Ухвала суду № 72445003, 22.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 621/200/18 Головуючий 1-ї інстанції: Овдієнко В.В.

Провадження №11-сс/790/330/18 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Бездітка В.М. та Курила О.М.,

секретаря - Леськів Е.П.,

за участю прокурора - Макаренка М.М.,

представника третьої особи

щодо майна якої вирішується

питання про арешт майна - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією ТОВ «Куп’янський хлібкомбінат «Кулиничі» та ФГ «Кегичівське» на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна.

Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ХАС №519775, яке видане Красноградським МРЕВ 12.01.2001; транспортний засіб «ГАЗ 3327», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1991 року випуску, синього кольору, з ключами до запалення.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 30.01.2018 року слідчий Зміївського відділу поліції ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 під час досудового розслідування кримінального провадження №12018220300000087 від 30.01.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно: свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ХАС №519775, яке видане Красноградським МРЕВ 12.01.2001; транспортний засіб «ГАЗ 3327», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1991 року випуску, синього кольору, з ключами до запалення.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 29.01.2018 року до чергової частини Зміївського ВП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт від інспектора ВОПП УПД ГУНП в Харківській області Іващенка О.М. про те, що в ході відпрацювання ділянки автодороги «Зміїв-Харків» ним виявлено факт знищення ідентифікаційного номера кузова транспортного засобу «ГАЗ 3327», реєстраційний номер НОМЕР_1, 1991 року випуску, синього кольору, яким керував водій ОСОБА_3

29.01.2018 року оглядом місця події, а саме ділянки місцевості поруч із буд. 26 по вул. Донецькій в м. Зміїв Харківської області виявлено автомобіль «ГАЗ 3327», синього кольору із аявними номерами державної реєстрації 14595 ХА, що перебував під керуванням ОСОБА_3 Номер кузову, який повинен бути зазначений на передній балці підкапотного простору відсутній, на дверній стійці справа виявлено факт відсутності номеру кузову, інших ідентифікаційних ознак не виявлено.

Огляд свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу сері ХАС №519775, наданого для огляду ОСОБА_3, встановлено, що в ньому зазначені наступні відомості: Реєстраційний № - 14595 ХА, марка – «ГАЗ», рік випуску – 1991, колір – синій, кузов (коляска) № - ХТН330700М1433229, тип ТЗ – фургон, власник – ФГ «КЕГИЧІВСЬКЕ», адреса – Харківська область, Кегичівський район, с. Лозова, видано – Красноградським МРЕВ Харківської області 12.01.2001 р. В нижньому краю у графі: Начальник РЕП ДАІ міститься підпис. Поверх підпису в даній графі міститься мало видимий візуально нерозбірливий відбиток печатки круглої форми.

30.01.2018 відомості за даним фактом було внесено до ЄРДР за №12018220300000087 за ст. 290 КК України.

Задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме клопотання відповідає вимогам ст.170 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ТОВ «Куп’янський хлібкомбінат «Кулиничі» та ФГ «Кегичівське» подали апеляційні скарги в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року.

Апеляційні скарги обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна, та те, що вони не мають статусів підозрюваного або обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, представника третьої особи щодо майна, якої вирішується питання про арешт майна, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий Зміївського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом ОСОБА_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220300000087 від 30.01.2018 року за ст.290 КК України (а.с.1).

Також з клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що арештоване майно має доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З судових матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ст.170 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Між тим, в ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Таким чином, посилання апелянтів на те, що відомості до ЄРДР не внесені відносно посадових осіб ФГ «Кегичівське» та/або ТОВ «Куп’янський хлібкомбінат «Кулиничі» та те, що вони не мають статусів підозрюваного або обвинуваченого є несуттєвими.

Апелянтами при викладенні доводів апеляції не враховано зміни до ст.170 КПК України що вступили в силу 29.02.2016 року та те, що слідчий суддя при винесенні ухвали щодо накладення арешту на майно керувався новою редакцією статті.

За таких обставин посилання на узагальнення ВССУ судової практики від 7.02.2014 року що стосується застосування норм КПК України до внесення згаданих змін необгрунтоване.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Всі інші питання, в тому числі винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, правильності кваліфікації, а також питання відностності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційних скарг не вбачає.

Крім того, судова колегія акцентує увагу апелянтів що при викладенні апеляційних вимог необхідно враховувати вимоги ч.3 ст.407 КПК України.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги директора ТОВ «Куп’янський хлібкомбінат «Кулиничі» ОСОБА_4 та голови ФГ «Кегичівське» ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № №12018220300000087 залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді