Постанова № 72444093, 24.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1004/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду, яка прийнята 01 серпня 2017 року у складі суду: судді Марича Є.В. в місті Миколаєві по справі за адміністративним позовом Фермерське господарство «Югагросервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Югагросервіс» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000481401 та № 0000491401 від 03.02.2017 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року заявлений позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 27.12.2016 року по 03.01.2017 року Очаківською ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області була проведена позапланова виїзна перевірка ФГ «Югагросервіс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.08.2016 року, за результатами якої складено акт від 13.01.2017 року № 4/14/34050536.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Миколаївській області винесені податкові повідомлення - рішення: від 03.02.2017 року № 0000481401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язання у сумі 693689 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 173422,25 грн.; від 03.02.2017 року № 0000491401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 23431 грн.

Зі змісту акту перевірки позивача вбачається, що підставою для виставлення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень став висновок податкового органу про неправомірне застосування позивачем з жовтня 2015 року спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та єдиного податку четвертої групи з 01.01.2016 року.

У висновках акту перевірки перевіряючим вказано, що позивачем за період з 01.01.2015 року по 31.08.2016 року було здійснено в період червень, серпень, вересень, листопад 2015 року продаж соняшника невідомого походження (вегетаційний період якого відповідно до бухгалтерського обліку складає 64-79 діб та дохід від продажу якого відповідно до Податкового кодексу України необхідно було відобразити у загальній декларації з податку на додану вартість), внаслідок чого викривлено дані податкової звітності з податку на додану вартість (спеціальна) щодо реалізації насіння соняшника власного виробництва (перша поставка) врожаю 2015 року, у зв'язку із чим, підприємством завищено/занижено податкові зобов'язання по декларації з податку на додану вартість (спеціальна) за період з 01.01.2015 року по 31.08.2016 року у сумі 693689 грн., а також незаконно отримано пільгу - сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого с/г підприємства з 01.10.2015 року по 31.08.2016 року всього на суму 23431 грн.

Відповідно до пп. 209.1, 209.2, 209.3, 209.4, 209.5 ст. 209 Податкового кодексу України (чинного та в редакції в оскаржуваний період) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

За правилами пп. 209.6, 209.7, 209.8 ст. 209 Податкового кодексу України (чинного та в редакції в оскаржуваний період) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Норми цієї статті не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (коди згідно з УКТ ЗЕД2204 29 - 2204 30).

Згідно п. 209.9 ст. 209 Податкового кодексу України (чинного та в редакції в оскаржуваний період) сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну в порядку, встановленому цим розділом.

У відповідності до вимог п. 209.10 ст. 209 Податкового кодексу України (чинного та в редакції в оскаржуваний період) сільськогосподарське підприємство реєструється як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість. У реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених для реєстрації платників податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та дата внесення запису про такі види діяльності.

При оприлюдненні даних з реєстру платників податку на додану вартість згідно з пунктом 183.13 статті 183 цього Кодексу додатково оприлюднюються дані з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування про дату реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства із зазначенням дати внесення запису про такі види діяльності, дату виключення з такого реєстру, а також дату, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах.

За правилами пп. 209.11, 209.12 ст. 209 Податкового кодексу України (чинного та в редакції в оскаржуваний період) якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.

Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах; б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

За наявності підстав, визначених у підпунктах «а», «б» цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

За наявності підстав, визначених у пункті 184.1 статті 184 цього Кодексу (за винятком підстави, визначеної у підпункті «є» пункту 184.1 статті 184 цього Кодексу), проводиться анулювання реєстрації сільськогосподарського підприємства як платника податку на загальних підставах та суб'єкта спеціального режиму оподаткування з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 209.13, 209.14 ст. 209 Податкового кодексу України (чинного та в редакції в оскаржуваний період) сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою, визначеною підпунктом «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.

У разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Крім того, згідно вимог п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України (чинного та в редакції в оскаржуваний період) сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

У разі якщо товарно-матеріальні цінності, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення зазначених у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Згідно пп. 6.3, 6.4, 6.5, 6.10 р. VI «Реєстрація платників податку на додану вартість як суб'єктів спеціального режиму оподаткування» Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130 (чинного та в редакції в оскаржуваний період), заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 1-РС (додаток 8) має бути подана сільськогосподарським підприємством до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.

