Постанова № 72448649, 26.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 619/3498/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Калиновського В.А. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Гур'євої Ж.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2017, суддя І інстанції Нечипоренко І.М., вул. Першого Травня, 63, м. Дергачі, Дергачівський,й, Харківська, 62300, повний текст складено 22.11.17 по справі № 619/3498/17

за позовом ОСОБА_3

до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 08.09.2017 № 351/02-02-2/20395 про перехід на пенсію державного службовця;

- зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати їй до стажу державної служби періоди роботи:

з 18.03.1989 по 31.06.1993 на посаді рахівник-касир в Лютівській сільській раді народних депутатів;

з 01.07.1993 по 01.05.1996 на посаді землевпорядника в Лютівській сільській раді народних депутатів;

з 05.05.1996 по 15.07.1998 у Золочівському районному відділі земельних ресурсів на посаді спеціаліста 1 категорії Лютівської сільської ради;

з 02.01.1999 по 14.02.2000 на посаді спеціаліста 2 категорії Лютівської сільської ради;

з 15.02.2000 по 03.05.2002 на посаді рахівника Лютівської сільської ради зі збереженням 13-го рангу державного службовця;

з 08.09.2008 по 31.12.2010 на посаді спеціаліста першої категорії відділу автоматизації та соціального моніторингу в Управлінні праці та соціального захисту населення Червонозаводського району у м. Харкові;

з 01.01.2011 по 31.08.2013 на посаді провідного спеціаліста по соціальному моніторингу відділу програмного забезпечення моніторингу та аналізу в Управлінні праці та соціального захисту населення Червонозаводського району у м. Харкові;

з 01.09.2013 по 14.09.2015 на посаді головного спеціаліста по соціальному моніторингу відділу програмного забезпечення моніторингу та аналізу в Управлінні праці та соціального захисту населення Червонозаводського району у м. Харкові;

з 25.04.2017 по 01.09.2017 на посаді головного спеціаліста сектору соціального захисту населення, постраждалого від аварії на ЧАЕС відділу з питань обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці, інших категорій громадян пільгового контингенту в Управлінні праці та соціального захисту населення Основ'янського району у м. Харкові;

- зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та виплачувати їй пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» з 01 вересня 2017 року, виходячи із розрахунку 90% від заробітної плати державного службовця відповідно до довідок Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради №5043/05 від 01.09.2017 та №5042/05 від 01.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вважає дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії державного службовця неправомірними, оскільки згідно записів трудової книжки вона працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та на день звернення із заявою про перехід на пенсію держслужбовця мала 21 рік 0 місяців 13 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Однак, з цих періодів роботи відповідачем зараховано лише 4 роки 2 місяця 28 днів, з них 2 роки 17 днів - робота у Лютівській сільській раді та 2 роки 2 місяці 11 - в Золочівському відділі земельних ресурсів за період з 15.04.1994 по 01.05.1996 та з 05.05.1996 по 15.07.1998. Інші періоди роботи відповідач не врахував, мотивуючи своє рішення тим, що дія Закону України «Про державну службу» не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, проте, це не відповідає дійсності.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2017 у справі № 619/3498/17 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач не погодилася із рішенням суду та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_3 з 15.09.2015 перебуває на обліку в Дергачівському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію за віком як працюючий пенсіонер.

01.09.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця, надавши довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 5043/05 від 01.09.2017, видану управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією) 5042/05 від 01.09.2017, видану управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради; трудову книжку серії НОМЕР_1.

Листом від 08.09.2017 №351\02-02-2/20395 ОСОБА_3 було відмовлено позивачу в переході з пенсії за віком на пенсію державного службовця.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дія п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ в даному випадку не поширюється на позивача, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не мала 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види, призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.

З 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Виходячи з вищезазначеного, п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ, стосується осіб державних службовців, які станом на 1 травня 2016 року займали посади державної служби.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_3 14.09.2015 була звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію згідно ст. 38 КЗпП України, тобто до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ і станом на 01.05.2016 посад державної служби не займала.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частина 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Верховною Радою України 03.10.2017 був прийнятий Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» яким в розділі II. Прикінцеві та перехідні положення стаття 1. Була викладена наступним чином: «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: абзаців першого і другого підпункту 1 та підпункту 2 пункту 1, підпунктів 4 та 5 пункту 2, підпункту 3 пункту 3, абзаців другого і третього, п'ятого і шостого пункту 5, пунктів 6, 9, 13 - 15, підпунктів 10 та 22, абзаців двадцять шостого - двадцять восьмого, абзаців тридцять третього - тридцять сьомого, шістдесят шостого - сімдесят другого підпункту 27 пункту 19, пункту 24, підпункту 1 пункту 27, пункту 29 розділу I, пунктів 2 - 4 розділу II цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовуються з 1 жовтня 2017 року».

Таким чином, до стажу, який дає право на призначення такої пенсії згідно ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується як стаж державної служби, так і стаж на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування.

Разом з тим, згідно з даних трудової книжки станом на 01.05.2016 ОСОБА_3 мала стаж державної служби 19 років 8 місяців 5 днів.

При цьому, на момент звернення позивача з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця, норма ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII втратила свою чинність, натомість згідно статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця, відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі та у межах наданих йому повноважень відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2017 у справі № 619/3498/17 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2017 по справі №619/3498/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський В.О. Бондар Повний текст постанови складено 27.02.2018.