Рішення № 72444546, 20.02.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/13618/17

н/п 2/640/461/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді: Нев'ядомського Д.В.

При секретарі: Коломойцеві М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та утримання аліментів на дитину ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

-Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку ( доходу ) , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред»явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надала відповідну заяву про слухання даної справи без його участі , позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити , проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день і час розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причину неявки суд не інформував, тому суд визнає причину неявки ОСОБА_2 неповажною і вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Третя особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з'явилась, також просила слухати справу без її участі ,надала до суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача .

За письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обгрунтування, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи: позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 04.12.2012 року по 29.04.2016 року, проте шлюбні відносини з відповідачем були припинені, шлюб розірваний, що підтверджується рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 29 квітня 2016 року, рішення набуло чинності. Від спільного шлюбу з відповідачем сторони мають дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 актовий запис № 783 від 17.09.2013 року, де в графі батько зазначений: ОСОБА_2, а в графі мати: ОСОБА_1.

Проте, всупереч ст. 150 СК України батько весь цей час не виконує свої обов'язки щодо виховання та розвитку дитини, не цікавиться її життям, не заявляє бажання спілкуватися з нею та приймати участь у її вихованні. Не цікавиться її здоров'ям, фізичним, духовним та моральним розвитком.Позивач та її донька перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи, проживають в орендованій квартирі, донька відвідує дитячий заклад, грошей не всі необхідні витрати не вистачає.

Суд приходить до висновку,що на теперішній час матеріально забезпечує та виховує дитину тільки мати ОСОБА_1 , а батько ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини.

В своєму висновку Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 30.01.2018 року № 221/0/202/18 вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2., оскільки ОСОБА_2 з 2014 року не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини, не цікавиться її станом здоров'я та навчанням.

Згідно з інформацією адміністрації КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка № 23», де малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться під наглядом фахівців з вересня 2016 року по теперішній час. За інформацією дільничного педіатра догляд за дитиною під час хвороби здійснює мати, на амбулаторні прийоми ОСОБА_3 приходила також у супроводі матері. Батько дитини, ОСОБА_2, станом здоров'я дитини не цікавиться.

Згідно з інформацією адміністрації Харківського дошкільного навчального закладу № 264, який малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відвідує з вересня 2016 року, батько дитини, ОСОБА_2, батьківські збори не відвідує, жодного разу не спілкувався з вихователем, не цікавився успіхами дочки.

Згідно з інформацією начальника Центру Операційного фінансового супроводу Харківської дирекції «Укрпошта» грошові перекази на ім'я ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не надходили.

Ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України, серед яких також, батьки зобов'язані піклуватися про здоров»я дитини.Їі Фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, батьки зобов'язані поважати дитину.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини .

Крім того, в порядку ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України якщо змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

При цьому, вирішуючи спір, суд має першочергово виходити саме з прав та інтересів дитини.

Відповідно до ст. З Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року ( далі - Конвенція) , в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (N2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

За ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

В силу ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Таким чином, вимогами закону унормовано відповідальне ставлення батьків до своїх батьківських обов'язків.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено наведеними доказами.

Все вищезазначене свідчить виключно про одне: відповідач ОСОБА_2 ,ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітньої доньки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно зі ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Верховний суд України, в п. п. 15, 17 Постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз'яснив, що відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. З ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Тому суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 вересня 2017 року і до повноліття дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 640 грн, та 640 грн. на користь держави.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ст. ст. З, 18 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 181, ст. 182, ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України та ч. 1. ст. 165 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, згідно з якою право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, один з батьків, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 7, 10, 76, 141, 244-245,280 ЦПК України.,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та утримання аліментів на дитину-задовольнити в повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1,на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку ( доходу ) , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред»явлення позову до суду тобто з 04.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обовязковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІПН НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача з додержанням вимог ст. 284 ЦПК України.

Суддя Д.В. Нев'ядомський