Рішення № 72445034, 14.02.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/20180/15-ц

Провадження № 2/643/100/18

14.02.2018 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

за участю секретаря – Горборукової М.О.

представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

представник ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4

представника Московського відділу ДВС м. Харків – ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи – ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, про визнання права власності на будинок та виключення його з акту опису і арешту майна, визнання правочину недійсним, скасування результатів електронних торгів; зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи – Московський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, об’єднаним позовом ОСОБА_6 до Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, треті особи – ДП «Інформаційний центр «СЕТАМ», в особі Харківської філії «Державного підприємства «СЕТАМ», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання недійсними електронних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

22.12.2015. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа – ОСОБА_7, в якому просить свої позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська та виключення його з акту опису і арешту майна задовольнити; визнати за ним право власності на житловий будинок № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська; виключити з акту опису та арешту майна боржника, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_10; визнати недійсними результати прилюдних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів № 51042 від 16 лютого 2015 року, з реалізації арештованого нерухомого майна – житлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська, що належить ОСОБА_1; визнати недійсним акт про проведення електронних торгів, складений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_10 В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 11 грудня 2009 року він придбав житловий будинок № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська у ОСОБА_6 за 400161 грн., які остання отримала від позивача ще до підписання даного договору. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстровано в реєстрі за № 64 та видано витяг з державного реєстру правочинів № 8063662 від 11 грудня 2009 року. Позивач вважає, що він набув право власності на вказаний будинок на законних підставах, оскільки, окрім зазначених вище дій, відповідач також передав вказаний будинок разом із оригіналами відповідного технічного паспорту та будинкової книги та передавши усі повноваження власника будинку, тому звертається з зазначеним позовом. Крім того, у зв’язку з тим, що ОСОБА_6 та члени її сім’ї після продажу зазначеного будинку не звільнили його, позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном. 26 березня 2013 р. Московським районним судом м. Харкова ухвалено рішення, за яким визнано ОСОБА_6 та членів її сім’ї такими, що втратили право користування будинком № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська. Договором купівлі-продажу від 11 грудня 2009 року підтверджується факт отримання відповідачем від позивача грошових коштів в розмірі 400161 грн. за продаж належного йому житлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська. Щодо обов’язку реєстрації права власності і моменту його виникнення, можуть виникнути помилкові твердження відповідачів щодо проведення між ними прямого зв’язку. Так, обов’язок реєструвати право власності існувало в тому сенсі, що право підлягає обов’язковій реєстрації, але при цьому за чинним законодавством, на момент виникнення правовідносин, право власності виникало і без такої реєстрації – в момент укладення договору, що відбувалося при нотаріальному посвідченні договору нотаріусом та реєстрації його в Державному реєстрі правочинів. Тобто, реєстраційний запис БТІ в даному випадку мав не правовстановлююче значення, а право підтверджувальне – реєструвалося вже виникле право власності. Окрім того, позивачу стало відомо, що службовими особами Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в межах виконавчого провадження № 34336621 було складено акт опису та арешту майна боржника – ОСОБА_6, житлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська, на підставі невідомого позивачу виконавчого листа. В межах зазначеного виконавчого провадження 08 липня 2014 року оцінювачем ФОП ОСОБА_12 був складений звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, відповідно до якого вартість вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями склала 708800 грн. та були призначені торги на 29 грудня 2014 року, однак у зв’язку із відсутністю допущених учасників, вони не відбулися. 06 січня 2015 року державним виконавцем Савченко О.С. був складений акт уцінки арештованого нерухомого майна, яким вартість арештованого майна була зменшена на 30% та склала 496160 грн. 16 лютого 2015 року відбулися електронні торги, за підсумками яких було складено протокол № 5104, переможцем яких став учасник № 2 ОСОБА_7, тобто після спливу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Таким чином, після збігу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна обов’язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. З огляду на те, що прилюдні торги проведені з порушенням правил, визначених Тимчасовим положенням, є, на думку позивача, підстави для визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації житлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська, які були проведені 16 лютого 2015 року. За обставин визнання прилюдних торгів недійсними, підлягають скасуванню – Протокол № 51042 проведення електронних прилюдних торгів від 16 лютого 2015 року з реалізації вказаного житлового будинку; акту про проведення електронних торгів, складений державним виконавцем Московського відділу ДВС ОСОБА_10 (т.4 а.с.2-8).

