Рішення № 72445795, 21.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7756/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Збожної О.Р.,

позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3,

його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на 1/24 обов'язкову частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи позов тим, що вказана квартира на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7, після смерті якої залишилось спадкове майно - частина згаданої квартири. 21.09.2014 року позивач подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6, який склав заповіт, згідно якого все своє майно в рівних частина заповів сину ОСОБА_3 та онуці ОСОБА_9 Після смерті ОСОБА_6, він звернувся у першу Львівську нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за законом, а саме на спадкове майно у вигляді частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, як спадкоємець обов'язкової частки. 04.07.2016 року позивач подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва було відмовлено з підстав відсутності у нього правовстановлюючих документів.

31.01.2017 року відповідачі подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора, в якій просять усунути від права на спадкування ОСОБА_1, як такого, що ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і який через важкі хвороби був у безпорадному стані.

Зустрічний позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 проживав окремо від батька, жодної допомоги батькові не надавав, хоча знав, що батько такої допомоги потребує. ОСОБА_6 протягом тривалого часу хворів, переніс кілька хірургічних операцій. Він неодноразово звертався до ОСОБА_1 з проханням допомогти батькові, який потребував постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги. Однак, ОСОБА_1 не надав жодної копійки на лікування та утримання батька, не з'являвся його провідати і навіть не телефонував поцікавитись про стан його здоров'я.

Позивач та його представник в судовому засіданні первісний позов підтримали, дали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Зустрічний позов заперечили з мотивів, викладених у письмових запереченнях на зустрічний позов. Просять первісний позов задоволити, в зустрічному позові просять відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів в судовому засіданні первісний позов заперечили з мотивів безпідставності. Зустрічний позов підтримали з мотивів, викладених у ньому. Просять відмовити в задоволенні первісного позову. Зустрічний позов просить задоволити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як видно з свідоцтва про право власності на квартиру від 11.04.1997р., квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 /а.с.5/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Львові померла ОСОБА_7 /а.с.6/, після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме частина квартири АДРЕСА_1.

21.09.2004 року ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_7 /а.с.9/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Львові помер ОСОБА_6 /а.с.7/, який на випадок своєї смерті залишив заповіт від 07.10.2011 року/а.с.8/, згідно якого усе належне йому майно, в тому числі і частину квартири АДРЕСА_1, заповів в рівних частинах своєму сину - ОСОБА_3 та онуці - ОСОБА_9

31.01.2013 року ОСОБА_1 подав в Першу державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за законом, після смерті його батька ОСОБА_6, як спадкоємець обов'язкової частки /а.с.10/.

04.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся у Першу Львівську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 /а.с.11/, однак у видачі свідоцтва йому було відмовлено, з підстав відсутності у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно /а.с.12/.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (а.с.1217 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Одночасно у відповідності до ч.ч.2,3 ст.1235 ЦК України, заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.1223 ЦК України, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Як встановлено судом, на момент відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_1 було присвоєно другу групу інвалідності за загальним захворюванням, протипоказано роботу з фізичними навантаженнями, рекомендовано заходи по відновленню працездатності - стаціонарне лікування, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК №853344 від 02.04.2012р. та копією пенсійного посвідчення ОСОБА_1 /а.с.13, 18/.

Отож, з наведеного вище видно, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_6, був непрацездатним, а тому має право на обов'язкову частку у спадщині та первісний позов з цих підстав підлягає задоволенню.

Щодо зустрічного позову, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.1224 ЦК України, не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р.

«Про судову практику у справах про спадкування» правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_3 Позивача (ОСОБА_1) бачила приблизно два рази на місяць, він там не проживав.

Відповідач ОСОБА_5, допитана в якості свідка, в судовому засіданні показала, що її дідусь - ОСОБА_6 часто хворів. ОСОБА_1 не надавав жодної допомоги своєму батьку ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона є дружиною ОСОБА_3 Батько чоловіка постійно хворів, потребував постійного піклування. Старший син ОСОБА_6 - ОСОБА_1 не надавав жодної допомоги матері та батькові. З 1994 року вона проживала із спадкодавцями. За весь цей період вона не бачила щоб ОСОБА_1 надавав допомогу батькові. Ліки купувала вона з чоловіком. Крім того, вона готувала йому їсти, супроводжувала його в магазин, на ринок. Похованням займалися вони з чоловіком.

Як встановлено в судовому засіданні, померлий ОСОБА_6 був інвалідом першої групи, часто хворів та потребував постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №484917 від 16.06.2011р., виписками епікризу та випискою з історії хвороби /а.с.114, 185, 186, 187, 188, 189/.

Одночасно, як видно з довідки про отримання пенсії ОСОБА_6, останній за період з січня 2011 року по грудень 2012 року отримав пенсію в загальному розмірів 53396,00 грн. /а.с.174/, тоді як ОСОБА_1 за період з січня 2009 року по грудень 2012 року отримував щомісячну пенсію в розмірі 936,48 грн. на загальну суму 46055,32 грн. /а.с.175/.

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_6 отримував необхідну допомогу від сина - ОСОБА_3, і ОСОБА_1 розумів той факт, що його батько отримує усю необхідну допомогу і не перебуває у безпорадному стані. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 не мав фінансової можливості надавати матеріальну допомогу батькові, тобто не доведено того факту, що ОСОБА_1, маючи можливість надавати батькові допомогу, свідомо ухилявся від виконання свого обов'язку.

Отож, з врахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку про необґрунтованість зустрічного позову, оскільки на підтвердження обставин, викладених у ньому, не подано достатніх та належних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували такі обставини.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задоволити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на 1/24 обовязкову частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий

Суддя: Стрельбицький В.В.

Повний текст рішення виготовлено 27.02.2018 року.