Ухвала суду № 72448038, 27.02.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1008/18

Провадження № 2-а/591/254/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Суми справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2

про примусове видворення за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що 21.08.2017 року працівниками відділу протидії нелегальної міграції Управління ДМС України в Сумській області було виявлено громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який незаконно перебуває на території України. Встановлено, що відповідач уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, паспортний документ відсутній, під час перебування на території України до підрозділів ДМС України в Сумській області щодо продовження термінів чи інших питань перебування на території України не звертався, з заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту іноземець не звертався. На сьогоднішній день підстав для подальшого перебування його в Україні не має, знаходиться на території України з порушенням вимог чинного міграційного законодавства. 21.08.2017 року відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та постановою начальника Управління ДМС України в Сумській області від 21.08.2017 року застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.. 22.08.2017 року Управлінням ДМС України в Сумській області було прийнято рішення № 142 про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, з яким відповідача було ознайомлення під підпис, та зобов’язувався виїхати за межі України у визначений термін, а саме до 05.09.2017 року. 14.02.2018 року Управлінням ДМС України в Сумській області отримано лист-відповідь від Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 07.02.2018 року щодо відсутності у базі даних відомостей про виїзд громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 за межі території України. Відповідач рішення про примусове повернення не виконав. А тому просить примусово видворити за межі території України громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також затримати його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, який розташований: Чернігівська область, Ріпкинський район, село Розсудів, вул. Лісна, 5 строком на 6 місяців, рішення просить допустити до негайного виконання.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_3А позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач громадянин ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову. Пояснив суду, що засуджувався Тростянецьким районним судом Сумської області у 2012 році і відбував покарання у ВК-46 Рівненська область с. Катеринівка. Звільнений 10.02.2016 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши подані суду докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 21.08.2017 року працівниками відділу протидії нелегальної міграції Управління ДМС України в Сумській області було виявлено громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який незаконно перебуває на території України.

21.08.2017 року відносно громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та постановою начальника Управління ДМС України в Сумській області від 21.08.2017 року застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн..

В меріалах справи наявна довідка про особу з фотокарткою, з якої вбачається, що він є громадянином ОСОБА_2. Вказану обставину відповідач не заперечував і в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства вїжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Частинами 1, 2 ст. 16 цього ж Закону визначено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які вїжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 2 статті 25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов’язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв’язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

Статтею 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.

22.08.2017 року Управлінням ДМС України в Сумській області було прийнято рішення №142 про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, з яким відповідача було ознайомлення під підпис, та зобов’язувався виїхати за межі України у визначений термін, а саме до 05.09.2017 року.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» роз'яснено, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1)прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем законодавства України, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні, що виражається в знаходженні на території України із порушенням строку тимчасового перебування на території України. Відповідач не звертався із клопотанням про продовження строку перебування, не виконав в добровільному порядку рішення уповноваженого органу від 22.08.2017 року про залишення території України у встановлений термін.

Тому, суд вважає, що на даний час відсутні правові підстави для перебування відповідача на території України, а відтак наявні всі необхідні обставини для примусового видворення відповідача за межі України.

Крім цього, при розгляді справи не було встановлено фактів, які б свідчили про неможливість примусового видворення відповідача за межі України за обставин, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобовязання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

У п.п. «f» п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України затримання треба розуміти і як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний, і як адміністративно-процесуальний заходи, застосування яких обмежує право на свободу та особисту недоторканність людини (абзац п'ятий пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2003 року №12-рп/2003).

Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої наказом МВС від 29 лютого 2016 року за № 748/288781, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

З огляду на відсутність у відповідача громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, який вчинив порушення законодавства про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, наявні підстави для застосування до нього затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

З урахуванням вищенаведеного наявні підстави для задоволення вказаного адміністративного позову.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд приходить до висновку про необхідність звернення до негайного виконання постанови суду в частині примусового видворення іноземця чи осіб без громадянства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 241-246, 272, 288, 289 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (місцезнаходження: м. Суми вул. Г.Кондратьєва, 27, код ЄДРПОУ 37846270) - задоволити.

Примусово видворити за межі території України громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації.

Затримати строком на 6 місяців громадянина ОСОБА_1 Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, який розташований: Чернігівська область, Ріпкинстький район, село Розсудів, вул. Лісна, буд. 5.

Рішення суду в частині примусового видворення звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 295 КАС України подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО