Рішення № 72444490, 13.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17627/17

Провадження № 2-а/638/167/18

13.02.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

при секретарі - Гармаш К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення ненарахованої і невиплаченої суми пенсії, -

встановив:

20.10.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: стягнути з відповідача на користь позивача не нараховану і не сплачену пенсію в розмірі 28492,56 грн., а також суму перерахунку в розмірі 5599,44 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 340,92 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що 20.12.2003 р. він був звільнений з військової служби в запас за пунктом 67 підпунктом «6» (за станом здоров'я). З 01.01.2004 р. йому призначили пенсію за вислугу років згідно до законодавства про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та їх сімей, а також надали статус ветерана військової служби.

З березня 2004 р. позивач поступив на роботу до обласної державної адміністрації, з якої був звільненний через пенсійний вік 20.04.2016 р. В період роботи в облдержадміністрації, а саме з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. йому не виплачувалась пенсія в зв'язку з внесеними змінами до статті 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХХІІ зі змінами. З 01.01.2016 р. йому відновили виплату пенсії, відповідно до нових змін, внесених до статті 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ.

Позивач зазначає, що рішенням Конституційного суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 р. визнано не конституційним положення першого речення ч. 1 ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ зі змінами.

Щодо строку позовної давності позивач посилається на статтю 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої нараховані суми пенсій, не отримані пенсіонерами через провину Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмежень будь-якими строками з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Посилаючись на довідку ГУ ПФУ в Харківській області від 31.05.2017 р. №289, позивач вказує, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області і отримує пенсію за вислугу років. Сума пенсії за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 р. складає: 9497,52 грн.: по 3165,84 грн. за січень, лютий, березень 2015 р. Таким чином, вказує позивач, за період з 01.04.2015 по 31.12.2015 р. сума недоплаченої пенсії складає: 28492,56 грн.

Позивач зазначає, що в березні 2017 р. особова (пенсійна) справа №ФХ-110307 полковника ОСОБА_1 знята з пенсійного обліку Харківського обласного військового комісаріату (як уповноваженого органу Міністерства оборони України) і передана Державній службі України з надзвичайних ситуацій. В травні 2017 р. ГУ ПФУ в Харківській області справило перерахунок пенсії і щомісячну доплату, за винятком періоду з 01.04. по 31.12.2015 р., коли пенсія не виплачувалась. Різниця за місяць складає 622,16 грн. Відповідно за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 р. сума доплати складає: 5599,44 грн.

11.12.2017 р. представник відповідача подав до суду заперечення проти адміністративного позову і просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26.01.2018 він також подав до суду додаткові пояснення.

Обгрунтовуючи вимогу про відмову в задоволенні позовних вимог, представник відповідача вказав, що позивач з 01.01.2004 р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області і отримує пенсію згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262 і отримує пенсію за вислугу років.

Представник відповідача зазначає, що з урахуванням ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів від 13.02.2008 р. №45, ГУ ПФУ в Харківській області позивачу на підставі довідок про грошове забезпечення від 29.03.2017 р. №010-2130/200, наданих ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 01.11.2007 р. №1294 і від 23.04.2012 р. №355 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2012 р.

Посилаючись на ст. 51 ЗУ №2262, представник відповідача вказує, що в випадку, якщо пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Доплату різниці пенсії ОСОБА_1 проведено відповідно до ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.04.2016 р. в сумі 8088,08 грн.

Твердження позивача щодо неконституційності і нечинності ст. 54 Закону України №2262 представник відповідача вважає безпідставним, оскільки рішення Конституційного суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 р., на яке посилається позивач, стосується питання щодо максимального розміру пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 р., а спірним по цій справі є період часу з 01.04.2015 по 31.12.2015, отже вказане рішення не застосовується до спірних правовідносин.

З урахуванням редакції, в якій викладена ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», рішення конституційного суду не стосується вказаної норми жодним чином. Стаття 54 Закону України №2262 від 09.04.1992 р. була чинною до 31.12.2015 р., оскільки ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII, 24.12.2015 р. цю норму викладено вже в новій редакції. З 01.01.2016 р., як це підтверджується позивачем, виплата пенсії йому поновлена і виплачується.

Таким чином, вважає представник відповідача, підстави для здійснення перерахунку і виплати пенсії за період з 01.04.2015 по 31.12.2015 р. у головного управління відсутні.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача не нарахованої і не сплаченої пенсії в розмірі 28492,56 грн, а також суму перерахунку в розмірі 5599,44 грн. представник ГУ ПФУ в Харківській області вважає такими, що не підпадають під норми КАС України, а отже задоволенню не підлягають.

Посилаючись на вимоги ст. 2 КАС України, представник відповідача вказує, що суд, установивши, що відповідачем порушені норми права, які регулюють спірні відносини, повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування і виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Тому представник відповідача вважає вимогу про стягнення конкретної суми з Управління неналежним способом захисту порушених прав.

Також представник відповідача вказує на встановлений для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що виноситься ухвала.

На підставі викладеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в поданих до суду запереченні проти позову і додаткових поясненнях.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до Витягу з наказу (по особовому складу) від 20.12.2003 р. №483, ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за п. 67, п/п «б» (за станом здоров'я).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу строків служби у відповідності з законодавством про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом і їх сімей з 01.01.2004 р.

При цьому, як вбачається з тексту позовної заяви і підтверджується даними трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2, 05.03.2004 р. позивач призначений на посаду начальника управління планування дій у кризових ситуаціях Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. 20.04.2016 р. ОСОБА_1 звільнений з посади за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до довідки №289 від 31.05.2017 р., виданої ГУ ПФУ в Харківській області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію за вислугу років.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в ред. від 01.04.2015 р. - початок спірного періоду), всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку в зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або в зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 1 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.02.2008 р. № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або в зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в ред. від 01.04.2015 р.), перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в ред. від 01.04.2015 р.), тимчасово, в період з 01.04.2015 по 31.12.2015 р., особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку і на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що з 01.01.2016 р. пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку).

В своїх запереченнях представник відповідача вказує, що 04.05.2017 р. ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2016 р. в сумі 8088,08 грн., на підтвердження чого надано Розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №ФХ110307 ОСОБА_1

Здійснення зазначеного перерахунку позивачем не оспорюється.

Також з матеріалів справи вбачається і не оспорюється позивачем, що з 01.01.2016 р. виплата пенсії йому поновлена і виплачується належним чином.

Посилання позивача на те, що положення статті 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є неконституційними, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Наведена вище редакція статті 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була чинною в період з 01.04.2015 по 31.12.2015 р. - тобто спірний період по справі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №901-VIII від 24.12.2015 р. до частини 1 ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внесені зміни, зокрема, період, в який пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються, зазначено як «з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.».

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №7-рп/2016 від 20.12.2016 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII зі змінами, а саме: першого речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Таким чином, зазначеним рішенням Конституційного суду України встановлено неконституційність положення першого речення ч. 1 ст. 54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в пізнішій редакції і стосується періоду часу з 01.01.2016 по 31.12.2016 р.

Оскільки ж по даній справі спірним є період часу з 01.04.2015 по 31.12.2015 р., неконституційність положення першого речення ч. 1 ст. 54 зазначеного закону щодо цього періоду вказаним рішенням Конституційного суду України встановлена не була. Положення статті 54 в період часу з 01.04.2015 по 31.12.2015 р. були чинними і підлягали виконанню.

Виходячи з викладеного, дії відповідача щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії за період з 01.04.2015 по 31.12.2015 р. суд визнає обгрунтованими і такими, що відповідали вимогам чинного законодавства в повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь не нарахованої і не виплаченої пенсії в сумі 28492,56 грн., а також суми перерахунку в розмірі 5599,44 грн. є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення, його вимоги щодо стягнення з відповідача судового збору, задоволенню також не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 77, 139, 242-246, 255 КАС України, ст.ст. 51, 54, 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п. 1 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення ненарахованої і невиплаченої суми пенсії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського адміністративного апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після складання повного судового рішення відповідно до ст. 243 КАС України - в цей же строк з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Шестак О.І.