Постанова № 72443342, 26.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/309/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі секретаря судових засідань Герман О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року, прийнятої під головуванням судді Придачука О.А. у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2016 ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - Ужгородське ОУПФУ) з вимогами про визнання протиправними дії щодо відмови в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов'язання відповідача у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, провести відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) перерахунок пенсії з 01.12.2015 у розмірі 70% заробітної плати згідно даної довідки та виплатити різницю між розмірами призначеної та перерахованої пенсії, та продовжувати виплачувати пенсію в новому розмірі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 31.12.2014 перебуває на обліку в Ужгородському об'єднаному управлінні Пенсійного та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 70% сум заробітної плати. 13.12.2016 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням відповідно до постанови КМ України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, надавши довідку про заробітну плату від 30.11.2016 № 791, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено, перераховано пенсію. 19.12.2016 отримала від відповідача листа за № 02/Б-266 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2017 адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», протиправними. Зобов'язано Ужгородське ОУПФ України Закарпатської області у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 розміру заробітної плати працюючим державним службовцям провести відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 13.12.2016, у розмірі 70% заробітної плати, згідно довідки № 791 від 30.11.2016, та виплатити різницю між розмірами призначеної та перерахованої пенсії, та продовжувати виплачувати пенсію в новому розмірі. Позовні вимоги в частині перерахунку пенсії за період з 01.12.2015 по 30.11.2016 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, Ужгородським ОУПФУ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню як таке, що не відповідає нормам матеріального права, а тому просить його скасувати в задоволеному обсязі, та прийняти нову постанову , якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (у відповідній редакції) відсутні, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення, які регулювали порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, фактично скасовані норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку немає.

У відзиві на апеляційну скаргу Ужгородського ОУПФУ ОСОБА_2 висловила свою незгоду з нею, оскільки доводи та твердження у ній є безпідставні, необґрунтовані та такі, що не можуть бути задоволені, оскільки застосовані без системного аналізу норм чинного законодавства. При тому вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем неправомірно відмовлено в перерахунку пенсії. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 з 30 грудня 2014 року призначена пенсія державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) у розмірі 70% сум заробітної плати і така обставина відповідачем не заперечується.

13.12.2016 ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського ОУПФУ з заявою про перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013) згідно доданої довідки від 30.11.2016 № 791.

Згідно довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено, виданої ОСОБА_2 Міжрегіональним управлінням національного агентства України з питань державної служби у Львівській та Закарпатській областях від 30.11.2016 за № 791, вказано що вона справді працювала в управлінні державної служби Головдержслужби України в Закарпатській області, заробітна плата за посадою заступника начальника управління, з якої призначено пенсію, для її перерахунку з 01.12.2015 року становить 9939,80 грн.

Листом № 02/Б-266 від 19.12.2016 відповідачем відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за відсутності підстав.

Не погодившись з такою відмовою, ОСОБА_2 звернулася до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії. Суд також керувався положеннями статей 22, 58 Конституції України та враховував, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Крім того, суд вважав необґрунтованими і безпідставними доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», згідно якого у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, оскільки вказані положення поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В силу ст. 37-1 Закону №3723-XII (в чинній редакції на час призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28.12.2014 №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Постановою №1013 з 01.12.2015 встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, яка застосовується з 1 грудня 2015 року.

Крім того, Постановою №1013 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Постановою №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови № 1013, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 07.02.2018 у справі № 686/5227/17.

Встановлено, що на час звернення позивача до Ужгородського ОУПФУ із заявою про перерахунок пенсії, Кабінет Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв.

З огляду на викладене, у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка ним отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР). У рішенні від 02.03.1999 №2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

Отже, з аналізу вказаних норм та обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для перерахунку пенсії позивача згідно ст. 37-1 Закону №3723-XII у зв'язку зі збільшенням заробітної плати відсутні, а тому в задоволенні таких необхідно відмовити.

Також судом враховується, що Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII не передбачає проведення перерахунку пенсій, у тому числі призначених згідно з Законом № 3723-ХІІ, а Постановою № 1013 скасовано пункт 4 Постанови № 865, тобто підстави дня видачі довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій, який був передбачений статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ відсутні.

Крім того, статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 Закон №3723, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Закону №889 визнано таким, що втратив чинність.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для її скасування в задоволеній частині та прийняття в зазначеній частині нового рішення.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року у справі № 308/13691/16-а в частині задоволення адміністративного позову скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Врешті постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року у справі № 308/13691/16-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин - з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 26.02.2018.