Ухвалою суду від 14.04.2016 р. до участі в розгляді справи в якості заінтересованих осіб залучені ОСОБА_3, ОСОБА_8 (т.4 а.с.73-74).

29.02.2016 р. ОСОБА_6 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи – Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_13, в якому просить визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу будинку № 37 по вул. Істомінській в м. Харкові, укладений 11 грудня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 і зареєстрований за № 641 в реєстрі нотаріальних дій. В обґрунтування своїх вимог за зустрічним позовом ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_6 і ОСОБА_1 до укладення спірного договору купівлі-продажу неодноразово вступали між собою у відносини щодо грошової позики. ОСОБА_6 виступала в ролі позичальника. Оформлення позики здійснювалося по-різному, завжди так, як вимагав позикодавець ОСОБА_1 В 2009 році, зважаючи на небажання «зв’язуватись» з іпотекою, ОСОБА_1 зажадав замість нотаріального договору позики та договору іпотеки на його забезпечення, оформити договір купівлі-продажу житлового будинку. Сума договору купівлі-продажу дорівнювала сумі позики та відсотків у розмірі 4% на місяць за шість місяців: 27118,55+6508,45 = 33627,00 Євро. Сума договору купівлі-продажу мінімум в 1,5-2 рази була меншою за ринкову вартість будинку. ОСОБА_6 погодилась на такі вимоги, оскільки довіряла ОСОБА_1 з огляду на давні довірливі стосунки. Сторонами було узгоджено, що після повернення позики договір купівлі-продажу буде розірваний, тому речове право власності ОСОБА_1 не повинно реєструватися. Позика не була своєчасно повернута. В усній формі сторони домовились про продовження строку позики, тому договір купівлі-продажу не був розірваний. Отже купівлею-продажем житлового будинку був прихований інший правочин – заставу нерухомого майна (іпотеку) будинку № 37 по вул. Істомініській в м. Харкові на забезпечення повернення позики ОСОБА_1 Викладені обставини підтверджуються тим, що право власності ОСОБА_1 протягом шести років не було зареєстровано, а всі витрати по утриманню будинку, як і до укладення договору, несла ОСОБА_6 та постійно проживала в цьому будинку зі своєю сім’єю. Про розгляд судової справи № 2027/13080/12, на яку посилається ОСОБА_1, відповідачу ОСОБА_6 не було відомо. Крім викладених фактів, доводи ОСОБА_6 можуть бути підтверджені іншими договорами з ОСОБА_1, які укладалися до спірного договору купівлі-продажу (т. 1 а.с.52-54).

Ухвалою суду від 14.04.2016 р. зустрічна позовна заява ОСОБА_6 об’єднана в одне провадження з позовом ОСОБА_1 (т.4 а.с. 75).

Ухвалою суду від 09 червня 2016 року справа призначена до судового розгляду (т.4 а.с.97).

Крім того, 05.05.2015 р. ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_7, в якому просить скасувати результати електронних торгів № 51042, що відбулись 16.02.2015 року, лот № 38140; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 37 по вулиці Істомінській в м. Харкові, загальною площею 97,3 кв.м, житловою площею 58,1 кв.м., площа земельної ділянки 554,0 кв.м, при будинку сарай Б, вбиральня В, льох Г, огорожа № 1,2, який придбаний ОСОБА_7 за вартістю 496160 гривень, що раніше належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 05 листопада 2009 року Третьою Харківською нотаріальною конторою, реєстраційний номер 2-1127, державна реєстрація права власності проведена 09 листопада 2009 року за реєстраційним номером майна: 28711929 (ОСОБА_15 та номер 288, видане 27 лютого 2015 року ОСОБА_9 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу; припинити право власності ОСОБА_7 на житловий будинок з надвірними будівлями № 37 по вулиці Істомінській в місті Харкові, загальною площею 97,3 кв.м, житловою площею 58,1 кв.м, площа земельної ділянки 554,0 кв.м, при будинку сарай Б, вбиральня В, льох Г, огорожа № 1,2, вартістю 496160 грн., який придбаний ОСОБА_7 за 496160 грн., що раніше належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 05 листопада 2009 року Третьою Харківською нотаріальною конторою, реєстраційний номер 2-1127, державна реєстрація права власності проведена 09 листопада 2009 року за реєстраційним номером майна: 28711929 (ОСОБА_15 та номер 288, видане 27 лютого 2015 року ОСОБА_9 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (т.1 а.с.1-4).

