відобразити вказаний дохід у річній податковій декларації та самостійно сплатити зазначену в ній суму податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 49.18.4. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік для платників податку на доходи фізичних осіб - подається до 1-го травня 2015 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що Законом прямо передбачено обов'язок платника податку відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

При цьому, загальний розмір суми анульованого (прощеного) боргу згідно листа ПАТ "ВТБ БАНК" від 31.03.2014р. за №1242/400-2 становить 1089645,41 грн. та включає як основну суму кредиту, так і нараховані відсотки, комісію банку, що підлягають обов'язковій сплаті боржником відповідно до умов кредитного договору.

Громадянином ОСОБА_2 декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік до Центральної ОДПІ м. Харкова не подавалась.

Податок на доходи фізичних осіб з суми додаткового блага (прощеного боргу) сплачено не було.

Відповідно до п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час спірних відносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Враховуючи, що позивачем не було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік з відображенням суми отриманого додаткового блага (прощеного боргу) та не сплачено з нього податок на доходи фізичних осіб, то колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що списання зобов'язання боржника не вважається отриманим доходом, оскільки позивачем фактично грошові кошти отримані не були, з урахуванням наступного.

Однією з підстав для включення до оподаткованого доходу платника податку та визначення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням положень п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, абз. «д» підп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, є наявність обставини анулювання (прощення) кредитором за його самостійним рішенням суми боргу платнику податків, яка визначається як отримане платником податків додаткове благо.

При цьому, факт збільшення активів платника податку для включення спрощеної суми боргу як додаткового блага до оподатковуваного доходу, нормами податкового законодавства не обумовлено. Умовою для такого включення є факт отримання додаткового блага у конкретно передбачений спосіб - у вигляді анульованого (прощеного) боргу кредитором та включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку звітного періоду.

Загальний розмір суми анульованого (прощеного) боргу позивача згідно листа ПАТ "ВТБ БАНК" від 31.03.2014р. за №1242/400-2 становить 1089645,41 грн. та включає як основну суму кредиту, так і нараховані відсотки, комісію банку, що підлягають обов'язковій сплаті боржником відповідно до умов кредитного договору.

Враховуючи, що нормами податкового законодавства прямо передбачено випадок, коли до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку у вигляді анульованого (прощеного) боргу як додаткове благо, тому у позивача згідно з п.176.1 ст. 176, 167.1, 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України, виникає обов'язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не з'ясував зазначених обставин, які мають значення для справи, що призвело до помилковості висновків щодо підстав задоволення позову.

Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо застосування до спірних відносин п. 8 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Пунктом 8 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Враховуючи, що прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості відбулося до 1 січня 2015 року, то вказані приписи закону на спірні відносини не поширюються.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, які були покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що відповідач при його прийнятті діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, з дотримання вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова з вищенаведених підстав підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 по справі № 820/3984/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 27.02.2018 р.