Постанова № 72448512, 20.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/2963/17

Головуючий у 1-й інстанції: Цідик А.Ю.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

20 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Черняк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2017 року (ухвалену 07 листопада 2017 року, повний текст якої виготовлено 13 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 5 років. Зобов'язано Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідний перерахунок з 14 квітня 2017р. з урахуванням пільгового стажу роботи з 20.08.1987р. по 30.09.1987р. у зв'язку із виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що Шепетівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області було правомірно відмовлено ОСОБА_2 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», адже надані позивачем документи не є первинними та в них не зазначено населений пункт (об'єкт), де виконувалися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач вказує, що у період з 20 серпня 1987 року по 30 вересня 1987 року він виконував роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 2 категорії, серія НОМЕР_1 від 27.04.1993 р., яким надано право на пільги і компенсації, які передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що має право на призначення пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак, відповідач протиправно відмовив його у призначенні пенсії на вказаних умовах.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач та представник позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки позивачем не надано документів на підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а надані позивачем документи не є первинними та в них не зазначено населений пункт (об'єкт), де виконувалися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на час звернення із відповідною заявою до відповідача є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а отже має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року, у тому числі і призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-XII ( далі - Закон № 796-XII).

Статтею 9 Закону 796-XII визначено коло осіб, які вважаються такими, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, згідно вказаної статті, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно статті 10 Закону 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13 Закону 796-XII передбачає обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її зокрема за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.

- у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, із зменшенням пенсійного віку на 8 років.

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Відповідно до абз. 6 п.п. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.05 р. N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за N 1566/11846, до заяви про призначення пенсії додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Згідно з ч. 1, 4 ст. 15 Закону 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок) затверджений порядок, який регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Тобто, підставою для отримання посвідчення та як наслідок статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є наявність у особи хоча б одного з перелічених вище документів.

Частиною 3 ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" закріплено, що Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Верховний Суд України у постановах від 21.11.2006р. та 04.09.2015р. (справи № 21-1048во06, № 690/23/15-а відповідно) висловлював правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи викладене, особи які віднесені до ІІ категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме на підставі їхнього перебування - роботи у зоні відчуження автоматично мають право на пільги, встановлені ч.1 ст. 55 Закону.

Згідно з матеріалами справи, позивач уже має відповідне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серія НОМЕР_1 від 27.04.1993р., вказане посвідчення перереєстроване 27.06.1997р.

Таким чином, при встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії та видачі відповідного посвідчення, яке згідно вказаного є безумовним підтвердження наявності відповідного статусу у особи, вже було підтверджено та встановлено факт перебування позивача у відповідний період у зоні відчуження, оскільки у випадку іншого підстави для видачі йому посвідчення 2 категорії були б відсутні.

Крім того, факт перебування позивача на роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в період з 20 серпня 1987 року по 30 вересня 1987 року також підтверджують: військовий квиток, у якому зазначено, що у період з 20 серпня 1987 року по 30 вересня 1987 року позивач виконував роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, довідку Шепетівсько-Полонського об'єднаного міського військового комісаріату Хмельницької області, архівні довідки, в яких зазначено, що позивач в складі в/ч 43127 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Факт перебування позивача у період з 20 серпня 1987 року по 30 вересня 1987 року в зоні відчуження та виконання робіт, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згідно ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів переконана, що позивач має право на призначення пенсії згідно статті 55 Закону 796-XII із зменшенням пенсійного віку на 5 років з 14.04.2017р., а спірна відмова відповідача є протиправною.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 лютого 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.