Якщо місяцю, в якому подається заява за формою № 1-РС, передує місяць, в якому сільськогосподарським підприємством, не зареєстрованим як платник ПДВ, вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, таке підприємство спочатку реєструється платником ПДВ на загальних умовах відповідно до розділу III цього Положення, після чого переходить на застосування спеціального режиму оподаткування згідно з цим розділом.

У заяві за формою № 1-РС сільськогосподарським підприємством зазначається питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у сукупній вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців), які передують місяцю, в якому подається заява.

Заява має містити виключний перелік видів економічної діяльності сільськогосподарського підприємства, відомості щодо яких включені до Єдиного державного реєстру та які підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та визначені статтею 209 розділу V Кодексу.

За результатами розгляду заяви про реєстрацію за формою № 1-РС контролюючий орган протягом 5 робочих днів від дати надходження заяви зобов'язаний внести до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або письмову відмову у такій реєстрації у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених пунктом 6.10 цього розділу.

Контролюючий орган відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків: а) вказує у заяві про реєстрацію види діяльності, які не підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та не визначені статтею 209 розділу V Кодексу; б) перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку четвертої групи) або у розмірі 7 відсотків (для платників єдиного податку шостої групи); в) був виключений із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з перевищенням питомої ваги несільськогосподарських товарів (послуг) та від дати такого виключення до дати подання заяви про повторну реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування не спливло 12 послідовних звітних податкових періодів; г) поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), або не відповідає іншим критеріям, встановленим пунктом 209.6статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.1 цього розділу); ґ) не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, є особою, яка не може бути зареєстрована як суб'єкт спеціального режиму оподаткування чи на яку не поширюються норми статті 209 розділу V Кодексу; д) не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з пунктом 1.5 розділу I цього Положення або за наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 5.1 розділу V цього Положення, або за яких підлягає виключенню з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування згідно з пунктами 209.11, 209.12 статті 209 розділу V Кодексу (пункти 6.11, 6.21 цього розділу); е) подав заяву з порушенням строків, визначених пунктом 183.3 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 6.3 цього розділу).

Відповідно пп. 6.11, 6.12, 6.13, 6.14, 6.21, 6.23, 6.24, 6.25 р. VI «Реєстрація платників податку на додану вартість як суб'єктів спеціального режиму оподаткування» Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130 (чинного та в редакції в оскаржуваний період), якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 209 розділу V Кодексу. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених статтею 209 розділу V Кодексу та цим Положенням; таке підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

У випадку, визначеному пунктом 6.11 цього розділу, з першого числа місяця, в якому було допущено перевищення, сільськогосподарське підприємство вважається таким, що сплачує податок на додану вартість за загальними правилами, встановленими розділом V Кодексу.

Реєстрація такого платника ПДВ може бути анульована згідно з розділом V цього Положення.

У випадку, визначеному пунктом 6.11 цього розділу, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС (додаток 9), а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.

Якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяви (заяв) у строки, встановлені пунктом 6.13 цього розділу, та контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 10). На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

Сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника ПДВ на загальних підставах; б) підприємство підлягає реєстрації як платник ПДВ на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

За наявності підстав, визначених у підпунктах «а», «б» цього пункту (підпункти «а», «б» пункту 209.12 статті 209 розділу V Кодексу), сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник ПДВ на загальних підставах.

За наявності підстави, визначеної у підпункті «в» цього пункту (підпункт «в» пункту 209.12 статті 209 розділу V Кодексу), або інших підстав, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 5.1 розділу V цього Положення (підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу), проводиться анулювання реєстрації сільськогосподарського підприємства як платника ПДВ на загальних підставах та суб'єкта спеціального режиму оподаткування з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 184 цього Кодексу.

Виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування на підставі, визначеній у підпункті «б» пункту 6.21 цього розділу, може бути здійснене за ініціативою контролюючого органу у порядку, визначеному пунктом 209.11статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.11 цього розділу).

Виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування на підставах, визначених у підпункті «в» пункту 6.21 цього розділу (підпункт «в» пункту 209.12 статті 209 розділу V Кодексу), або в інших випадках, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 5.1 розділу V цього Положення (підпункти «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу), може бути здійснене за ініціативою сільськогосподарського підприємства або контролюючого органу. Для виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та анулювання реєстрації за ініціативою сільськогосподарського підприємства подається: заява про зняття сільськогосподарського підприємства з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС - у випадку, визначеному у підпункті «в» пункту 6.21 цього розділу (підпункт «в» пункту 209.12 статті 209 розділу V Кодексу); заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ - в інших випадках, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 розділу V цього Положення).

Виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу оформляється рішенням про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 6-РПДВ. Якщо контролюючий орган встановить факт перевищення, яке сільськогосподарське підприємство досягло до виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та анулювання реєстрації, то на підставі рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС до такого реєстру вноситься дата, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах, що відповідає першому числу місяця, в якому було допущено перевищення. Якщо виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування проведене за ініціативою контролюючого органу, то один примірник рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про таке виключення, мають бути додані до цього примірника рішення. Протягом трьох робочих днів після перереєстрації один примірник рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування надсилається контролюючим органом такому підприємству за правилами, встановленими пунктами 5.6 - 5.9 розділу V цього Положення для направлення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у день їх підписання реєструються у журналі обліку рішень про виключення сільськогосподарських підприємств із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РЖС (додаток 11). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

З аналізу вказаних положень чинного в оскаржуваний період законодавства вбачається, що для застосування спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство в обов'язковому порядку має бути зареєстроване податковим органом в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування за поданою таким суб'єктом заявою та при перевірці відомостей, які зазначені у вказаній заяві, податковий орган наділений повноваженнями відмовити у такій реєстрації, зокрема, у разі якщо підприємство: не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, є особою, яка не може бути зареєстрована як суб'єкт спеціального режиму оподаткування чи на яку не поширюються норми статті 209 розділу V Кодексу; поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), або не відповідає іншим критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V ПК України. Так само за наведених обставин податковий орган наділений повноваженнями на прийняття рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено самим апелянтом, податковим органом в перевіряємий період було зареєстровано позивача в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Тобто, у спірний період самим податковим органом було підтверджено, що позивач підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства та щодо позивача наявні умови, що дають підприємству право на здійснення оподаткування за спеціальним режимом, згідно встановлених вимог ПК України.

Будь-яких рішень щодо виключення позивача - сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, у зв'язку з встановленими порушеннями з боку останнього, податковим органом не приймалось.

Водночас, під час проведення перевірки позивача, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, податковий орган дійшов висновку, що позивач неправомірно застосовував спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства з жовтня 2015 року та єдиного податку четвертої групи з 01.01.2016 року.

При цьому, доходячи такого висновку, податковий орган послався на те, що з аналізу первинно-бухгалтерської документації позивача вбачаться, що вегетаційний період соняшника (сорт не вказано), який був реалізований позивачем у перевіряємий період, як товар власного виробництва, складає 64-79 діб.

Поряд з цим, податковий орган вказав, що вегетаційний період соняшника Ясон, що використовується найчастіше на території Очаківського району становить 105-108 діб.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивачем був реалізований соняшник невласного виробництва, а невідомого походження, а тому позивач мав зареєструватись платником ПДВ на загальних підставах, оскільки питома вага вартості сільськогосподарських товарів становила менше 75% вартості всіх товарів, поставлених позивачем протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Проте, доходячи наведених висновків, податковим органом в акті перевірки не було вказано на жодні докази, що підтверджують наведені обставини. Податковий орган не зазначив, чим підтверджується, що позивач не вирощував соняшник. Не надано таких доказів і в ході судового розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що в акті перевірки, як на підставу для висновку про те, що позивач не міг виростити реалізований ним соняшник, податковий орган посилається лише на лист Управління агропромислового розвитку Очаківської РДА, який, як зазначає перевіряючий, знаходиться в матеріалах кримінального провадження, та згідно якого вегетаційний період соняшника Ясон, що використовується найчастіше на території Очаківського району становить 105-108 діб.

Тобто, вбачається, що висновки акту перевірки ґрунтуються на листі Управління агропромислового розвитку щодо вегетаційного періоду соняшника Ясон, сорт якого використовується різними суб'єктами господарювання.

