Постанова № 72448481, 26.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3059/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

за участю представника позивача Щербатюк Ю.А.,

за участю представника відповідача Кутового Г.І.,

за участю представника відповідача Рижкова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017, суддя Бадюков Ю.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 14.12.17 по справі № 820/3059/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Укрінтех"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти шляхом зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРІНТЕХ", в якому просив суд:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Укрінтех", застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 21.07.2017 року;

- накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Укрінтех", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що платником податків всупереч вимогам закону фактично відмовлено контролюючому органу у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 21.07.2017 р. було прийнято рішення про застосування до платника податків умовного адміністративного арешту його майна, а тому, у відповідності до приписів ст. 94 ПК України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача, а також, накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «УКРІНТЕХ», відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року у справі № 820/3059/17 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРІНТЕХ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти, шляхом зупинення видаткових операцій.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 14.07.2017 р. позивачем було видано наказ № 3203, яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» (податковий номер 37461045) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Трейд Векс» (податковий номер 40806018) за жовтень 2016 року, ТОВ «Компані «Плазма» (податковий номер 36226451) за січень -червень 2016 року, ТОВ «Стакстрой» (податковий номер 40882675) за листопад 2016 року, ПП «АЄДИРН» (податковий номер 40764366) за грудень 2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, відображення здійснених фінансово господарських операцій у податковій звітності.

Вказаний наказ позивачем було видано на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пункту 41.1 статті 41, п.61.1, 61.2 статті 61, п.п.62.1.3 п.62.1 статті 62, п.п.75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п.78.1.1, п.78.1 статті 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України з огляду на ненадання ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ГУ ДФС у Харківської області від 12.05.2017 №5063/10/20-40-14-11-18 протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня його отримання. Посадовим особам позивача було виписані направлення на перевірку від 18.07.2017 р. № 4915 та № 4917 та останніми було здійснено вихід на адресу ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ», де було пред'явлено уповноваженому представнику відповідача вищевказані направлення та наказ.

У свою чергу, відповідачем було відмовлено у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки, про що ними було складено відповідний акт від 18.07.2017 р. № 1572/20-40-14-11 (а.с.10).

Вказана відмова, в силу приписів ст. 94 ПК України, стала підставою видання 21.07.2017 р. рішення №10758/10/20-40-14-11-18 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким було вирішено: 1. застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» (податковий номер 37461045), що знаходиться за адресою: 61064, м. Харків, Жовтневий р-н., вул.. Воложанівська, б.43, кв.7 2. надіслати рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» (податковий номер 37461045) (а.с.8).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до положень пунктів 94.4 - 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків , яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Підпунктом 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено припинення адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183-3 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції) провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно із ч.8 ст. 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

В свою чергу, нормами ч. 6 ст. 183-3 КАС України встановлено, що відмова у прийнятті подання, зокрема у зв'язку із наявністю між сторонами спору про право, унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що з позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «НВП «УКРІНТЕХ» ", застосованого на підставі рішення начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 21.07.2017 року, позивач в порядку ст. 183-3 КАС України не звертався.

Натомість із зазначеним ГУ ДФС в Харківській області звернулось у загальному порядку 21.07.2017 р., отже, у суду були відсутні підстави для застосування скорочених строків розгляду, передбачених ст. 183-3 КАС України, а тому, було застосовано загальні процесуальні строки, передбачені КАС України, в рамках розгляду даної справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 18.08.2017 року.

Враховуючи викладене, фактично, розгляд даної справи здійснювався вже після спливу 96 годин на підтвердження обґрунтованості накладення арешту.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що така ситуація склалась за подання початково позивачем даного позову в загальному порядку та з порушенням вимог ст. 106 КАС України.

Тобто, позивачем, у даному випадку було невірно обрано спосіб захисту своїх прав, враховуючи приписи п.94.10 статті 94 ПК України у поєднанні з нормами КАС України, щодо скорочених строків розгляду даної категорії справ, оскільки, у тому випадку, коли б позивач звернувся до суду з відповідним поданням про підтвердження обґрунтованості адмінарешту майна відповідача в порядку ст. 183-3 КАС України, у разі невідповідності подання ч.3 ст. 183-3 КАС України, судом, застосовуючи водночас приписи ч.4 зазначеної статті було б надано строк для усунення недоліків подання не більше 24 години, а у разі відкриття провадження у справі за поданням - прийнято постанову у строк, що не перевищував 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Таким чином, на час розгляду справи, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача фактично припинило свою дію, у зв'язку із спливом 96 годин для визнання арешту обґрунтованим.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти не у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу та відсутністю майна для погашення такого боргу, а у зв'язку з не допуском працівників контролюючого органу до проведення перевірки. Будь-яких доказів, що на час виникнення спірних правовідносин у відповідача був податковий борг позивач не надав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог контролюючого органу та наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року у справі № 820/3059/17 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі №820/3059/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) В.О. Бондар В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 27.02.2018.