Ухвалою суду від 13.07.2015 до участі у розгляді справи в якості третіх осіб залучені ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_9 (т.1 а.с. 47).

Ухвалою суду від 03.12.2015 р. замінено третю особу Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на третю особу – Державне підприємство «Сетам» та залучені в якості третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_8 (т.1 а.с.95-96).

28.03.2016 р. ОСОБА_6 звернулася до суду з уточненою позовною заявою до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, треті особи – ДП «Інформаційний центр «СЕТАМ», в особі Харківської філії «Державного підприємства «СЕТАМ», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, в якому просить визнати недійсними проведені 16 лютого 2015 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та оформлені протоколом № 51042 від 16.02.2015 року електронні торги з продажу лота № 38140 – житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресо: м. Харків, вул. Істомінська, буд. 37; витребувати на користь ОСОБА_6 належний їй житловий будинок № 37 з надвірними будівлями, розташований на вул. Істомінській в місті Харкові із чужого незаконного володіння ОСОБА_3, ОСОБА_8, та зобов’язати останніх звільнити вказаний будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, на якій вони знаходяться, й не чинити ОСОБА_6 перешкод у користуванні цим нерухомим майном. В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач ОСОБА_6 зазначила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-1127 від 05.11.2009 р., виданого Третьою Харківською державною нотаріальною конторою, вона є власником житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований на земельній ділянці площею 554 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Істомінська, 37. Крім того, позивач постійно проживала у вказаному будинку більшу частину свого життя, оскільки до відкриття спадщини будинок належав її батькам. Вранці 04 березня 2015 року до її будинку № 37 по вул. Істомінській прийшли троє незнайомих чоловіків, один з яких назвався новим власником будинку і зазначив, що придбав його на електронних торгах. Оскільки, як зазначає позивачка, їй нічого не було відомо про проведення електронних торгів і продаж будинку, вона одразу звернулася за Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої дізналась, що на підставі свідоцтва від 27.02.2015 р. № 288, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, власником спірного будинку визнаний ОСОБА_7 В той же день, 4 березня 2015 р., коли позивачки не було вдома, невідомі чоловіки зламали двері в будинку та проникли до житла, а потім змінили замки. Позивачка змогла потрапити до будинку тільки після виклику міліції. 17.03.2015 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, позивачці стало відомо, що буд. № 37 по вул. Істомінській у м. Харкові дійсно проданий на електронних торгах, переможцем яких став ОСОБА_7 Позивачка вважає, що електронні торги відбулись з порушенням її прав, вимог законодавства в частині проведення процедури торгів, тому є недійсними. Позивачці не було відомо про відкриття виконавчого провадження, а також про дії і рішення виконавця в межах виконавчого провадження. Звіт про оцінку майна був складений ФОП «ОСОБА_12О.» 08.07.2014 року, торги відбулися 16.02.2015 року, тобто більше ніж через 6 місяців з дати проведення оцінки, внаслідок чого стала істотно знижена вартість лоту. Крім того, позивачка вважає, що ОСОБА_7 не є добросовісним набувачем, а є підставною особою, залученою з метою порушення прав позивача, вжиття заходів для незаконної реалізації арештованого майна, незаконного виселення позивача з належного їй будинку, проведення торгів з грубими порушеннями законодавства та з перевищенням службових повноважень з боку посадових осіб державної виконавчої служби, в зв’язку з чим ОСОБА_6 звернулася до відділу поліції. Позивачка вважає, що ОСОБА_7 з вказаною противоправною метою діяв за вказівкою іншої особи – ОСОБА_3 Так, ОСОБА_7 не цікавився будинком ОСОБА_6, не спілкувався з нею. З’явився лише після отримання свідоцтва про право власності на будинок. Після ухвалення заочного рішення суду від 05.06.2015 року про виселення ОСОБА_6 із спірного будинку ОСОБА_7 оформив нотаріальну довіреність на ім’я ОСОБА_3 для розпорядження (продажем) вказаного будинку. Позивачка, враховуючи викладені обставини, не вважає ОСОБА_3 та ОСОБА_8 добросовісними набувачами в розумінні ст. 388 ЦК України. Позивачка вважає, що ОСОБА_7, діючи узгоджено з ОСОБА_3, незаконно отримав на своє ім’я документи на право власності на спірний житловий будинок, розташований за адресою вул. Істомінська, 37 в м. Харкові. Незаконно набувши документи про отримання права власності на спірний будинок, ОСОБА_7 у змові з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 з метою порушення прав ОСОБА_6, відчужив спірний будинок на користь вказаних осіб, не маючи на те права. ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є, на думку позивачки, недобросовісними набувачами, тому спірний будинок, придбаний ними у спільну власність за договорами купівлі-продажу з ОСОБА_7, підлягає поверненню у власність позивачки шляхом витребування у вказаних осіб (т.1 а.с.173-177).

