Постанова № 72442915, 20.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 рокум. Львів№ 876/6280/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду міста Львов від 13 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Мигаль Г.П.,

час ухвалення рішення - 12:15:42 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не вказано,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суд з адміністративним позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, яким просив визнати протиправною та скасувати постанову Адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25.08.2016 року № 244.

Постановою Франківського районного суду міста Львов від 13 квітня 2017 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена на підставі неналежним чином оформленого протоколу, а в самій постанові не зазначено обставин вчиненого правопорушення, а саме: часу та місця вчиненого правопорушення, відсутні посилання на докази, на підставі яких винесена постанова, в тому числі на протокол про адміністративне правопорушення, а також не дотримано вимог ст. 33 КУпАП при винесенні постанови. Також при винесенні постанови не було надано належної правової оцінки протоколу на предмет дотримання вимог ст. 256 КУпАП щодо суті адміністративного правопорушення з огляду на те, що відповідальність за ст.152 КУпАП передбачена за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою територій населених пунктів, однак в протоколі є лише посилання на порушення п. 20.1.31 «Правил благоустрою м. Львова» без зазначення суті порушення цих Правил. Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо повноважень ОСОБА_3 на складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також в протоколі не зазначено її посади.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що повноваження працівників ЛКП «Муніципальна дружина» складати протоколи про адміністративне правопорушення передбачено п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП та рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.04.2015року № 294. Протокол про адміністративне правопорушення та постанова у справі про адміністративне правопорушення містять всі відомості і реквізити, встановлені законодавством. Щодо суті правопорушення апелянт зазначає, що ОСОБА_1 самовільно встановив торгівельну таку (збірно-розбірний стенд для торгівлі окулярами) на АДРЕСА_1, чим порушив п. 20.1.31 «Правил благоустрою у м. Львові» та ст. 152 КУпАП. Жодних дозвільних документів на встановлення зазначеної таки позивач не надав. Посилання позивача на ту обставину, що відповідно до протоколу від 11.10.2012 року № 78 засідання Постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради, в якому погоджено включення ФОП ОСОБА_1 до Перспективної схеми розміщення пересувних збірно-розбірних стендів для торгівлі сонцезахисними окулярами площею 6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, на думку апелянта,є безпідставним, оскільки дане рішення комісії міської ради не є дозвільним документом, передбаченим законодавством. Також Львівський міський голова наклав мораторій на укладення у 2016 році договорів оренди елементів благоустрою щодо встановлення тимчасових споруд на території м. Львова.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 11.07.2016 року працівник ЛКП «Муніципальна дружина» ОСОБА_4 склала протокол серії МВ № 0077 відносно ОСОБА_1, відповідно до якого 11.07.2016 року об 15 год. 11 хв. на АДРЕСА_1 було виявлено захоплення частини території благоустрою, а саме встановлення торгівельної таки на тротуарі без відповідного документа, що є порушенням ст. 152 КУпАП та пп. 20.1.31 «Правил благоустрою м. Львова».

Постановою Адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25.08.2016 року № 244, винесеною за результатами розгляду цього протоколу, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскарженої постанови відповідача з таких підстав.

Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ст. 13 цього Закону до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, прибудинкові території.

Згідно з ст. 10 цього Закону до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Рішенням від 21.04.2011 року № 376 Львівська міська рада затвердила «Правила благоустрою м. Львова», які встановлюють порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою м. Львова, визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з пп. 20.1.31 цих Правил (про порушення якого позивачем стверджує відповідач) відповідно до п. 44 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» накладаються стягнення, передбачені ст. ст. 82, 152 КУпАП за порушення вимог цих Правил, а саме за самовільне захоплення території (частини території) об'єкта благоустрою м. Львова.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання з правом провадження роздрібної торгівлі непродовольчими товарами за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до заяви від 13.07.2012 року № 4809/10 до цього свідоцтва внесено зміни, відповідно до яких позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю поза магазинами, а на підставі заяви від 01.08.2013 року № 3034/10 також внесено доповнення до свідоцтва щодо місця провадження господарської діяльності - АДРЕСА_1.

Також, як вбачається з витягу з протоколу від 11.10.2012 року № 78 засідання Постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради, під пунктом 29 слухали звернення ФОП ОСОБА_1 щодо включення до Перспективної схеми розміщення МАФ пересувних збірно-розбірних стендів для торгівлі сонцезахисними окулярами площею 6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, та вирішили погодити позивачу торгівлю у зазначеному місці на 5 років.

Як встановив суд з пояснень позивача, чого також не заперечує відповідач, ОСОБА_1 звертався до Львівської міської ради із заявою щодо укладення договору оренди елементу благоустрою для здійснення роздрібної торгівлі на відкритих територіях у м. Львові, що знаходяться поза межами приміщень.

Листом від 02.08.2016 року № 2503-2357 Львівська міська рада надала позивачу відповідь про те, що у зв'язку із великою чисельністю тимчасових споруд на території міста Львівським міським головою в 2016 році накладено мораторій на укладення нових договорів оренди елементів благоустрою.

Також колегія суддів враховує, що ухвалою Львівської міської ради від 20.03.2014року № 3190 було затверджено «Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові та Комплексну схему їх розміщення», однак, як зазначено вище, Львівським міським головою в 2016 році накладено мораторій на укладення нових договорів оренди елементів благоустрою.

Наведене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що позивач вживав всіх залежних від нього заходів для отримання у встановленому законодавством порядку дозволу на розміщення пересувного збірно-розбірного стенду для торгівлі окулярами на вулиці за вказаною вище адресою, однак не отримав такого дозволу з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 33 цього Кодексу стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Частинами 1, 2 ст. 254 цього Кодексу передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст. 256 цього Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 цього Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. ст. 251, 252 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

А відповідно до ч. 1 ст. 283 цього Кодексу, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Дослідивши і оцінивши зміст зазначених вище протоколу про адміністративне правопорушення від 11.07.2016 року № 0077 та постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25.08.2016 року № 244, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржена постанова відповідача не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та при її винесенні не дотримано вимог ст. 33 КУпАП. Зокрема, в постанові не зазначено обставин адміністративного правопорушення, а саме місця та часу вчинення адміністративного правопорушення, немає посилання на докази, в тому числі на протокол про адміністративне правопорушення, не встановлено характеру правопорушення, особи порушника, ступеня вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, зокрема вчинення позивачем дій, необхідних для отримання дозволу, описаних вище.

Крім того, колегія суддів враховує, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 29.06.2017 року у справі № 461/5828/16-а, яка набрала законної сили, було визнано неправомірними дії ЛКП «Муніципальна дружина» щодо складення протоколу від 11.07.2016 року № 0077 відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП. Зазначену постанову суд мотивував тим, що на момент складання оскаржуваного протоколу ОСОБА_1 мав законні підстави для встановлення торгівельної таки на тротуарі та здійснювати торгівлю.

А відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ч. 3 ст. 272, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Франківського районного суду міста Львов від 13 квітня 2017 року у справі № 465/5266/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 26.02.2018 року