Рішення № 72445026, 21.02.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/537/18

Номер провадження 2-о/629/32/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Білик В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до заінтересованої особи Лозівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності їй архівної довідки, виданої комунальною організацією (установа, заклад) «Спільна архівна установа Полтавського району» Щербанівської сільської ради Полтавського району від 06.11.2017 року №476/01-11.2, в якій зазначено, що за 1963 рік значиться – ОСОБА_2; за 1964 рік – ОСОБА_2 ОСОБА_3;.за січень – лютий 1965 рік – ОСОБА_2 ОСОБА_3.; за березень – грудень 1965 рік – ОСОБА_2 ОСОБА_3.; за 1966 рік – Ліпувата ОСОБА_3; за 1967 рік – ОСОБА_2 ОСОБА_3.; за 1968 рік – ОСОБА_2 ОСОБА_3 (так у документах, повністю не зазначено), в розрахункових відомостях нарахування заробітної плати за 1963 – 1968 роки, замість правильного ОСОБА_1.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні на задоволенні заявлених вимог наполягала з підстав викладених у заяві, зазначила, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу їй необхідно для звернення до пенсійного фонду для перерахунку пенсії. Також просила звільнити її від сплати судового збору при подачі даної заяви до суду, в зв’язку з тяжким матеріальним становищем.

Представник зацікавленої особи Лозівського об’єднаного УПФУ Харківської області ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, надала заяву, в якому просить слухати справу без участі представника та просить суд з’ясувати факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 в судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення, в тому числі встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце та час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

В обґрунтування своїх заявлених вимог, заявником до матеріалів справи додано копії її паспорту серія МК 755474, виданого Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 23.01.1998 року на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; картки платника податків, виданої Лозівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, за №1345103444 від 13.12.1999 року; трудової книжки від 17.04.1969 року; свідоцтва про народження, серії 1-ВЛ №251522 видане Відділом РАГС Лозівського міського управління юстиції у Харківській області від 16.05.2003 року; довідки про реєстрацію шлюбу №247/03-63 від 08.12.2006 року; свідоцтва про розірвання шлюбу, серії ІІ-ВЛ №376831 від 27.12.1988 року, з яких судом встановлено, що прізвище ім’я та по-батькові заявника - «Липовата Надія Максимівна» (а.с.3-5,6,7-8,9).

Відповідно до положення пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в якому вказано, що при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала правовстановлюючий документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Як вбачається з архівної довідки №476/01-11.2 від 06.11.2017 року, виданої Комунальною організацією «Спільна архівна установа Полтавського району», у документах архівного фонду – сільськогосподарська артіль «Іскра» с.Нестеренки Марївської (Рунівщинської) сільської ради Полтавського району Полтавської області (з 1972 року – колгосп «Іскра» с.Мар’ївка Рунівщинської сільської ради; 1982 рік – Нестеренківської сільської ради; 1992 рік – колективне сільськогосподарське підприємство «Іскра» Нестеренківської сільської ради; 1997 рік – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра Полтавського району Полтавської області) в обігових розрахункових відомостях нарахування заробітної плати, у розрахунково-платіжних відомостях нарахування заробітної плати працівникам артілі є такі відомості про суму нарахованої заробітної плати та кількість відпрацьованих днів: за 1963 рік значиться – ОСОБА_2; за 1964 рік – ОСОБА_2 ОСОБА_3; за січень-лютий 1965 року – ОСОБА_2 ОСОБА_3.; за березень-грудень 1965 року – ОСОБА_2 ОСОБА_3.; за 1966 рік – Ліпувата ОСОБА_3; за 1967 рік – ОСОБА_2 ОСОБА_3.; за 1968 рік – ОСОБА_2 ОСОБА_3 (так у документах, повністю не зазначено).

В обігових розрахункових відомостях нарахування заробітної плати, у розрахунково-платіжних відомостях нарахування заробітної падати працівникам артілі за 1963-1968 роки інших працівників ОСОБА_1, не значиться (а.с.12).

Як вбачається з довідки сільськогосподарської артіль «Іскра» Руновщанської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 11.03.1968 року, ОСОБА_2 працювала з жовтня 1961 року по 30.03.1968 року працювала черговою по апаратній радіовузла колгоспу «Іскра» Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.23).

Згідно листа УПФУ у Лозівському районі Харківської області №11840/09-02-51 від 14.11.2017 року, згідно пункту 26 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, якщо ім’я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документах, що підтверджують трудовий стаж, не збігаються з ім’ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документу даній особі може бути встановлено в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, Лозівське об’єднане УПФУ Харківської області не має підстав прийняття архівної довідки №476/01-11.2 від 06.11.2017 року, виданої Комунальною організацією «Спільна архівна установа Полтавського району», яка підтверджує стаж та заробітну плату за період роботи у колгоспі «Іскра» на ім’я ОСОБА_2 (Ліпувата) ОСОБА_3, для перерахунку пенсії за віком ОСОБА_5. У вищевказаних документах прізвище, ім’я та по батькові зазначено скорочено та не відповідає даним паспорту, що не дає можливості визначити факт їх приналежності саме цій особі (а.с.13).

Отже, встановлення факту належності правовстановлюючого документу – архівної довідки №476/01-11.2 від 06.11.2017 року, виданої Комунальною організацією «Спільна архівна установа Полтавського району», яка підтверджує її відпрацьований трудовий стаж та заробітну плату за час роботи у колгоспі «Іскра», тягне для заявника юридичні наслідки, а саме можливість звернення до пенсійного фонду для перерахунку пенсії за віком.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що архівна довідка №476/01-11.2 від 06.11.2017 року, видана Комунальною організацією «Спільна архівна установа Полтавського району», в якій прізвище, ім’я та по батькові вказано «ОСОБА_2 (Ліпувата) ОСОБА_3» належать ОСОБА_1.

Як вбачається з довідки Лозівського об’єднаного УПФУ Харківської області №2422 від 08.12.2017 року, ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Лозівському об’єднаному УПФУ та отримує пенсію, загальна сума доходу з червня 2017 року по листопад 2017 року складає 8983,77 грн., інших доходів не має (а.с.15).

У Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі - Постанова) роз’яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v.Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв’язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Частинами 1 і 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Враховуючи майновий стан заявника та її похилий вік, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, у зв’язку із зверненням до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Керуючись ст.13,81,136,315,319 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, правовстановлюючого документу, а саме: архівної довідки №476/01-11.2 від 06.11.2017 року, виданої Комунальною організацією «Спільна архівна установа Полтавського району», в якій прізвище, ім’я та по батькові, значиться як «ОСОБА_2 (Ліпувата) ОСОБА_3» (так у документі).

Звільнити заявника ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв’язку із зверненням до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2018 року.

Суддя О.А.Ткаченко