Ухвалою суду від 04.10.2016 р. справа призначена до судового розгляду.(т.3 а.с.3).

Ухвалою суду від 03.07.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, треті особи – ДП «Інформаційний центр «СЕТАМ», в особі Харківської філії «Державного підприємства «СЕТАМ», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання недійсними електронних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи – ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, про визнання права власності на будинок та виключення його з акту опису і арешту майна, визнання правочину недійсним, скасування результатів електронних торгів; зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи – Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку об’єднані в одне провадження (т. 4 а.с.174-175).

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом – адвокат ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги позивача ОСОБА_1, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 просив відмовити, застосувавши строки позовної давності.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним та об’єднаним позовами ОСОБА_6 – ОСОБА_16 підтримав позовні вимоги ОСОБА_6, посилаючись на вищенаведене, та просив її позови задовольнити. На теперішній час підозра стосовно підробки підпису ОСОБА_6 на акті опису й арешту майна, складеного державним виконавцем, нікому не пред’явлена. За цим фактом проводиться почеркознавча експертиза. Вважає, що майно релізовано за завідомо заниженою ціною. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав в частині визнання права власності на будинок за ОСОБА_1 Направив суду письмове викладення позиції.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним та об’єднаним позовами ОСОБА_6 допитана в судовому засіданні в якості свідка показала, що позичала у ОСОБА_1 гроші для приятельки у сумі 40000 доларів. Щоб не укладати договору іпотеки, уклали з Курочкою, який діяв від імені ОСОБА_1, договір купівлі-продажу будинку. Курочки вона передала домову книгу. Їй не було відомо, що у виконавчій службі знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з неї заборгованості. Постанови про відкриття виконавчих проваджень не оспорювала.

Представник відповідача – Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_17 направив суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_1, в яких зазначив, що вважає, що позовні вимоги незаконні, необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню. Вважає, що державним виконавцем використані надані йому права відповідно до закону і не допущено у своїй діяльності порушень прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (т.4 а.с. 106-108).

Представник відповідача за первісним та об’єднаними позовами, третя особа за зустрічним позовом - Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5, яка діє на підставі виданої довіреності, підтримала заперечення, надані державним виконавцем Ткач Д.М. Позовні вимоги вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В задоволенні позову просила відмовити.

Представник третьої особи за первісним та зустрічним позовами та відповідача за об’єднаним позовом ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти всіх позовних вимог. Надав суду письмові заперечення, в яких просив залишити без задоволення всі позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_6 без задоволення (т.4 а.с.188-189). Крім того, на заперечення письмового викладення позиції представника ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_16 зазначив, що сертифікат суб’єкта оціночної діяльності фізичній особі – підприємцю ОСОБА_12 виданий 01.03.2013 р., а не діє до 2013 р., як зазначив представник ОСОБА_6

Третя особа за первісним та зустрічними позовами та відповідач за об’єднаним позовом ОСОБА_3 направив суду письмові пояснення, в яких в задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі (т.4 а.с. 102-104, а.с.139-143, т.1 а.с.200-201, 202-205, 214).

Третя особа за первісним та зустрічними позовами та відповідачка за об’єднаним позовом ОСОБА_8 направила суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_6 вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Проти задоволення позову заперечує в повному обсязі (т.1 а.с.216).

Третя особа за об’єднаним позовом - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 направила суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.

Треті особи – ОСОБА_7, ДП «Інформаційний центр «СЕТАМ», в особі Харківської філії «Державного підприємства «СЕТАМ» в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили. Суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, ОСОБА_6, допитаної в якості свідка, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 18.09.2012 року Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрите виконавче провадження № 34336621 про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості, в рамках якого, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17.01.2012 року, накладено арешт на майно боржника, а саме: будинок № 37 по вул. Істомінській в м. Харкові. В подальшому вказане виконавче провадження об’єднане у зведене виконавче провадження з виконавчими провадженнями № 44276867 від 04.08.2014 р., № 44276867 від 04.08.2014 р., № 44276728 від 04.08.2014 р., № 44903550 від 18.09.2014 р., № 46118084 від 16.01.2015 р. (т.2 а.с.15, 26, 35, 38, 43, 46, 51, 54, 62)

В межах зведеного виконавчого провадження 08 липня 2014 року оцінювачем ФОП ОСОБА_12 був складений звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, відповідно до якого, вартість житлового будинку № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська, становила 708800 грн. Призначено торги на 29 грудня 2014 року. Зазначені торги не відбулися, у зв’язку із відсутністю допущених учасників (т.2 а.с. 103, 104, 105, 135-137, 138, 139, 142, 143, 145-146, 148-150, 155, 157).

Інформація про лот була внесена до системи 27 листопада 2014 року, про що було розміщено публікацію у системі «СЕТАМ».

06 січня 2015 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_10 було складено акт уцінки арештованого майна (т. 2 а.с. 158-159).

10.02.2015 року ОСОБА_6 ознайомилась з матеріалами зведеного виконавчого провадження, зі звітом про оцінку та актом уцінки арештованого майна від 06.01.2015 року (т.2 а.с.161).

16 лютого 2015 року ОСОБА_7 придбав спірний будинок на електронних торгах, проведених Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, що підтверджується протоколом № 51042 (т. 2 а.с.162, 163, 176-178).

27 лютого 2015 року державним виконавцем Московського ВДВС Харківського МУЮ на підставі протоколу № 51042 від 16.02.2015 року, виданого Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, був виданий акт про проведення електронних торгів з реалізації лоту № 38140, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями № 37 по вул. Істомінській м. Харкова, що належав ОСОБА_6, на підставі якого 27.02.2015 року було зареєстровано право власності на ОСОБА_7В.(т.2 а.с. 179, 180, 184, 185).

09 вересня 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу частини житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_15 та зареєстрованого в реєстрі за № 4293, після чого ОСОБА_3 став власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська, буд. 37, що підтверджується копією Договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 09 вересня 2015 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна (т.1 а.с. 123, т.4 а.с.59-61).

Також 09 вересня 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу частини житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО та зареєстрованого в реєстрі за № 4289, після чого ОСОБА_8 стала власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська, буд. 37, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна(т.4 а.с. 59-61).

Щодо вимог позивача за первісним позовом ОСОБА_1 суд зазначає наступне:

Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 11 грудня 2009 року він придбав житловий будинок № 37 з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Істомінська у ОСОБА_6 Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18, зареєстровано в реєстрі за № 641, видано Витяг з державного реєстру правочинів № 8063662 від 11 грудня 2009 року.

При цьому зазначає, що ОСОБА_6 будинок не звільнила. Внаслідок цього був змушений звернутися до суду з позовом про визнання ОСОБА_6 та членів її сім’ї такими, що втратили право користування спірним будинком.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, укладений 11.12.2009 року є вчиненим з моменту нотаріального посвідчення, а тому він є його власником.

Водночас, суд зазначає, що п.6.2, 6.3 Договору, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, предметом якого є спірний житловий будинок, встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації; право власності у покупця також виникає з моменту державної реєстрації (т.4 а.с. 9-10, 11).

Частиною 4 ст. 334 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 657 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не набув у встановлений законом спосіб права власності на спірний будинок.

Відносно вимог ОСОБА_1 про виключення майна з опису, то вони не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_1 не є власником спірного житлового будинку.

Заявлені вимоги про визнання правочину недійсним, скасування результатів електронних торгів позивач за первісним позовом ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на момент проведення торгів сплив строк оцінки, торги проведені з порушенням, а тому підлягають скасуванню.

Проте, суд не погоджується з такими висновками. Так, в обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на норми Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 р.

Водночас, на момент виникнення спірних правовідносин норми вказаного Тимчасового положення втратили чинність.

Окремо суд зазначає, що правовий висновок, викладений в Постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року № 6-124цс14, а також в інших постановах, на які посилається позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки ним роз’яснено порядок застосування «Тимчасового положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, а не «Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року.

На момент виникнення спірних правовідносин були чинними положення Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року (далі – Тимчасовий порядок). В той же час Тимчасове положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, втратило чинність.

Електронні торги – прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі в Системі (абз.8 пункту 1 розділу І Тимчасового порядку).

Відповідно до п.п. 1,2 розділу ІІ Тимчасового порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець у строк не пізніше п’яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує і направляє до відповідного структурного підрозділу головного територіального управління юстиції у місті Києві та областях, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби (далі – регіональний орган державної виконавчої служби), для проведення реалізації майна визначені порядком документи.

Разом з тим, розділом V Тимчасового порядку встановлені правила проведення електронних торгів. Зокрема, п.1 цього розділу передбачено, що передачею майна на реалізацію вважається момент внесення інформації про лот у Систему. Вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна.

Таким чином, після первинної передачі майна на реалізацію 27.11.2014 року, житловий будинок № 37 по вулиці Істомінській у м. Харкові знаходився на реалізації до моменту його придбання ОСОБА_7, оскільки не було підстав для його зняття з реалізації відповідно до розділу ІХ Тимчасового порядку № 656/5.

Щодо вимог ОСОБА_6 за зустрічним позовом.

ОСОБА_6 просить визнати недійсним договір від 11.12.2009 року. Вважає, що цей правочин є удаваним, ним приховані відносини застави будинку на забезпечення повернення позики ОСОБА_1

Водночас, судом було встановлено, що договір від 11.12.2009 року є неукладеним, а тому не підлягає визнанню недійсним із зазначених ОСОБА_6 підстав.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч.1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, не є укладеними правочини (договори) Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Щодо вимог ОСОБА_6 про визнання недійсними електронних торгів та витребування майна з незаконного володіння, суд зазначає, що ОСОБА_6 посилається на те, що житловий будинок належить їй на праві власності, торги були проведені без її відома, з численними порушеннями; ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 перебувають у змові, а також, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є недобросовісними набувачами.

Однак в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_6 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, згідно з якою остання ознайомилася з цими матеріалами 10.02.2015 року.

Водночас, належність майна і результати його оцінки ОСОБА_6 не оспорювала, що підтверджується довідкою Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції № 34336621/10-30/дв-6 від 24.11.2014 року (т.2 а.с. 156).

Посилання на те, що звіт про оцінку майна на момент проведення торгів втратив чинність є необґрунтованим з підстав, викладених судом вище.

Доказів щодо інших можливих порушень при реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів ОСОБА_6 та іншими учасниками справи суду не надано.

Твердження про незаконні дії ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 ґрунтуються на припущеннях ОСОБА_6 і не знайшли об’єктивного підтвердження під час розгляду справи.

Реалізація спірного домоволодіння відбулась в примусовому порядку у зв’язку з невиконанням позивачем в добровільному порядку рішень суду про стягнення боргу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 388 ЦК України, держава гарантує захист права власності добросовісного набувача (особа, яка придбала майно з публічних торгів) на придбане майно тим, що не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Продаж майна на прилюдних торгах, проведених з порушенням чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, не змінює статусу особи, яка придбала майно з прилюдних торгів як добросовісний набувач, у якого майно не може бути витребувано за будь-яких умов.

Зазначена позиція відповідає висновкам Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеним в ухвалі від 08.11.2017 року у справі № 750/2872/16-ц.

Відповідно до ч.3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресо, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Водночас, відповідно до абз. 2 п.1 розділу V Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року, передачею майна на реалізацію вважається момент внесення інформації про лот у Систему. Вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про чинність звіту про оцінку майна на момент проведення електронних торгів.

Окрім цього, відповідно до абз.2 п.30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів. У зв'язку із цим позов про визнання публічних торгів недійсними, пред'явлений особою, права і законні інтереси якої не були порушені внаслідок відступлення від встановленого законом порядку проведення торгів, і обґрунтовані такими обставинами позовні вимоги власника про витребування проданого на торгах майна задоволенню не підлягають.

Показання ОСОБА_6, допитаної в якості свідка, не спростовують встановлені судом обставини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_6, Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи – ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, про визнання права власності на будинок та виключення його з акту опису і арешту майна, визнання правочину недійсним, скасування результатів електронних торгів – відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи – Московський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку суд відмовляє.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 до Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, треті особи – ДП «Інформаційний центр «СЕТАМ», в особі Харківської філії «Державного підприємства «СЕТАМ», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9Б, про визнання недійсними електронних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_6, Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи – ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, про визнання права власності на будинок та виключення його з акту опису і арешту майна, визнання правочину недійсним, скасування результатів електронних торгів – відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи – Московський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку – відмовити.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 до Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, треті особи – ДП «Інформаційний центр «СЕТАМ», в особі Харківської філії «Державного підприємства «СЕТАМ», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання недійсними електронних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22 лютого 2018 року.

Суддя Харченко А.М.