Проте, наведений лист Управління агропромислового розвитку Очаківської РДА, в якому надано інформацію щодо сорту соняшника, який використовується найчастіше на території Очаківського району, жодним чином не може підтверджувати висновок перевіряючого, що позивач не здійснював вирощування соняшника.

В свою чергу, як зазначає сам перевіряючий в акті перевірки, останнім досліджувалась первинно-бухгалтерська документація позивача за перевіряємий період, проте не визначено жодних підстав для не прийняття її до уваги.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган не заперечує наявність у позивача первинно-бухгалтерської документації щодо вирощування соняшника та його реалізації.

Також податковий орган не заперечує факт реалізації позивачем соняшника за перевіряємий період згідно наданих, в тому числі, до суду первинно-бухгалтерської документації.

В поданій апеляційній скарзі апелянтом так само жодним чином необґрунтовано підстав не прийняття до уваги первинно-бухгалтерської документації позивача. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається лише на висновки акту перевірки.

Водночас, на думку колегії суддів, наведені обґрунтування висновків акту перевірки, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що сам перевіряючий в акті перевірки посилається на знаходження наведеного листа Управління агропромислового розвитку Очаківської РДА щодо вегетаційного періоду соняшника Ясон, сорт якого використовується найчастіше на території Очаківського району в матеріалах кримінального провадження № 12016150100000091.

Разом цим, податковим органом не визначено, яким чином перевіряючий отримав доступ до ознайомлення з вказаним кримінальним провадженням, коли це відбулось, за яких обставин.

Також, колегія суддів наголошує, що перевірка в спірному випадку проводилась на підставі ухвали суду щодо кримінального провадження № 32016150000000055, а не № 12016150100000091. Таким чином, взагалі не зрозуміло, яким чином перевіряючий використовував при перевірці матеріали кримінального провадження № 12016150100000091.

Що стосується посилань відповідача на лист Херсонського державного аграрного університету від 29.05.2017 року та протоколи допитів свідків від 04.04.2017 року, які надавались до суду першої інстанції, а також протоколи допитів свідків від 19.05.2017 року, від 22.06.2017 року, від 04.07.2017 року, від 21.07.2017 року, від 24.07.2017 року, які надані відповідачем під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів зазначає, що вказаний лист та протоколи допитів свідків не можуть слугувати підтвердженням правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки вони не були підставою для винесення цих рішень, вони не досліджувались при перевірці, вказані лист та протоколи допитів складені вже після проведення оскаржуваної перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень (перевірка проведена в період з 27.12.2016 року по 03.01.2017 року, акт перевірки складено 03.01.2017 року, податкові повідомлення - рішення прийняті 03.02.2017 року, а надані лист та протоколи допитів складені у квітні, травні, червні та липні 2017 року).

Водночас, колегія суддів наголошує, що, визначаючи предмет доказування у справі, суди повинні виходити з обставин, якими податковий орган обґрунтовує свою позицію, виставляючи платнику податків відповідні податкові повідомлення - рішення.

За таких обставин, враховуючи, що вказані документи не були підставою для виставлення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень вони не можуть обґрунтовувати правомірність їх винесення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вказані лист та протоколи допитів свідків самі по собі не підтверджують встановлених відповідачем порушень.

Також, колегія суддів враховує, що вказаний лист отриманий в рамках кримінального провадження № 12016150100000091, а також протоколи допитів, складені в рамках такого кримінального провадження.

Поряд з цим, відповідачем не надано доказів щодо винесення в рамках наведеного кримінального провадження вироку суду, що набрав законної сили, відповідач підтвердив, що вказане кримінальне провадження не закінчено.

Крім того, як вже зазначалось судом апеляційної інстанції, податковим органом не визначено, яким чином ним отримано доступ до ознайомлення з вказаним кримінальним провадженням № 12016150100000091, коли це відбулось, за яких обставин, при цьому, що перевірка в спірному випадку проводилась на підставі ухвали суду щодо кримінального провадження № 32016150000000055.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заявленого позову та скасування оскаржуваних ППР.

Також, на підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Фермерське господарство «Югагросервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець