Постанова № 72443222, 27.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/240/18 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Виш А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 803/1513/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення коштів, -

суддя в 1-й інстанції - Денисюк Р.С.,

час ухвалення рішення - 27.11.2017 року, не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 04.12.2017 року,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС України у Волинській області, відповідач-2) про стягнення пені в розмірі 158114,69 грн., нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником ПДВ. Відповідно до довідок та актів відповідача-1 про результати позапланових виїзних документальних перевірок правомірності нарахування позивачу сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень-грудень 2016 року та січень-липень 2017 року ФОП ОСОБА_3 підтверджено відображення у деклараціях з ПДВ за вказані періоди суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Крім того, судовими рішеннями, які набрали законної сили визнано право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за січень-листопад 2016 року. Однак, в порушення вимог пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суми бюджетного відшкодування надійшли на рахунок позивача із значним порушенням строків, у зв'язку з чим утворилась заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України позивач нарахував пеню на суму 158114,69 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 803/1513/17 позовні вимоги задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи, а саме, що суми заявлених бюджетних відшкодувань ПДВ за кожною декларацією становлять більше 100 тис. грн., а тому отримані дані щодо бюджетного відшкодування по деклараціях з ПДВ ГУ ДФС у Волинській області було включено до реєстрів та направлено до ДФС України.

Відповідно до пункту 3 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації №68/23, структурний підрозділ центрального органу державної податкової служби, який здійснює адміністрування облікових та звітних показників, після отримання інформації здійснює її ретельний аналіз та надає отримані узагальнені матеріали органам державної податкової служби в АРК, областях, містах Києві та Севастополі для формування висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Таким чином, необхідною умовою для включення сум ПДВ в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ є надходження з центрального органу державної податкової служби відповідно узагальнених матеріалів та узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після отримання підтвердження ДФС бюджетного відшкодування на відповідні суми, ГУ ДФС у Волинській області включає суми відшкодування ПДФ до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, разом з тим у разі наявності заперечень з боку ДФС України, у ГУ ДФС у Волинській області були відсутні правові підстави для самостійного повернення такого бюджетного відшкодування.

Також апелянт зазначає, що поза увагою суду залишилося те, що обов1язок контролюючого органу в поверненні сум бюджетного відшкодування обмежується робочими днями, а тому розрахунок пені за не робочі дні не передбачено нормами податкового законодавства.

Просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 803/1513/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ФОП ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність та зареєстрована платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що за період жовтень-грудень 2016 року, січень-липень 2017 року ГУ ДФС у Волинській області було проведено ряд документальних позапланових виїзних перевірок правомірності нарахування суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, зокрема:

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2016 року не встановлено порушень при відображенні СПД ОСОБА_3 в декларації за жовтень 2016 року бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 280544,00 грн., за результатами якої складено довідку від 18.01.2017 № 7/03-20-17-03-06/НОМЕР_1 (а.с. 5);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2016 року підтверджено суму бюджетного відшкодування у декларації за листопад 2016 року в сумі 228620,00 грн., за результатами якої складено акт від 14.02.2017 № 101/03-20-17-03-06/НОМЕР_1 (а.с. 6);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2016 року підтверджено суму бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2016 року в сумі 345368,00 грн., за результатами якої складено акт від 17.03.2017 № 611/03-20-17-03-06/НОМЕР_1 (а.с. 7);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2017 року підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у декларації за січень 2017 року в сумі 181049,00 грн., за результатами якої складено акт від 19.04.2017 № 1094/03-20-17-03-06/НОМЕР_1 (а.с. 8-10);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2017 року підтверджено суму бюджетного відшкодування у декларації за лютий 2017 року в сумі 204724,00 грн., за результатами якої складено акт від 11.05.2017 № 1364/03-20-17-03-06/НОМЕР_1 (а.с. 11-12);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2017 року підтверджено суму бюджетного відшкодування у декларації за березень 2017 року в сумі 259194,00 грн., за результатами якої складено акт від 02.06.2017 № 3475/13-07/НОМЕР_1 (а.с. 13);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2017 року підтверджено суму бюджетного відшкодування у декларації за квітень 2017 року в сумі 214954,00 грн., за результатами якої складено акт від 04.07.2017 № 5680/13-07/НОМЕР_1 (а.с. 14);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2017 року підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у декларації за травень 2017 року в сумі 317127,00 грн., за результатами якої складено акт від 28.07.2017 № 7152/13-07/НОМЕР_1 (а.с. 15-16);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2017 року підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у декларації за червень 2017 року в сумі 312458,00 грн., за результатами якої складено акт від 30.08.2017 № 8808/13-07/НОМЕР_1 (а.с. 17-19);

- перевіркою правомірності нарахування СПД ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2017 року підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за липень 2017 року в сумі 223665,00 грн., за результатами якої складено акт від 29.09.2017 № 10253/13-07/НОМЕР_1 (а.с. 20).

Крім того, право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за період січень - листопад 2016 року в загальній сумі 2009491,00 грн. підтверджено судовими рішеннями, а саме: постановами Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі № 803/1069/16, від 13.09.2016 у справі № 803/1276/16 та ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі № 876/10492/16, від 14.03.2017 у справі № 876/9688/16, від 20.04.2017 у справі № 876/3936/17, від 14.02.2017 у справі № 876/9432/16, від 20.04.2017 у справі 3 876/3923/17, від 18.05.2017 у справі № 876/1931/17, від 26.06.2017 у справі № 876/6393/17, які набрали законної сили (а.с. 21-31).

Відповідно до виписок Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку позивача за 24.05.2017, 13.06.2017-20.06.2017, 11.07.2017, 01.08.2017-28.08.2017, 19.09.2017, 23.10.2017-31.10.2017, кошти бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок у банку платника податків у встановлені пунктами 200.12, 200.13 та 200.15 статті 200 ПК строки не перераховані, а відшкодовані з порушенням таких строків (а.с. 32-44).

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами перевірок визнано право ФОП ОСОБА_3 на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за період жовтень-грудень 2016 року та січень-липень 2017 року, проте не подано у визначений законодавством строк до органу Казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (за діючою до 01.04.2017 старою процедурою бюджетного відшкодування ПДВ) та не внесено дані щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень-липень 2017 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (за новою процедурою). Крім того, такий висновок не був поданий контролюючим органом у визначений законодавством строк до органу Казначейства і після підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ судовими рішеннями за період січень - листопад 2016 року.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Тобто, пеня починає нараховуватися з моменту, коли бюджетне відшкодування набуває статусу заборгованості, та нараховується протягом строку невідшкодування заборгованості з бюджету.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 03.06.2014 у справі №21-131а14, яка в силу частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд першої інстанції зазначив, що невиконання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку щодо подання у п'ятиденний строк після закінчення перевірки органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (за діючою до 01.04.2017 старою процедурою бюджетного відшкодування ПДВ) та не внесення даних щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень-липень 2017 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за новою процедурою, діючою з 01.04.2017 не може позбавити платника податку права на нарахування та стягнення пені.

З врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції вважає, оскільки ФОП ОСОБА_3 невчасно здійснено відшкодування ПДВ з державного бюджету, тому позивач відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України має право на нарахування пені на таку суму заборгованості.

Як слідує з розрахунку пені, складеного позивачем з урахуванням заборгованості по відшкодуванню сум ПДВ, що узгоджувалися в судовому порядку та підтверджені за результатами перевірок контролюючим органом, сума пені за прострочення бюджетного відшкодування з ПДВ за період січень-грудень 2016 року та січень-липень 2017 року становить 158114,69 грн.

Щодо суми пені, то суд визнає її правильною, оскільки будь-якого іншого розрахунку суду не представлено.

При цьому, як передбачено частиною другою статті 71 КАС України на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, чого останнім зроблено не було.

Отже, на думку суду першої інстанції розрахунок, наданий позивачем, є вірним та здійсненим відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 ПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та аргументами суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Як передбачено пунктом 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

З 01.04.2017 бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, без надання висновків контролюючих органів.

Такий порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість платнику податків відмінний від того, що встановлений в постанові суду від 06 січня 2017 року, та регулюються пунктом 200.7 статті 200 ПК України, згідно якого платник податків подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (пп.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Зазначений механізм бюджетного відшкодування податку на додану вартість регулюється Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26.

Судом встановлено, що за період жовтень-грудень 2016 року, січень-липень 2017 року ГУ ДФС у Волинській області було проведено ряд документальних позапланових виїзних перевірок правомірності нарахування суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, а також прийнято ряд судових рішень, які набрали законної сили, на користь позивача щодо сум бюджетного відшкодування.

Кошти бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок у банку платника податків, у встановлені пунктами 200.12 та 200.12 статті 200 Податкового кодексу України строки, не перераховані, а відшкодовані з порушенням таких строків.

Відповідно до позовної заяви від 06 листопада 2017 року позивач просила відшкодувати пеню на суму заборгованості з ПДВ за жовтень-грудень 2016 року, січень-липень 2017 року в сумі 158114,69 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Дослідивши розгорнутий розрахунок позивача сум пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кожному окремому періоду, колегія суддів приходить до висновку про його обгрунтованість та підставність, оскільки позивачем здійснено такий розрахунок згідно формули: [Пеня] = [Сума боргу] Ч [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів Ч [Кількість днів], правильно враховані дати початку і закінчення розрахунку, кількість днів, облікові ставки НБУ, дати набрання рішеннями судів законної сили, тобто позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що пеня нараховується тільки на робочі дні, так яке таке не знайшло свого підтвердження, з огляду на наступне.

Згідно п. 14.1.162 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновків про те, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, висновки та аргументи суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги спростовуються письмовими доказами, що знаходяться у матеріалах справи, встановленими судом першої інстанції та підтверджені судом апеляційної інстанції обставинами справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 803/1513/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Крім того разом з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №803/591/16.

Заслухавши суддю доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні матеріали і підстави поданого клопотання про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що в задоволені даного клопотання слід відмовити з огляду на наступне.

Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі та для випадків, коли суд має право зупинити провадження у справі та строки зупинення провадження.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Клопотання про зупинення провадження у справі мотивовано тим, що на даний час відкрито касаційне провадження у Вищому адміністративному суді України за касаційною скаргою Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 у справі № 803/591/16 за позовом ФОП ОСОБА_3 до Луцької ОДПІ про стягнення пені на суму заборгованості з податку на додану вартість, тобто аналогічної до предмету спору у справі № 803/1513/17 і вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 803/591/16 може вплинути на правильність вирішення аналогічної справи № 803/1513/17 за позовом ФОП ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені, а тому просить зупинити провадження до закінчення касаційного провадження у справі № 803/591/16.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання заявника на відкриття касаційного провадження по справі №803/591/16, є необґрунтованим, так як постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2017 у справі №876/4965/16, якою апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 року у справі № 803/591/16 залишено без змін, набрала законної сили.

Крім того, справи № 803/591/16 за позовом ФОП ОСОБА_3 до Луцької ОДПІ про стягнення пені на суму заборгованості з податку на додану вартість, і справа №803/1513/17 не є взаємопов'язаними, розгляд і вирішення даної справи можливі незалежно від результатів розгляду Вищим адміністративним судом України справи про стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_3 пені на суму заборгованості з податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що реалізація завдання адміністративного судочинства, визначеного ст. 2 КАС України та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права не можливе без дотримання судом встановлених законом розумних строків розгляду справи судом.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для зупинення провадження у справі до вирішення справи №803/591/16, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.229, 236, 243, 248, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 803/1513/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення коштів- відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 803/1513/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Я. С. Попко І. М. Обрізко Повне судове рішення складено 27.02.2018 року