Рішення № 72444899, 26.02.2018, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/25/18

провадження № 2/632/130/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"26" лютого 2018 р. м. Первомайський

м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Росоха А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в м. Первомайський Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить його задовольнити, посилаючись на те, що між сторонами 06.10.2011 року був укладений договір № б/н. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач порушила умови договору, не виконала їх і не виконує на даний час, допускаючи прострочення платежів, у зв’язку з чим, станом на 30.09.2017 року має заборгованість у сумі – 102050 грн. 75 коп., яку позивач і просить стягнути на свою користь, а також понесені судові витрати за подання позову до суду.

23 січня 2018 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач отримала копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі з додатками 25 січня 2018 року.

29 січня 2018 року відповідач надала заперечення на позовну заяву про стягнення боргу по кредиту просила застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

14 лютого 2018 року представник позивача надала відповідь в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу

за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав: між сторонами 06.10.2011 року був укладений договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідач порушила умови договору, не виконала їх на даний час, допустивши прострочення платежів, у зв’язку з чим, станом на 30.09.2017 року існує заборгованість за вище зазначеним договором загальною сумою 102050 грн. 75 коп., яка складається з наступного: 6598 грн. 10 коп. – заборгованість за кредитом; 91673,60 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3779,05 грн. – заборгованість за пенею та комісією ( а.с. 7-8).

Всього заборгованість в сумі – 102050 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 611 ЦК України, передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного: відповідно до ст. 257 ЦП України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки

З матеріалів справи вбачається, що картка № 5577212709489689, відкрита 06.10.2011 року на ім’я ОСОБА_1, термін дії якої до 04.2015 року.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності ( ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України). Картка діє до останнього дня 04.2015 року, а тому строк повернення кредиту в повному обсязі спливає 30.04.2015 року.

Позивач звернувся з даним позовом 27.12.2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, а тому підстав для задоволення клопотання позивача про застосування строку позовної давності не вбачається.

Разом з тим, відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3779,05 грн. – заборгованість за пенею та комісією, яка задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога подана з пропущенням строку позовної давності, визначеного ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, позов обґрунтований, законний та підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06.10.2011 року, станом на 30.09.2017 року у сумі 98271,70 ( дев’яносто вісім тисяч двісті сімдесят одну) грн. 70 коп., судові витрати в сумі – 1600 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.50, МФО 305299, код 14360570 на р/р № 29092829003111.

Відповідач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Первомайський, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повний текст рішення складено 26.02.2018 року

Суддя: ОСОБА_2